170 років тому, 6 жовтня 1851 року у родовому маєтку в містечку Седневі неподалік Чернігова народився голова Полтавської губернської земської управи, ініціатор видання творів Івана Котляревського та спорудження йому пам’ятника у Полтаві, голова Ради Міністрів Української держави, земський діяч та меценат Федір Лизогуб. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) ювілей відзначається на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати та ювілеї у 2021 році.

До 130-річчя від дня народження борця за незалежність України у 20 столітті, уродженця Полтавщини Миколи Чижевського

У межах спільного проєкту чеської Асоціації з міжнародних питань, Української асоціації усної історії та Українського інституту національної пам’яті «Усна історія» відбудеться цікавий всеукраїнський он-лайн семінар «Усна історія: теорія і практика». У ньому можуть брати участь вчителі з усієї України, в тому числі й Полтавщини. Про це повідомляється на офіційній ФБ — сторінці Інституту нацпам’яті.

Державний архів Полтавської області влаштував круглий стіл «Злочини Третього Райху: проблематика питання, дослідження, увічнення пам’яті». Захід організували з нагоди вшанування 80-х роковин від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29–30 вересня 1941 року). До проведення долучився Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП), представники громадськості, Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації, науковці Полтавського національного педагогічного університету, вчителі, архівісти, краєзнавці.

Інформаційний матеріал Українського інституту національної пам’яті до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

Інформаційний матеріал Українського інституту національної пам’яті до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

Інформаційний матеріал Українського інституту національної пам’яті до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

16 (27) вересня 1781 року російською імперською владою було ліквідовано один з останніх атрибутів української козацької державності — полково-сотенний адміністративно-територіальний устрій. Натомість указом Катерини ІІ на землях Гетьманщини утворили три загальноімперські намісництва — Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське. Урочисте їх відкриття відбулося у січні 1782 року. Подія мала згубні наслідки для Гетьманщини. Це означало переведення її земель на становище звичайних російських провінцій, адже структура намісництв не відрізнялася від структури інших частин Росії, а відмінні від російських місцеві установи втрачали чинність.

Одним із ключових заходів з відзначення 220-ої річниці з дня народження видатного українського математика, механіка, фізика, академіка, уродженця хутора Пашенна (нині село Пашенівка, що належить до Хорішківського старостату Козельщинської громади Полтавської області) Михайла Васильовича Остроградського став обласний науковий «круглий стіл» «Наукова спадщина Михайла Остроградського: історичні віхи та погляд у майбутнє».