Вони зуміли реалізувати себе, попри травму пережитого у 1932-1933-му. Вони стали художниками, письменниками, досягли успіхів у науці й техніці. Вони не забували про Голодомор, але ця пам’ять не стримувала їх розвиток, а робила сильнішими. Ці чоловіки та жінки знали, що живуть не лише за себе, але й за мільйони інших, вбитих фізично чи духовно. Знали, що несуть у собі унікальну культуру, яку мають врятувати. Геноцид зламав не усіх. Серед тих, хто вижили фізично, були й такі, хто не дав знищити себе духовно. Завдяки їм Сталін програв — Голодомор не зламав України. Згодом після десятиліть нищення вона звелася на ноги і в 1991-му поставила крапку в історії комуністичної імперії. Серед незламних і наші видатні краяни.

Полтавська облдержадміністрація, обласна універсальна наукова бібліотека ім. Котляревського, Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті (УІНП), Полтавський національний педагогічний університет ім. Короленка з нагоди 130-річниці з дня народження Остапа Вишні влаштували низку заходів в рамках виконання Закону України «Про правовий статус та вшанування борців за незалежність 20 століття» та Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат та ювілеїв у 2019 році». Остап Вишня (справжнє ім’я та прізвище — Павло Губенко) (11.11.1889 – 28.09.1956) — борець за незалежність України 20 століття, начальник медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР, в’язень комуністичних сталінських концтаборів, письменник-сатирик, гуморист, перекладач.

«Історична книга в нашому житті». Таку назву мала зустріч учнів державного навчального закладу «Електрорадіотехнічний ліцей м. Полтави» з регіональним представником Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олегом Пустовгаром. Захід відбувся у бібліотеці-філіалі № 5 Полтавської міської централізованої бібліотечної системи.

130 років тому, 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва неподалік села Грунь Зіньківського повіту Полтавщини народився Остап Вишня — борець за незалежність України 20 століття, начальник медично-санітарного управління Міністерства залізниць Української Народної Республіки, в’язень комуністичних сталінських концтаборів, письменник-сатирик, гуморист, перекладач. Остап Вишня започаткував новий гумористичний тип фейлетону — «усмішку». Справжнє ім’я — Павло Губенко.

У бібліотеці-філіалі № 5 м. Полтава провели зустріч-діалог «Юнацтву про рідний край». Про історію полтавського краю, особливі події в житті мешканців Полтавщини, видатних земляків учням ПТУ розповіла голова краєзнавчо-історичного клубу імені Федора Борківського, член координаційної ради Ліги громадських організацій «Громада Полтавщини», голова комісії з освіти та культури Громадської ради при Полтавській обласній раді Ніна Кирпотіна.

У Полтавському національному педуніверситеті імені В. Г. Короленка сьогодні, 11 листопада, розпочала роботу виставка «Фактор свободи. Мазепинці. Петлюрівці. Бандерівці». Виставка в університеті триватиме до 15 листопада. Короленківці зможуть ознайомитися з експозицією і подивитися на відомих історичних постатей з незвичного ракурсу.

Візит до Полтави відомого українського журналіста, публіциста, історика Вахтанга Кіпіані організували го «Полтавське історичне товариство» та ГО «Нова Полтава» спільно з Північно-східним міжрегіональним відділом українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Через 80 років після смерті репресованого російсько-комуністичним режимом мешканця села Велика Павлівка Зіньківського району Полтавщини Якова Фенька його нащадки дізналися про свого прадіда. Історія повернення імені почалася з того, що правнучка Світлана знайшла в Інтернеті статтю про нове законодавство з відкриття комуністичних архівів.

Відбулася церемонія нагородження лауреатів обласної Премії імені Юрія Горліса-Горського 2019 року.

У музеї історії Полтавської битви цьогоріч реалізували низку важливих україноцентричних ініціатив. Про це повідомили директорка музею Наталія Білан та її заступниця з наукової роботи Людмила Шендрик.