Реалізація проектів ДФРР в регіонах — індикатор готовності громад розвиватися, і того, що керівники — на своєму місці

— Наскільки активно Полтавщина співпрацює з ДФРР?

— На останній апаратній нараді саме обговорювали цю тему. Державний фонд — це інструмент реалізації регіональної політики за державні кошти. Минулого року ми оцінювали 186 проектів від 57 різних заявників, з яких 21 відібрали.

За результатами відбору вже з липня надсилали їм листи, наполягаючи вчасно провести тендерні процедури, укласти договори, не затягувати реалізацію проектів у зиму. Адже деякі види робіт досить складно виконувати в холодну пору року.

— На якій стадії сьогодні розпочаті проекти ДФРР, і що це за об’єкти?

— Один з надважливих проектів — кардіологічний диспансер, вартістю близько 270 млн грн. Побудовано трохи більше третини — 35%. Замовником виступає управління капітального будівництва.

Власне, Валерій Головко на апаратній нараді зазначив, що з проектами, які реалізує Департамент, проблем не виникає — вчасно проводяться тендери, розпочинаються роботи.

Проект реконструкції мосту через річку Хорол у Миргороді вартістю понад 33 млн грн, розпочатий у 2015 році. На сьогодні його готовність складає майже 82%. Там все чітко, і наближається час здачі в експлуатацію.

Горбанівський геріартричний пансіонат також виконують УКБ, і з ним все нормально — понад 50% коштів освоєно. З фельдшерсько-акушерським пунктом у Машівці все просувається чудово — 55% готовності.

— А що з Кременчуцьким ЦНАП і освітніми закладами?

— Проект ЦНАПу виконується. За передбачені на цей рік кошти рівень виконання сягає 85%. До речі, в них значний відсоток співфінансування. Якщо минулого року з їхнього та обласного бюджетів заклали по 7 млн грн, то на цей рік вони передбачили аж 21 млн грн при загальній вартості об’єкту понад 34 млн грн. Роботи ще багато, але половину вже зроблено. Об’єкт масштабний і надважливий. Як центр муніципальних послуг Кременчуцький ЦНАП матиме пропускну здатність до 1000 осіб на добу.

Досить впевнено реалізується об’єкт у Шишацькому районі вартістю 2,3 млн грн — Яреськівська школа імені Борідька. Замовником і виконавцем є Шишацька РДА. Там, окрім коштів ДФРР і місцевого бюджету, до співфінансування долучилося місцеве підприємство, надавши на проект близько 200 тис. грн. Будівельна готовність об’єкту — 72%.

ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Ф. П. Борідька в с. Яреськи Шишацького району. До

ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Ф. П. Борідька в с. Яреськи Шишацького району. Зараз

Термомодернізація Зіньківського дитячого будинку-інтернату — також все добре. Триває капітальний ремонт крила Диканської гімназії. Підтимуємо також Піщанську ОТГ у Кременчуцькому районі. Вони модернізують гімназію.

Один із важливих проектів — школа в місті Заводське, якої потребують півтисячі учнів. Об’єкт розпочатий ще в 2009 році, але роботи призупинили, аж поки в 2015 році їх не відновили, завдяки підтримці області за рахунок коштів ДФРР. У 2016 році ДФРР виділили майже 4,5 млн грн за співфінансування з місцевого бюджету 1,2 млн грн. Цього року виділили 3,8 млн грн та 3 млн грн місцевих. Також цьогоріч на школу додатково виділили понад 1,8 млн грн з перерозподілених коштів від іншого проекту. На сьогодні готовність об’єкту на рівні 70%.

— Що це за кошти, і яка причина перерозподілу?

— На жаль, не всі об’єкти вдається реалізувати. Один з них — проект у Чорнухах, який відкликали. Тож вивільнені кошти вдалося перерозподілити для дофінансування таких важливих об’єктів як музей з патріотичного виховання молоді в Комендантівці Кобеляцького району і школа в Заводському.

Чорнухи безвідповідально поставилися — невчасно провели тендер, затягли з реалізацією. Це, звичайно, їхня провина. Процес слід було активувати тоді, коли ми про це говорили: у липні вийти з тендерами, а в серпні розпочати роботи, щоб закінчити до зими. Немає поважних виправдань, чому проект був спущений на гальма. Ми відслідковували етапи підготовки — робота просто не проводилася.

— Які наслідки для безвідповідальних замовників? Чи вони подавали проекти на наступний рік?

— Вражає, що на наступний рік Чорнухинський, Великобагачанський, Чутівський, Гребінківський, Зіньківський, Семенівський райони проектів не подали. Прикро, адже це дієвий інструмент для впровадження і реалізації регіональної політики, для адаптації до всіх цих змін.

