«Хирс» проживав у Полтаві, кілька років тому пішов добровольцем на війну. Під час його відпустки «Полтавщина» зустрілася із ним. Полтавці мають зрозуміти, що війна відбувається не на Місяці, а зовсім поруч. «Хирс» з власних причин не захотів на публіку вказати ні напрямок, на якому він несе службу, ні військової частини, ні її специфіку. Але це і не є головним

— Я з Полтави, і чув, як навесні 2022-го при Полтавському районному ТЦК та СП формувався окремий зведений штурмовий загін «Одін». Одразу декілька людей знав у підрозділі, пропонували приєднатися до них. І наприкінці 2022-го я таки зміг вирішити питання з бронюванням, — розповідає 51-річний солдат Роман Шкурба.

Військовослужбовець Миргородського районного ТЦК та СП старший солдат Анатолій Небоян отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» за участь у бойових діях та успішне виконання бойових завдань під Авдіївкою на Донеччині у складі окремої стрілецької роти.

Нещодавно ОВА порадила Полтавській міськраді приєднатись до співфінансування ремонтів доріг в старостатах на тих же умовах, на яких працюють інші громади області, щоб вирішити питання бездоріжжя до сіл громади

Народний депутат від Полтавщини вважає, що кризи із погодинним графіком водопостачання не буде, а необхідні кошти за електроенергію будуть знайдені. Втім, це відтермінує гостру фазу проблеми на 1-2 місяці, потім її потрібно вирішувати кардинально

Людмила Самолеліс — голова Асоціації медичних сестер Полтавської області, заступниця директора з післядипломної освіти Фахового медико-фармацевтичного коледжу ПДМУ. Майже пів століття вона віддала психіатричній медицині, пройшовши шлях від медсестри до керівниці медсестринської служби. Напередодні Всесвітнього дня медичної сестри ми говоримо з нею про силу, емпатію, віру в людей і поклик служити.

До війни Тарас жив у Кам’янському, працював у «Укртелекомі». З перших днів повномасштабного вторгнення не залишився осторонь — допомагав обороні міста: привозив мастило, колеса, спорядження, підтримував тероборону.

До повномасштабного вторгнення Микола, позивний Знахарь, працював на виробництві: спочатку на цегельному заводі, а згодом на підприємстві, що займалося обробкою металу. Звичайне трудове життя, турбота про родину, плани на майбутнє — усе це перервала війна. Побачивши, як люди масово залишають свої домівки через ворожу агресію, Микола зрозумів, що не може стояти осторонь.

До повномасштабного вторгнення Сергій працював на різних фізичних роботах. У 2022 році його мобілізували. Після призову він проходив підготовку в Полтаві, де служив у підрозділі, що охороняв стратегічні об’єкти. Згодом його перевели до бойового підрозділу — почався новий етап у житті.

В’ячеслав прийшов до армії добровільно навесні 2022 року. Пройшов підготовку, служив у резервній роті — охороняв міст, згодом переведений на охорону стратегічного об’єкта. До весни 2023 року виконував завдання у тилу, після чого був направлений до бойових рубежів.