«Інститут розвитку міста» розпочав двотижневе голосування за перейменування Сонячного парку та вулиці Пушкіна у Полтаві.

Сьогодні, 15 листопада, на засідання виконавчого комітету Полтавської міськради ухвалили початок окремого електронного опитування щодо зміни назви вулиці Пушкіна та Сонячного парку. Електронне голосування почнеться 20 листопада о 9:00 на платформі EDEM у рубриці «Консультації з громадськістю». Про це повідомив заступник директора комунального «Інституту розвитку міста» Олексій Довгаль. Опитування триватиме 2 тижні.

15 листопада на засіданні виконкому Полтавської міськради мають ухвалити рішення про організацію окремого електронного опитування на платформі «E-Dem» щодо зміни назви вулиці Пушкіна. Жителям громади запропонують перейменувати вулицю на честь Юліана Матвійчука або Віталія Грицаєнка — обоє полтавці та загинули на війні захищаючи державний суверенітет України від російських окупантів. Також на виконкомі ухвалять рішення про електронне опитування щодо перейменування двох скверів та трьох парків, про це повідомив член робочої групи Олег Пустовгар.

Тривалий час процеси декомунізації у Гадячі дехто штучно стримував: протягом восьми років лишалися комуноназви вулиць, які мали бути перейменовані ще навесні 2016 року, декомунізували ж їх лише у квітні 2022 року, коли за наполяганням Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) було перейменовано 32 вулиці, провулки і площу, в тому числі й такі одіозні, як Дзержинського, Калініна, Комсомольську, Крупської, Радянську, Чапаєва. А старт деколонізації був зумовлений ухваленням Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Тож у липні, серпні і вересні відбулося громадське обговорення нових назв першої черги, згодом засідання топонімічної комісії, а потім депутати міської ради на сесії затвердили 17 нових назв вулиць Гадяча. До другої черги перейменувань увійшли 23 об’єкти топонімії, які звеличують росію і СРСР. Пропозиції щодо них прийматимуть по 30 грудня ц. р.

У Комишнянській громаді Миргородського району здійснили деколонізацію топоніміки, перейменувавши 27 вулиць і провулків, у назвах яких прославлялися діячі держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на сесії селищної ради.

У Гоголівській громаді Миргородського району здійснили деколонізацію топоніміки, перейменувавши 27 об’єктів топонімії, у назвах яких прославлялися діячі держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на сесії селищної ради.

За результатами електронного опитування щодо перейменування вулиць та провулків перших двох черг, Полтавська міськрада ухвалила зміну назв понад 170 геонімів. Проте вулиця названа на честь ексмера Полтави Анатолія Кукоби є єдиною, перейменування якої відтерміновують. Нова назва цієї вулиці була визначена ще у березні. Однак за більш ніж пів року, міське управління з питань містобудування не розробило проєкт рішення щодо перейменування вулиці Кукоби. Цей документ необхідний для голосування на сесії міськради.

У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» відбулося розширене засідання Конференції трудового колективу, на якому науково-педагогічні працівники, співробітники та студентство розглянули обґрунтування науковців і підтримали рішення про направлення колективної пропозиції до Комунальної установи «Інститут розвитку міста» про перейменування Першотравневого проспекту на Університетський. 

33-тя сесія Козельщинської селищної ради 8-го скликання перейменувала 72 вулиці і провулки у населених пунктах громади. «Села цієї громади очищено від тих назв об’єктів топонімії, які порушували мовний і деколонізаційний закони і були символікою російської імперської політики», — повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Ухвалі депутатів передувала робота місцевої топонімічної комісії, яку було створено 29 липня 2022 рішенням виконкому селищної ради №42. До комісії входили волонтер і вихованець Козельщинського гуртка «Юний журналіст», а нині студент Інституту журналістики Київського національного університету Захар Зіненко, депутати місцевих рад, старости старостинських округів, краєзнавці, співробітники виконкому, вчителі історії, журналісти, директори шкіл, бібліотекарі та представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Очолював комісію Козельщинський селищний голова Олександр Троцький.

44-та сесія восьмого скликання Сенчанської сільської ради Миргородського району прийняла рішення «Про перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Сенчанської сільської територіальної громади». Відповідно до закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та за ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у населених пунктах громади перейменовано 39 об’єктів топонімії. Ухвалі депутатів про деколонізацію топонімії передували тривала, наполеглива і копітка праця фахівців, Полтавського офісу УІНП та громадське обговорення нових назв на офіційному сайті громади. Адже рік тому, у вересні 2022 року, розпорядженням Сенчанського сільського голови Наталії Сліпухової було створено комісію з перейменування топонімів, що звеличують, увіковічують, пропагують чи символізують державу-окупанта або її діячів. До цього дорадчого органу увійшли місцеві депутати, співробітники виконкому та регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Комісія напрацювала перелік назв об’єктів топонімії громади, що звеличують російських та радянських і комуністичних військових діячів, політиків чи події й затвердила для ознайомлення власні напрацьовані пропозиції. Громадське обговорення відбулося на платформі «ЕДЕМ» та офіційному сайті громади.