Деколонізаційний поступ: у десяти громадах Полтавщини проводять громадське обговорення нових назв вулиць

У Гребінківській громаді обговорять

питання увічнення пам’яті у назвах вулиць:

• Опанаса Марковича — уродженця села Кулажинці Гребінківщини, етнографа, фольклориста, член Кирило-Мефодіївського братства;
• Сергія Шадських, уродженця Гребінки, учасника російсько-української війни періоду АТО/ООС;
• Олександра Шаповала, уродженця села Писарщина Гребінківщини, генерал-хорунжого Армії УНР;
• Всеволода Петріва, письменника, педагога, військового міністра і генерал-хорунжого Армії УНР та полковника Армії УНР Петра Болбочана, які навесні 1918 року брали участь у звільненні Гребінки від російсько-більшовицьких загарбників;
• Петра Весклярова, діяча української культури, актору театру й кіно, начальника та художнього керівника клубу на станції Гребінка у1932—1940 роках, телеведучого «Вечірньої казки», якого діти називали «Дід Панас».

У Петрівсько-Роменській громаді:

• уродженців села Березова Лука Петра Дяченка, командира полку 1-ої Запорізької дивізії Армії УНР «Чорні Запорожці» та Миколу Савченка — майора Української повстанської армії;
• Петра Бойка — уродженця села Середняки, краєзнавця, поета, вчителя української мови, композитора, фундатора «Середняківських пролісків» — літературно-творчого гуртка (згодом — клубу книголюбів) Середняківської школи;
• Миколи Бутовича, уродженця Петрівки-Роменської, старшини Армії УНР, живописця, майстра графіки, ілюстрації, карикатури, письменника-мемуариста, автора епіґрам, ад’ютанта штабу 1-ї козацької дивізії Армії УНР.

У Сергіївській громаді

• Олександра Коваля, отамана антибільшовицького повстання околицях Гадяча, Петрівки-Роменської, Сергіївки та Розбишівки під час війни ленінської червоної росії проти УНР;
• Лева Падалки, уродженця Полтавщини, видатного українського історика, археолога, етнографа, краєзнавця Лева Падалки, який відшукав перші писемні згадки про Слободу Артополот (нині назва Качанове, село належить до Сергіївської громади).

У Котелевській громаді:

• Юрія Артюшенка, уродженця Котельви, автора гасла «Слава Україні! Героям слава!», журналіста, члена Ради Українського військового клубу ім. гетьмана Павла Полуботка (1917), хорунжого 2-го Запорозького полку 1-ї Запорозької дивізії і полку Чорних запорожців Армії УНР, редактора «Українського вісника» (1937–1940, засновника Легії українських націоналістів

У Кобеляцькій громаді

члени робочої групи затвердили перелік вулиць та провулків територіальної громади, які першочергово потребують найменування та перейменування, як такі, що мають зв’язок з комуністичним та тоталітарним режимом. У підсумку схвалено рішення про проведення громадського обговорення з метою опрацювання пропозицій щодо нових назв вулиць і провулків у населених пунктах. Обговорення триватиме упродовж двох місяців та складатиметься з двох етапів. Перший — збір пропозицій від жителів громади щодо нових назв вулиць та провулків. Другий етап — електронне голосування на платформі E-dem.

Участь у роботі засідання взяли в.п.міського голови-секретар ради Василь Фещенко, його заступники Михайло Брейко та Сергій Омельченко, старости, депутати міської ради, історики, краєзнавці та представники ЗМІ. До роботи комісії в режимі відеоконференції також долучився регіональний представник Олег Пустовгар. Він запропонував найменувати місцеві вулиці на честь таких видатних уродженців Кобеляцького краю:

• Симона Наріжного — уродженця села Сокілка (нині Правобережна Сокілка), історика і бібліографа, автора фундаментальної книги «Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами», що вийшла під егідою Музею визвольної боротьби України;
• Леоніда Зарубіна — уродженця села Придніпровське, актора, режисера низки українських мультфільмів. Серед них: «Івасик-Телесик», «Пан Коцький», «Як їжачок шубку міняв», «Бегемот і сонце», «Чомучка», «А нам допоможе робот», «Курча в клітиночку», «Колосок», «Нікудишко», «Щасливий принц», «Вій»;
• Івана Рудичева, уродженця містечка Кишеньки Кобеляцького повіту, активного діяча Революційної української партії, фундатора української бібліотеки у Парижі;
• Якова Фартушного, уродженця села Кишеньки, полковника Армії УНР;
• Миколи Нездійминоги, доктора медицини, викладача Українського вільного університету та Українського технічно-господарського інституту, воїна Армії УНР, активного учасника культурно-просвітницьких українських емігрантських організацій у 1920-1960-х роках;
• воїна УПА Кошельника Василя Григоровича (псевдо «Зір»), який народився у 1918 р. в Кобеляцькому районі;
• Костя Дубняка, жертви комуністичних сталінських репресій, українського бібліографа, географа, економіста, краєзнавця, діяча «Просвіти», життя і діяльність якого пов’язані з Кобеляками;
• Харитини Кононенко, уродженки села Миколаївка Харитини Кононенко, керівниці Українського Червоного Хреста на Волині, письменниці, перекладачки, журналістки, етнографки, організаторки медичного забезпечення для бійців УПА;
• Валерії Вілінської, письменниці, видавця, діячки «Просвіти», завідувачки літературної секції міністерства освіти УНР;
• Отамана Левченка, уродженця Кобеляцького краю, ватажка повстанських антибільшовицьких загонів;

У Щербанівській громаді

розпочалося онлайн голосування для вулиць, які увійшли до першої черги на перейменування. Серед кількох варіантів місцеві можуть обрати остаточні назви вулицям у Горбанівці, Розсошенцях та Великому Тростянці.