Добре, що є важливі перехідні проекти, які не потребують цьогорічного оцінювання. Оскільки далеко не всі подані в цьому році відповідають вимогам і пріоритетам регіонального розвитку. Вони є, але не на тому рівні.

Стан виконання проекту Березоворудської школи через зрив тендеру — 0%. Ще один проблемний проект — реконструкція колишнього терапевтичного відділення під соціальне житло для лікарів у Решетилівці. Вони затягували проведення тендерних процедур, і тільки нещодавно там розпочався якийсь рух. По реконструкції пологового відділення Хорольській ЦРЛ також є питання з отриманням дозвільних документів. Ще й не кінець року, але в листопаді займатися отриманням дозволів вже якось несолідно.

— Які основні зауваження до цьогорічних?

— Перше зауваження — дрібні проекти. Якщо йдеться про термомодернізацію шкіл, то не передбачають створення новітнього освітнього простору. Ось в Омельницькій громаді це врахували. Вони в цьому році вже виготовили проектно-кошторисну документацію на наступний рік. Цей проект перехідний, і Фонд регіонального розвитку його підтримає.

До речі, спортивний майданчик у Горішніх Плавнях, басейн у Розсошенцях і дошкільний навчальний заклад у Сорочинцях, де його потребують близько 80 дітей, — також перехідні об’єкти на наступний рік.

Спортмайданчик СЗОШ І-ІІІ ступенів №5 імені Л. І. Бугаєвської в Горішніх Плавнях

Ескіз портмайданчика СЗОШ І-ІІІ ступенів №5 імені Л. І. Бугаєвської в Горішніх Плавнях

Приємно, що є розуміння щодо модернізації медзакладів. Наприклад, у Горішніх Плавнях міськрада хоче реконструювати гінекологічне відділення під відділення паліативної допомоги (хоспіс) задля ефективного використання приміщень. Цей проект одночасно вкладається й у концепцію медичної реформи.

У багатьох проектах під завуальованою красивою назвою криється звичайне утеплення, ремонт або заміна вікон. Якщо це управління енергією — то проект матиме на меті проведення низки заходів для поліпшення енергоефективності. Якщо енергоаудит, термомодернізація, то мають бути якісніші й масштабніші заходи, ніж звичайне утеплення.

Так, одним із проектів на 2018-20 рр передбачене утеплення двох шкіл і енергоаудит. Проект цікавий, але розтягувати 4,6 млн грн для двох шкіл на два роки — задрібна мета.

— То як здійснюватиметься цьогорічний відбір проектів?

— Їх перелік вже є. Цьогоріч Міністерство регіонального розвитку пішло іншим шляхом. Вирішили, що затверджувати проекти слід не у квітні-травні, а завчасно. Нам оголосили термін — подати проекти до 1 листопада. Ми провели відбір заявок, поданих до 30 вересня. Упродовж трьох тижнів комісія оцінювала їх на платформі в електронному та в паперовому вигляді.

Цього року все зроблено якісніше й прозоріше, оскільки рейтинг тих 103 поданих проектів вибудувався, і тепер ми чекаємо, скільки коштів розподілять на Полтавську область. Одразу підведемо риску під останнім проектом, на який вистачить виділених коштів. Ми не знаємо, скільки проектів це буде, але всі вони вже оцінені та подані Міністерству.

— Що планується в Полтавському районі? Є якісь цікаві проекти?

— Надважливий інфраструктурний проект, розпочатий ще на початку року, — будівництво фізкультурно-оздоровчого басейну поблизу школи в селі Розсошенці Полтавського району. Там саме в розпалі роботи. Це буде величезний басейн з чотирма смугами. Його пропускна здатність сягатиме 75 осіб на годину.

Ескіз фізкультурно-оздоровчого басейну в селі Розсошенці Полтавського району

Вартість проекту майже 35 млн грн. У цьому році виділено 5 млн грн з їхнім співфінансуванням також на рівні 5 млн. Замовник — Щербанівська сільрада, і вони готові вкладати власні кошти. Цей проект ще й соціально спрямований, оскільки в басейні займатимуться дітки з обмеженими фізичними можливостями. Заклад функціонуватиме не лише для місцевих дітей — з Щербанівської ОТГ, Полтави, інших прилеглих територій також будуть плавальні групи для реабілітації. 

— Які загальні тенденції по об’єктах? На що громади роблять ставку?

— Радує, що міста почали приділяти увагу спортивній інфраструктурі, майданчикам. Села в основному хочуть реконструювати будинки культури, хоч і невідомо, для якої кількості людей ці БК мають значення. Безумовно, культуру слід розвивати, реконструювати заклади, але це має бути загальна концепція.

