Другий Зимовий похід Армії УНР (Листопадовий рейд) — партизансько-повстанська операція Армії Української Народної Республіки (УНР), щоб підняти збройне повстання проти більшовицької влади та відновити українську державність. 100 років тому, 17 листопада 1921 року відбувся останній бій Армії УНР із російсько-більшовицькими окупантами. Трагедія поблизу містечка Базар завершила збройну боротьбу у період Української революції 1917-21 років. Проте тодішня поразка нашого регулярного війська не означала капітуляцію, адже антибільшовицькі повстання тривали аж до 30-х років 20-го століття. Упокорити масові виступи вдалося лише шляхом штучного голодомору-геноциду 1932-33 рр. Мрія воїнів Армії УНР збулася у 1991 році — 30 років тому, коли Верховна Рада 24 серпня проголосила Акт незалежності і 1 грудня, коли українці на всенародному референдумі проголосували за незалежність.

Відомий в Україні громадський активіст і відеоблогер Сергій Стерненко присвятив тематичну Youtube-програму виконанню на Полтавщині Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Небайдужі громадяни виявили неподалік Гадяча пам’ятник Владіміру Ульянову (Лєніну), про що було повідомлено Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.

Полтавські телеканали «Місто+» та «Центральний» продемонстрували новий тематичний історико-просвітницький ролик з циклу «Події епохи». Його виготовила студія «Диваки Продакшн» на замовлення Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Протистояння двох світів». У ролику використані кадри з історичної хроніки. Відеоматеріал показали у межах угоди про інформаційну співпрацю між менеджментом телеканалів та головою УІНП Антоном Дробовичем. Про це повідомили в Полтавському офісі Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП.

Української мови не існує. Діалект, говірка або ж «нарєчіє» — не більше. У цьому увесь світ, а в тому числі й саму Україну, століттями намагаються переконати російсько-імперські пропагандисти. А чи є в цьому правда? Давайте розберемося. А для цього маємо чудовий привід — День української писемності та мови, який щорічно відзначаємо 9 листопада.

200 років тому, 7 листопада 1821 року на Херсонщині (за іншими даними — у Полтаві) у родині міщан народився Дмитро Пильчиків (Пильчиков) — український громадський і культурний діяч, педагог, батько українського фізика-винахідника Миколи Пильчикова.

Нещодавно патріоти з ГО «Гонор» у Лохвиці здійснили акт народної декомунізації. Небайдужі громадяни демонтовали пам’ятник комсомольцям 20-х років. Подію прокоментували у Полтавському офісі Північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Ініціатор проєкту — Полтавський обласний краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. На балансі саме цієї обласної комунальної установи згідно з рішенням сесії обласної ради й перебуває пам’ятник гетьману Іванові Мазепі.

Просвітницьке зібрання з нагоди однієї із найбільш знакових подій історії України 20 століття 100-річчя І Всеукраїнського православного церковного Собору влаштували у Свято-Михайлівському храмі ПЦУ міста Полтава (селище Івонченці) Харківсько-Полтавська єпархія Православної Церкви України (ПЦУ), Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП), кафедра історії України Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ), Івонченківська філія Центру культури та дозвілля Полтавської міської ради та кафедра всесвітньої історії та методики викладання історії ПНПУ.

З ініціативи Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та за підтримки відділу освіти виконкому Петрівсько-Роменської територіальної громади Миргородського району у селі Березова Лука відбулися просвітницько-меморіальні заходи з нагоди сторіччя від дня народження видатного земляка — командира сотні «Східняки» УПА Миколи Савченка.