У Градизькій громаді

затвердили список на перейменування.

До списку увійшли: вул. Ломоносова; вул. Мічуріна; вул. Бєлінського; вул. Крилова; вул. Лєрмонтова; вул. та пров. Маяковського; вул. та пров. Рєпіна; вул. та пров. Пушкіна; вул. Руднєва; вул. Чернишевського; вул. 8 березня; вул. та пров. Горького; вул. Гагаріна; вул., пров. та тупик Кутузова; вул. Чайковського; вул. Нєкрасова; вул. та пров. Островського; вул. Декабристів; вул. Радіщева; вул. Суворова; вул. Тімірязєва; вул. Тургенєва; вул. Чкалова; пров. Разіна.

У Нехворощанській громаді

провели засідання комісії, на якому затвердили перелік на перейменування. Олег Пустовгар запропонував назвати одну із вулиць на честь Миколи Нечипоренка, кобзаря-бандуриста, диригента, який дитячі роки провів в селі Маячка.

На засіданні озвучувалися пропозиції місцевого краєзнавця і письменника Юрія Коцегуба пошанувати видатних мешканців громади. А саме:

• Філоніли Габелко української співачки, бандуристки, керівниці церковних хорів, активної громадсько-культурної діячки української діаспори в Австралії, котра народилась в с. Соколова Балка;
• Марії Корпусенко, краєзнавця, дослідниці роду академіків Левицьких, народилася 23 червня 1927 р. в с. Соколова Балка (тоді ще Нехворощанського району);
• Віктора Андрієвського — честь громадського діяча, публіциста, педагога, Полтавського губернського комісара народної освіти УНР, керівника проддепартаменту Державного секретаріату ЗУНР, директора гімназії української громади в Каліші, вихідця з Маячківської волості.

У Шишацькій громаді

затвердили проведення громадського обговорення. Таке рішення прийняли 20 жовтня на засіданні комісії з реалізації політики національної пам’яті.

У ній в режимі ЗУМ-конференції взяв участь Олег Пустовгар. Серед іншого обговорено такі його ініціативи:

• Михайла Токаревського. Голова Полтавської губернської земської управи (1917-1918), видатний кооператор, з 8 квітня 1917 р. член Української Центральної Ради. Із 21 грудня 1917 року голова Полтавської земської управи. Автор статей з економічних питань у журналі «Полтавський кооператор». Був одним з засновників Українського Революційного Червоного Хреста в 1916 році. Життя і діяльність пов’язані із Шишацьким краєм.
• Олександра Шаруди, уродженця Шишак, хорунжого Армії УНР, організатора Вільного козацтва в Шишаках, військовика Богданівського куреня, 3-го Запорозького ім. гетьмана Богдана Хмельницького полку, окремого кінного дивізіону ім. Петра Болбочана та повстанського загону Ананія Волинця.
• Анатолія Дімарова. Український письменник. (при народженні Анатолій Андроникович Гарасюта; народився 17 травня 1922 року на хуторі Гараськи (Гарасюти) на Шишаччині, що в Полтавській області.
• Дмитра Солов’я. Український історик, економіст і статистик, педагог і публіцист, дійсний член УВАН у США, організатор Шишацького товариства «Просвіта» у часи Української революції 1917-21 рр.
• Демида Бурка. На честь Героя Крут і релігієзнавця, життя і діяльність якого пов’язана із селом Яреськи.
• Пилипа Конененка. Уродженця села Великий Перевіз, українського бандуриста, співака (тенора), майстра з виготовлення бандур.
• Софії Денисенко. На честь Софія Никифорівни Денисенко, уродженки села Ковердина Балка, професорки, письменниці, лауреатки номінації «Жінка року 1999» та «Хто є хто-2000» номінації Американського Бібліографічного інституту. Академією наук Вищої школи за наукові досягнення нагороджена медаллю Ярослава Мудрого, нагрудним знаком Софії Русової, також орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, відмінник освіти України, академік ВШ України. Авторка документально-публіцистичної повісті «Тіні не забутих предків» — про знищення радянською владою українського села, Голодомор в Україні в 1932—1933 роках, розкуркулення й колективізацію — видання 2002 і 2005 роках.

У Чутівській громаді

до перейменування готують 10 вулиць (4 з яких розташовані в Чутовому, а інші — в селах), які названі на честь російських діячів та історичних подій. Зокрема, винесли об’єкти топонімії, що названі іменами російського письменника Володимира Короленка, комуністів Ковпака й Тимофія Коханова.

Також перейменують і вулиці Перемоги (йдеться про перемогу Колими над Бухенвальдом під час Другої світової війни, а наша Українська перемога попереду). Громадське обговорення триватиме до 3 листопада. Голосувати на онлайн платформі зможе кожен житель громади.

Полтавський офіс УІНП