Відповідно до потреби, в ОТГ має бути місце, де збиратимуться гуртки, проводитимуть урочисті заходи тощо. Спілкуючись з головою однієї громади, дійшли згоди — якщо вже й вкладати кошти в БК, то там має бути й бібліотека, й спортивна зала, будівля повинна виконувати низку інших завдань. Всі гуртки, щоб були під одним дахом, десь неподалік проводилася реєстрація шлюбів тощо. Такий собі осередок культурного життя громади. 

Щоб це був не просто БК старого зразка, який протягом року здебільшого стоїть порожнім, а щоб називався будинком урочистостей, палацом дозвілля, молодіжного розвитку. Час відійти від старої назви і традиції утримувати невідомо для чого таку величезну споруду.

— Які ще побажання ОТГ і районам стосовно підготовки проектів?

— На жаль, забагато уваги звертають на придбання певного обладнання й техніки — рентгеноскопів, автобусів... Спершу розробіть концепцію, адже це проект регіонального розвитку. В чому полягає регіональний розвиток? У тому, що маємо охопити всю проблему, всі її аспекти. І рішення має бути всебічним. Якщо говоримо про освітній простір, то повинні продумати дорогу до цього закладу. Має бути не просто утеплене приміщення, а сучасна школа.

Міністерство презентувало ці простори, і ми також наводили приклади. Які повинні бути стіни, щоб дитині хотілося навчатися. Слід продумати не лише зовнішнє, а й внутрішнє оздоблення, наповнення кабінетів відповідним лабораторним обладнанням, книгами тощо. Це й передбачене стовідсоткове підвезення учнів і педпрацівників, з продуманою логістикою.

Те саме стосується всіх проектів. Якщо автомобіль для амбулаторії, то починати слід із самої амбулаторії. Опрацювати, які послуги надаватиме заклад, де знаходитиметься цей автомобіль, яка в ньому необхідність, які передбачені штатні одиниці.

Де стоятиме той самий рентген-апарат, чи є кому з ним працювати, чи доведеться навчати. Можливо, краще зробити якусь первинну ланку медицини, а про вторинний рівень (де необхідніше те обладнання) вже говорити в рамках медичної реформи.

— Які кроки зроблено для підвищення рівня розуміння?

— Поки що наші регіони в деяких випадках не достатньо орієнтуються в цих питаннях. Хоча громади, на відміну від звичних органів місцевого самоврядування, які поза процесом децентралізації, поступово стають сучаснішими, змінюють погляди й підходи.

Ми проводили навчання, влаштовували різноманітні наради на базі упішних ОТГ, показували центр ПМСД у Шишаках, сучасні нові кабінети в школі імені Вернадського, возили в Омельницький садочок. Намагалися дати розуміння, яким все має бути.

Одна з проблем у районах — недостатньо роз’яснювальної роботи проводиться на місцях. Буваючи в районах, бачимо рукомийники надворі у закладах культури. Є приклади, де немає тротуарів. У той же час, їх не цікавить децентралізація і все влаштовує. Прикро, коли люди знають лише цей максимум і не хочуть нічого помічати навколо.

Але є й прогресивні, креативні керівники, які розуміють, що є вимоги часу. Ось, наприклад, голова Гадяцької РДА втілює реформу медицини, модернізує пожежні частини. В аграрному комплексі вони реалізують програму підтримки підприємництва — стимулюють малий та середній бізнес. Тут є розуміння, є прагнення розвитку, ініціатива.

Тут і над регіональними проектами працюють. Поки що подавали проекти реконструкції теплогенераторних з переведення на тверде паливо. Хочеться від них ще більшого масштабу й завзяття. Гадаю, наступного року їм вдастся презентувати щось більш якісне.

— Які основні причини того, що проекти не подаються? Можливо, не вистачає кадрів?

— У багатьох випадках усе взаємопов’язане. Затягування через відсутність відпрацьованого механізму, як провести тендер, як організувати, як контролювати, скласти графік, щоб все зробити своєчасно.

Безумовно, кадрів не вистачає. Ми нещодавно були на нараді в технічному університеті, саме були представники науковців, професура з університету Шевчека. Говорили, чудово, що в ОТГ є кошти, і можливість реалізовувати проекти, але слід готувати кадри.

В ОТГ і районах на сьогодні не вистачає спеціалістів по економічних питаннях, хто б розумів, як відбуваються економічні процеси, як впроваджувати регіональну політику. Хтось повинен цікаві проекти вміти формулювати проектним організаціям. Займаючись упровадженням медичної реформи, лише фахівці можуть повністю проаналізувати ситуацію на районному рівні, так як це робиться в Гадячі.

Не вистачає технарів, юристів, когось із навичками та здібностями мислити стратегічно, щось розвивати. І, в першу чергу, впроваджувати ініційовані Урядом реформи.

— Як їм сьогодні знайти й заохотити собі фахових спеціалістів?

