«Наука, освіта, ідеологія: пам’ять як культурний код і чинник розвитку нації» — так називався круглий стіл, який кафедра філософії і економіки освіти Полтавської академії неперервної освіти (ПАНО) ім. М.В. Остроградського присвятила Дням науки і Європи в Україні та Дню музеїв. Освітяни-науковці, методисти та вчителі-практики, філософи і викладачі історії, представники музеїв з Полтавщини та Харківщини, тренери з міжнародного гуманітарного права, музейники й Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті. (УІНП) мали на меті осмислити взаємозв’язки науки, освіти, ідеології та національної пам’яті як важливих складових культурного коду, який формує національну ідентичність та сприяє розвитку і процвітанню нації.

У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського Департамент культури і туризму ОВА, обласний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 19 травня презентували виставку «Тріумф людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ». Подію присвятили Дню пам’яті жертв політичних репресій. У церемонії відкриття виставки взяли участь посадовці ОВА, музейники, бібліотекарі, журналісти, громадськість.

Ще у 2018 році ВР проголосувала за нову редакцію закону «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Навіть сама назва цього закону засвідчує часові рамки злодіянь комуністів та той беззаперечний факт, що безбожна антилюдська репресивна машина СРСР працювала на повну не лише при Сталіну… Концентраційні табори… Хтось вважає їх винаходом нацистів. У когось вони асоціюються із безкрайніми просторами Півночі рашистської імперії. І далеко не всі полтавці знають, що в їхньому місті теж існував комуністичний концентраційний табір — задовго до приходу до влади диктаторів Гітлера і Сталіна, задовго до війни між СРСР і Німеччиною. Тож з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій, який в Україні щороку на державному рівні відзначається згідно з Указом Президента у третю неділю травня, сьогодні розповімо про ленінський, більшовицький концтабір неподалік Полтави, на Шведській могилі (згідно з дослідженнями Леоніда Булави, цей населений пункт до 1929 року існував як окремішний, і не входив ні до складу Полтави, ні Яківців). Жертвами політичних репресій того часу, в’язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

Пошанування українських героїв та діячів української культури, без Висоцького, комуністів, більшовиків, совдепівських свят, військовиків СРСР, росії і Білорусі: рішенням 28-ої сесії селищної ради №26 та згідно із розпорядженням селищного голови Олени Сидоренко за №41 від 24.04. ц.р. в Оржицькій територіальній громаді перейменовано 40 російських і комуністичних топонімічних назв. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Виконувачка обов’язків міського голови Полтави Катерина Ямщикова не скористалася своїми повноваженнями: впродовж трьох місяців — до 27 квітня, одноосібним розпорядженням перейменувати вулицю Анатолія Кукоби на Подільську відповідно результатам електронного голосування. Ця вулиця є єдиною, яку впродовж понад року не перейменовують. Тепер зміну назви вулиці Кукоби може розглянути робоча група з питань деімперіалізації та деколонізації топонімії при Полтавській обласній військовій адміністрації. 7 травня відбулося перше засідання цієї робочої групи.

Ворожий окупаційний маркер-так званий «пам’ятник» «Борцям за владу Рад» демонтували у Кременчуці. Рішення про демонтаж було ухвалено Кременчуцьким міськвиконкомом згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

«Українська культурна спадщина: регіональний аспект». Таку назву мав «круглий стіл», який провели у Полтавському національному педагогічному університеті (ПНПУ). Під час заходу відбулася презентація творчих проєктів студентів факультету історії та географії ПНПУ. 

У межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» т.в.о Карлівського міського голови Сергій Бобрицький своїм розпорядженням перейменував 43 об’єкти топонімії-вулиці, провулки, парк. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП)

10 квітня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у межах виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» було вирішено винести на розгляд Верховної Ради низку нових назв населених пунктів. Зокрема, на пропозицію Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у Полтавській міській громаді селу Червона Долина повернуть споконвічну назву «Долина». Про це повідомляють у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП) з посиланням на сайт ВР.

10 квітня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування у межах виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» було вирішено винести на розгляд Верховної Ради низку нових назв населених пунктів, серед них і у Полтавській області. Зокрема, на пропозицію Українського інституту національної пам’яті (УІНП) села Первомайське Михайлівської громади Полтавського району буде перейменоване шляхом відновлення питомо історичної назви Гуляйстеп. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП)