«Знайомство з Софією Русовою»

«Софія Русова — діячка доби Української революції 1917-22 років, видатна українська педагогиня, авторка цілої низки педагогічних праць, прозаїк й літературознавця. Належала до Української Центральної Ради, входила до Секретаріату освіти Української Народної Республіки, в якому очолювала дошкільний і позашкільний відділи», — зазначив у вступному слові регіональний представник УІНП Олег Пустовгар. За його словами, у Полтаві зроблено три важливих кроки з увічнення її пам’яті. Завдяки декомунізації, навесні 2016 року на пропозицію депутата міської ради Юліана Матвійчука та заступника директора Державного архіву Полтавської області Тараса Пустовіта облдержадміністрація перейменувала провулок Бакинських комісарів на честь родини Русових. У 2017 році депутати обласної ради підтримали ініціативу Полтавської «Просвіти» з увічнення педагогині у назві обласного інтернату № 2 (нині Полтавський мистецький ліцей ім. Софії Русової), а попередня комуністична назва цього навчального закладу «імені Крупської» — соратниці ката українського народу Владіміра Ульянова-Лєніна тоді пішла у небуття. У 2018 році голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Микола Кульчинский упорядкував і видав завдяки фінансовій підтримці Товариства української мови у Сполучених Штатах Америки, зокрема, родини Боднаруків — пані Віри та пана Богдана з Чикаго — мемуари Русової.

Олег Пустовгар

Вечір пам’яті відбувся у невеликому будиночку по провулку Воскресенський узвіз, 3, де на початку 20 століття мешкала у Полтаві родина Русових. «Дуже хотілося б, щоб ця будівля стала творчим креативним простором. Можливо, громадським або комунальним музеєм. Такі ініціативи ми будемо формулювати до міської ради», — зауважив Пустовгар.

Охочі прослухали розповідь про борчиню за незалежність України в 20 ст. Софію Русову, яка мала шведсько-французьке коріння, проте все своє життя присвятила боротьбі за державність України, розвитку української педагогіки та культури.

«Будучи 15-річною дівчиною, вона відкрила перший дитячий садочок у Києві, а її теза «Україні — українська школа» сколихнула громадськість початку ХХ століття. За свої переконання Софія Русова відбула не один арешт та ув’язнення», — розповіла Анастасія Городчаніна, менеджерка туристичної агенції, екскурсовод, громадська активістка, — «За 3 роки життя у Полтаві родина Русових встигла зробити для української справи набагато більше, ніж деякі люди, які прожили тут все життя. Скажімо, сприяли встановленню пам’ятника Котляревському. Кошти збиралися усією громадою, також виділяв Федір Лизогуб, а Олександр Русов лобіював ці питання».

Розповідь Анастасії Городчаніної

Учасники заходу

Очільник полтавського осередку ГО «Сокіл», ветеран російсько-української війни Георгій Сьомін розповів, що саме тут, у цьому історичному будинку Русових у 1900 році вперше прозвучав маніфест авторства ідеолога українського націоналізму Миколи Міхновського «Самостійна Україна».

Меморіальна дошка Миколі Міхновському на будинку подружжя Русових

Розповідь Георгія Сьоміна

«Нація народжується коло дитячої колиски, лише на рідному ґрунті, серед рідного слова, пісні здатна вирости національно свідома дитина», — цей вислів Русової став одним із лейтмотивів акції.

«Цю ідею популяризувала людина, в жилах якої текла шведсько-французька кров, але в серці оселилася Україна», — наголошували організатори.

Присутні також переглянули елементи театралізованої вистави (з роллю Русової відмінно впоралася громадська активістка Анастасія Городчаніна) та архівні світлини.

Архівна світлина

Організатори демонстрували слайди з архівними світлинами

Слайд про внесок Русової у культурницьку діяльність Української Центральної ради

У межах заходу регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар презентував календар УІНП на 2020 рік «Українські жінки 20 століття», лютнева сторінка котрого присвячена Русовій.

Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті