У Полтаві і Лубнах вшанували пам’ять вишивальниці планетарного масштабу, Героя України, заслуженої майстрині народної творчості Віри Роїк.

У селі Новоселівка Зіньківської територіальної громади Полтавського району демонтували пам’ятник одному із чільних організаторів Голодомору-геноциду українського народу 1932-1933 рр. Григорію Петровському і перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі.

На початку 1920-х рр. населення України зі зброєю в руках масово боролося проти утвердження влади більшовизму. Можна назвати чимало причин, які призвели до спалаху боротьби: продрозверстка, реквізиції, націоналізація, мобілізація молоді до армії, численні трудові повинності та ін. Як зазначають очевидці та учасники тих подій, основними завданнями, що стояли перед більшовиками та їхніми приспішниками на той час, були продрозверстка та боротьба з повстанцями, які не давали грабувати новій владі себе та своїх земляків. Поширення національних ідей серед найбільш активних повстанців також сприяли загостренню боротьби. На території Мачуської волості теж діяли повстанські загони.

До 150-річчя від дня народження Лесі Українки Лубенська публічна бібліотека імені Володимира Малика підготувала буктрейлер на драматичну поему «Бояриня».

Український інститут національної пам’яті оприлюднив відео, яке розвінчує найрозповсюдженіші міфи про Другу світову війну. Новий відеоролик, що створено у межах відеопроєкту «Війна і міф» транслює телеканал «Центральний».

Кафедра української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка долучилися до урочистих заходів з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки.

У селі Удовіченки Зіньківської територіальної громади Полтавського району демонтували бюст Владіміру Ульянову (Лєніну) і перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі.

З ініціативи Українського інституту національної пам’яті Верховна Рада України внесла 75-ліття відновлення Спілки української молоді (СУМ) в Діаспорі до переліку дат і ювілеїв, які відзначаються цього року на державному рівні.

З ініціативи Українського інституту національної пам’яті Верховна Рада України внесла 75-ліття відновлення Спілки української молоді (СУМ) в Діаспорі до переліку дат і ювілеїв, які відзначаються цього року на державному рівні. Серед відроджувачів СУМу — уродженець Полтавщини Антін Кущинський.

26 квітня 1986 року — день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше — Німеччини, Нідерландів, Бельгії.