— Звичайно, оплата праці — ще один фактор. Але, говорячи про об’єднані громади, то в них на сьогодні більше фінансових можливостей, на відміну від РДА. Ті й інші, знаючи перспективу, повинні від цього відштовхуватися й цінувати своїх працівників. Хоч кадри зараз і № 1, утім, не слід думати, що заробітна плата якась невідповідна. ОТГ мають фінансову можливість мотивувати своїх працівників.

Якщо в районі створюється ОТГ, безумовно, є приклади, коли начальник економвідділу переходить в громаду, а в РДА не стає цієї штатної одиниці, і її складно знайти. Тож це питання стосується і кадрової підготовки, і кадрової політики.

Та рано чи пізно процес добіжить кінця, і залишаться тільки громади. Доведеться змиритися, що району буде непотрібна РДА. Звичайно, поки ця структура існує, вона повинна готувати програми, проекти, виконувати свою функцію на місцях.

Саме зараз відбувається погодження відповідних розділів програми соцекономрозвитку на 2018 рік. Ми проводили колегію Департаменту і попередили, щоб готувалися завчасно, щоб ми приймали бюджет на підставі програмних документів, як того вимагає бюджетний кодекс.

Зараз бачимо, який рівень підготовки програм в РДА, і який рівень підготовки соцекономпланів в ОТГ, які далеко попереду. Вони більше вчаться, бувають на різних нарадах, семінарах, конференціях, відвідують інші області. За ними майбутнє.

— Як можна заохотити ті райони, де, начебто, все добре — той самий Великобагачанський?

— Звісно, гарний район. І голову РДА поважаю, знаю, що ця людина працює. Можливо, дійсно, йому не пощастило з кадрами, і немає, кому доручити втілення тих чи інших реформ. Значить не працюватимуть кошти ДФРР на його території. Зазвичай через це страждають саме мешканці району, звичайні люди, які довіряють і хочуть розвитку й процвітання.

Беручи до уваги досвід Омельницької громади, де заступник голови ОТГ Олександри Шереметьєвої спільно з її онуком розробили концепцію індустріального парку, бачимо зовсім інший приклад. Вони виграли в конкурсі «Горизонти Полтавщини». Це дуже цікавий, сучасний проект, спрямований на розвиток. Він створить нові робочі місця в ОТГ, допоможе піднести імідж громади на зовсім новий рівень. Головне — бажання і активна позиція. Проект можна вважати зразковим, таким, що відповає всім вимогам і, насамперед, вимогам часу?

— Думаєте, що чийсь вдалий приклад і є найкращим стимулом?

— Можливо, маючи приклад, іншим спаде слушна думка щодо відновлення якогось свого об’єкту. Головне, щоб із якісним і професійним підходом, щоб проект не нагадував «латання дірок» за кошти державного фонду. Не слід розпорошувати кошти на дрібні об’єкти — сьогодні дах зробив, завтра — вікна замінив, потім підлогу, наступного року — столи... Це буде затяжний, безкінечний процес і нерозвитковий проект.

Звісно, треба бути готовими до співфінансування, знати, що доведеться вкласти частину коштів — за законодавством не менше 10%. Багато громад готові співфінансувати на рівні 30-40%, є винятки, що вкладаються 50/50, демонструючи свою готовність, спроможність і потребу в цьому проекті.

— То які наміри стосовно цьогорічної активності районів?

— Якісне використання коштів ДФРР — це імідж області і наша відповідальність. Тож ми зацікавлені за допомогою такого інструменту державної підтримки втілити всі найважливіші проекти регіонального розвитку. Наскільки область ефективно використовує ці кошти, так в подальшому до неї ставитиметься Міністерство.

Ми в цьому році під головуванням першого заступника голови ОДА Андрія Пісоцького щодва тижні моніторили ці проекти. Нам показували плани всіх робіт. Але, підбивши в листопаді підсумки, тепер щодо замовників діятимемо рішучіше — або вони роблять власні проекти, або ми дофінансовуємо найактивніших — іншого шляху немає.

Відповідальний за всі проекти, що реалізуються в області — голова Полтавської ОДА Валерій Головко. І він найбільше ними опікується. Андрій Пісоцький, як перший заступник голови облдержадміністрації та голова комісії, яка здійснює відбір, — презентує та захищає ці проекти в Мінрегіоні. На наступній міжвідомчій комісії захищатиме проекти вже на 2018 рік.

Коли нас запитають, що область реалізовуватиме цьогоріч, ми з гордістю повинні презентувати нові перспективні проекти. А в кінці року продемонструвати якість виконаних робіт і готовність цих об’єктів. Головна мета — якісно й ефективно використати гроші фонду, щоб вчасно завершити об’єкти.

Прес-служба Полтавської ОДА