24 лютого 2022-го він зустрів у кабіні зерновоза, а вже за кілька тижнів разом із 21-річним сином пішов добровольцем до 116-ї бригади ТрО. Сьогодні 53-річний боєць на позивний «Таксист» — водій мінометної батареї.

Почути, прицілитися і збити за долі секунди на дистанції в кількадесят метрів — саме так сьогодні виглядає протистояння ворожим FPV-дронам. Інструктори 116-ї окремої бригади Сил ТрО розгорнули інтенсивний вишкіл для бійців мобільних і піших антидронових груп. За допомогою VR-окулярів, стендової стрільби та помпових рушниць тут готують захисників міського неба — від ветеранів ППО з десятками збитих «Шахедів» до колишніх аграріїв.

До повномасштабного вторгнення він був пивоваром-технологом і створював крафтові напої. Сьогодні його покликання — зберігати життя тим, хто тримає фронт.

До повномасштабного вторгнення він викладав бойові мистецтва дітям, а з перших годин великої війни став до лав 116-ї бригади ТрО. Боєць мінометної батареї на позивний «Махно» пройшов крізь найгарячіші бої на Донбасі, готував окрошку під тригодинним обстрілом у Тоненькому та палив ворожу бронетехніку з міномета «Франкенштейн». Про нескінченне копання, філософію фінської оборони, дитячий вишкіл між бойовими виходами та головну мотивацію тримати фронт — у відвертій розмові з воїном. 

Рішар Дюкуломб’є живе на півдні Франції та працює комерційним директором будівельної компанії. Останні роки його життя вимірюються тисячами кілометрів за кермом мікроавтобуса Sprinter. Рішар зробив уже 23 масштабні гуманітарні місії з Провансу до Полтави, Сум та прифронтових зон. Загалом це понад 184 тисячі кілометрів автошляхами Європи та України.

Від власника популярної мережі харчування «Garrys» до бійця 116-ї бригади. Історія 56-річного полтавця Володимира Орлова. Чотири роки він допомагав армії як волонтер, а коли отримав повістку — доєднався до Сил оборони України 

Змінити кар’єрну вертикаль після 30 років служби в ДСНС — крок, на який здатні лише справжні професіонали. Вже понад рік у лавах 17-ї Полтавської бригади Нацгвардії служить підполковник Ярослав Любецький — офіцер, чий досвід формування безпеки гартувався десятиліттями.

Три роки безперервного бойового чергування, понад сотня реальних повітряних уражень та постійне тактичне протистояння з ворогом у небі над регіоном. Мобільна вогнева група ППО «Гідра» зенітної батареї 116 бригади ТрО захищає Полтаву на дальніх підступах до міста. Командир розрахунку з позивним «Турист» — колишній цивільний інженер, а сьогодні очолює зенітний розрахунок — розповів про бойовий шлях від Соледару до протиповітряної оборони 

Колись історія про Люка Скайвокера, який боровся проти Імперії зла у далекої галактиці, була лише голлівудською фантастикою. Сьогодні для бійця з Полтавщини це стало щоденною бойовою роботою. Його позивний — Люк, а підрозділ — батальйон безпілотних систем Skywalker. От тільки замість світлового меча у його руках пульт від Mavic, а замість космічного простору — реальне українське небо, де триває запекла війна дронів. Вчитися керувати «пташками» на рівні інструкторів йому довелося прямо на позиціях, під нападами ворожих безпілотників. Про виснажливі піші виходи, тактику «каруселі» у повітрі, полювання на причаєних у траві дронів-ждунів та про те, чому на фронті залізний спокій важить більше за технології — аеророзвідник розповів у відвертій розмові

До повномасштабного вторгнення полтавець Богдан на псевдо «Данко» працював у банківських установах. Приєднавшись до армії він пройшов пекло Соледара, залізничний насип під Авдіївкою та криваві бої за Новомихайлівку, де він втратив близького побратима Андрія Масленнікова, який помер прямо у нього на руках. Отримавши важке поранення, військовослужбовець відмовився від звільнення в запас. Сьогодні він продовжує нести службу в батальйоні РЕБ