26 квітня 1986 року — день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше — Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

Просвітницький онлайн-захід у режимі ZOOM-відеоконференції до 100-річчя заснування Всеукраїнського музичного товариства імені Миколи Леонтовича провели у Полтаві. Організували науково-популяризаційний «круглий стіл» засобами дистанційної освіти Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтавський офіс Північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті, Полтавський обласний осередок Національної Спілки композиторів України та Інститут культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

9 квітня 2015 року Верховна Рада України схвалила пакет декомунізаційних законів, що були розроблені спільно громадськістю, нардепами та Українським Інститутом національної пам’яті. Прийняття Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» шість років тому започаткувало старт державної, ОФІЦІЙНОЇ політики декомунізації, тобто процесу всеохопного позбавлення від наслідків злочинної комуністичної ідеології.

100-річчя від дня народження співця української історії Володимира Малика з ініціативи Українського інституту національної пам’яті, згідно з Постановою ВР про пам’ятні дати та ювілеї цьогоріч відзначається на державному рівні. З нагоди 100-літнього ювілею видатного українського письменника на Полтавщині влаштували низку заходів.

2 квітня 1151 року, 870 років тому, народився Ігор Святославич — князь із роду Ольговичів династії Рюриковичів. Пам’ятна дата відзначається згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році». У Новгороді-Сіверському на Чернігівщині встановлено пам’ятник Ігорю Святославичу, функціонує історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім». А у 2016 році у Подільському районі Полтави розпорядженням облдержадміністрації прирічкову вулицю неподалік Ворскли Красноградське шосе у межах декомунізації перейменували на честь князя Ігоря Святославича.

Таку назву має новий документальний короткометражний фільм про військового діяча, контр-адмірала Військово-морського флоту УНР і Української держави Михайла Остроградського (1870-1923).

У Лубенському краєзнавчому музеї, що на Полтавщині, відзначили 175-річчя від дня народження видатного земляка — етнографа, фольклориста, історика, письменника й перекладача Василя Милорадовича. Він належав до поважного старшинсько-шляхетського роду. Василь Милорадович працював спочатку помічником присяжного повіреного в Полтавському окружному суді, потім — мировим суддею Лубенського повіту.

Патріоти України із громадських організацій Полтави і Полтавщини вшанували світлу пам’ять учасників Українського Руху Опору в Полтаві в часи гітлерівської окупації 1941-1942 рр.

З ініціативи Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та учителя історії Сергія Остапієнка у загальноосвітній школі № 7 1-3 ступенів ім. Тараса Шевченка Полтавської міської ради протягом березня експонувалася виставка «Українська революція 1917-1921: регіональний вимір». Виставка присвячена перебігові подій Української революції 1917-1921 років у різних регіонах, а також українському національному руху цієї доби за межами України. Окремий стенд присвячено Полтавщині — революційним подіям та видатним діячам.

Етнограф, антрополог, археолог, громадський діяч Федір Вовк (17 березня 1847 — 29 червня 1918) народився у селі Крячківка неподалік Пирятина на Полтавщині. Автор понад 200 наукових робіт, якими здобув світове визнання. У власних дослідженнях дійшов висновку, що українці становлять окремий антропологічний тип з оригінальними етнографічними особливостями. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою Верховної Ради 100-річчя із дня створення Музею антропології та етнології ім. Хведора Вовка (29 березня 1921 року) цьогоріч відзначається на державному рівні.