Полтавець Сергій Пашковський на позивний «Паштет» — людина, чий шлях від початку повномасштабного вторгнення став історією про неймовірну витривалість та стійкість. Від менеджера з продажів до бойового медика, який пройшов пекло Соледара, навчання у Британії та фатальну засідку під Костянтинівкою. Сьогодні він у Норвегії — проходить реабілітацію після поранення та викладає військову медицину, займається громадською діяльністю й вчить українських дітей англійської. Ми поговорили про порятунок пʼятнадцяти побратимів під вогнем, боротьбу за життя під ударами дронів та про те, як голос друга здатний витягти людину з того світу

Трудовий колектив Полтавського ГЗК змушений публічно відреагувати на інтерв’ю арбітражного керуючого Дмитра Кучерявого, опубліковане 7 травня 2026 року на порталі «Полтавщина» на правах реклами — тобто оплачене з кишені тих самих людей, які організували цю рейдерську атаку на Полтавський ГЗК. Фактично рейдери, які намагаються збанкрутувати стратегічне підприємство, прагнуть за гроші переконати мешканців Полтавщини: чорне — це біле, а шахрай — це рятівник. Це інтерв’ю є не журналістським матеріалом, а частиною спланованої інформаційної операції проти стратегічного підприємства України в розпал війни.

Військовий шлях Олександр на позивний «Шумахер» розпочався ще у 2015 році з добровольчої евакуації поранених, а з початком повномасштабного вторгнення він доєднався до лав 116-ї окремої бригади Сил ТрО. У відвертій розмові офіцер розповів про трансформацію війни, надскладні рішення під час Курської операції, виведення понад 60 побратимів з оточення та важливість інтуїції на фронті

Ліза на псевдо «Черепашка» — 20-річна полтавська пілотеса FPV-дрона, яка змінила волонтерство на службу у штурмовому підрозділі 2-го батальйону безпілотних систем «Алькор» 116-ї окремої бригади Сил ТрО. Попри юний вік, дівчина швидко опанувала управління FPV-дронами, працюючи пілотом та штурманом

Сьогодні Полтавський ГЗК — містоутворююче підприємство для Горішніх Плавнів та один із ключових активів групи Ferrexpo — перебуває у центрі юридичного та фінансового шторму. Процедура банкрутства, відкрита через багатомільярдні боргові претензії, пов’язані з минулою діяльністю власника комбінату — підсанкційного олігарха Костянтина Жеваго — поставила під загрозу стабільність регіону. Працівники ПГЗК та підрядні організації б’ють на сполох через затримки виплат та непевність у майбутньому.

Молодший сержант Андрій Масьомов відмовитися від комфортного життя в Німеччині, де встановлював сонячні панелі. Та приєднався до війська у ролі кулеметника де пройшов запеклі бої на Сході. Після поранення він не залишив службу, а взявся за розбудову нового полігону, де поєднує інженерні знання та бойовий досвід, щоб створити гідні умови для підготовки захисників

— Багато знайомих вже були у війську. Я відчув, що моя черга прийшла, вирішив стати частиною нашого війська. В Лимані тоді було все спокійно, нормальне життя, — розповідає про початок своєї військової служби старший солдат Олександр на псевдо Прораб родом з Лиманського району на Донеччині.

Командиру відділення взводу охорони Миргородського районного ТЦК та СП сержанту Анатолію Шептію зараз 53 роки. Хоч він і не був «народженим для війни», але вже понад шість років він у війську.

Молодшому сержанту Дмитру Кириченку 38 років, він командир відділення взводу охорони П’ятого відділу Полтавського районного ТЦК та СП.

Нині головний сержант Віталій Кривошей — військовослужбовець ТЦК та СП, проте за плечима у нього — участь у бойових діях на різних напрямках і поранення.