Розмір тексту

Гроші на смітті або чому Полтава не заробляє на вторсировині

В одному з пунктів прийому вторсировини Полтави В одному з пунктів прийому вторсировини Полтави

В одному з пунктів прийому вторсировини Полтави

Миргородці сортують 100% свого сміття і заробляють на цьому. Полтавці — 0%. Чому обласний центр досі не запозичив європейський досвід маленького райцентру?

Сміттєва проблема в Полтаві вирішується «на трієчку». Влада робить тільки необхідний мінімум для того, аби «духовна столиця» не захлинулася у власному непотребі: вивозить сміття, оновлює парк євроконтейнерів і урн та іноді їх миє. Про плани на майбутнє — будівництво сміттєпереробного заводу або роздільний збір сміття із подальшим продажем всього цінного — не йдеться. Більше того, на здачі вторсировини заробляє не міський бюджет, а безхатченки та «чотири-п’ять підприємців», один з яких — зять мера Полтави Олександра Мамая (детальніше про це — в його інтерв’ю Полтавському громадському ТБ).

Зять Мамая заробляє на сміттєзвалищі в Макухівці

«Сміттєвий досвід» Миргорода і Кременчука

Мер Полтави Олександр Мамай під час першої каденції говорив, що головне для нього — чистота і порядок у місті. На свій посаді він — другий термін, а суттєвих змін у роботі із сміттям немає. Якщо не рахувати скорочення кількості двірників та відсутності обіцяного сміттєпереробного заводу.

У той же час міста обласного значення — Миргород та Кременчук — не просто своєчасно вивозять тверді побутові відходи (ТПВ) та регулярно миють сміттєві баки. Там впроваджений роздільний збір сміття. А на реалізації вторсировини заробляють комунальні підприємства, а не приватні структури.

Чи залежить «сміттєве питання» від першої особи міста? Тричі мер Миргорода Олександр Паутов (нині на пенсії) ще у 2006-2007 роках кардинально реформував галузь. Тоді влада курортного містечка на 100% охопила роздільним збором сміття багатоквартирну забудову. У два етапи закупили 236 німецьких контейнерів: для залишкових відходів — сірого кольору, для скла — зеленого, для паперу та картону — синього, для пластику — жовтого. Для вивозу ТПВ придбали новий та відремонтували наявний спецтранспорт. Депутати, журналісти, вчителі провели роз’яснювальну роботу з населенням. Через кілька років роздільно збирати сміття навчилися мешканці приватної забудови не тільки в місті, а й в деяких найближчих селах району. Крім того, Миргород постійно ставав учасником різноманітних екологічних проектів під егідою Міністерства ЖКГ.

Євроконтейнери для роздільного збирання ТПВ у Миргороді | Фото Олександр Данилець Євроконтейнери для роздільного збирання ТПВ у Миргороді | Фото Олександр Данилець

«Зібрана вторсировина вивозиться на базу комунального підприємства „Спецкомунтранс“, де ПЕТ-пляшки вручну сортують по кольорах, відсортовується поліетиленова плівка, макулатура ділиться на два сорти: картон і архів. Вторсировина складається у великі мішки або біг-беги та передається на пресування. Після чого здаємо на переробні підприємства України», — повідомили миргородські комунальники.

Із сортуванням сміття приблизно на 70% впоралися і в Кременчуці. За програмою «Впровадження роздільного збору та сортування твердих побутових відходів на території міста Кременчук» КАТП-1628 працює з 2009 року. У місті облаштовано 185 контейнерних майданчиків, на кожному з яких — окремі ємності для полімерних відходів, скла, паперу і, в залежності від норм накопичення, 1-3 контейнери для змішаних відходів.

Кременчуцькі євроконтейнери Кременчуцькі євроконтейнери

Щоправда, варто додати сірої фарби до цієї райдужної картини: і у Миргороді, і у Кременчуці мешканці час від часу помічають, що відсортований непотріб вантажиться для вивозу в один сміттєвоз.

Ековолонтери — для Полтави

У пошуках нових шляхів для очищення «духовної столиці» волонтери роблять більше, ніж влада. Так, ГО «Полтавський батальйон небайдужих» збирає пластикові кришечки, які здає на спеціалізовані підприємства (за виручені кошти закуповуються протези для бійців АТО). Волонтери всеукраїнського громадського руху «Батарейки, здавайтеся!» збирають кошти на їхню утилізацію. Місцеві громадські організації «Чиста Полтава» та «Еколтава» проводять різноманітні антисміттєві акції.

Разом з «Еколтавою» міське управління у справах сім’ї, молоді та спорту в кінці літа провело молодіжний зліт GreenCamp про екологічний спосіб життя в усіх його проявах. А також нещодавно — загальноміську акцію «Чисто так!» для школярів, які збирали вторсировину. Також час від часу депутати і співробітники міськвиконкому проводять суботники у дендропарку та на берегах Ворскли. Але зазвичай це перетворюється на соціально-політичні акції, які вирішують проблему засміченості тільки ситуативно. І під час таких акцій непотріб не сортується.

До речі, за даними представників ГО «Еколтава» на Макухівське сміттєзвалище щорічно вивозиться близько 100-120 тисяч тонн побутових відходів, третина з яких — та сама вторсировина, від реалізації якої може отримувати кошти бюджет Полтави — але не отримує.

Один у полі — воїн

Полтавець Сергій Антоненко не є членом якоїсь екологічної організації, але опублікував три «екологічні» петиції на сайті Полтавської міськради і запропонував три проекти у рамках міської програми з бюджету участі.

— У першій петиції йдеться про централізований збір у населення використаних ламп, градусників, батарейок. У другій — про встановлення контейнерів для роздільного збору сміття. Третя петиція стосується заборони продажу в Полтаві поліетиленових пакетів, — розповів полтавець.

Усі три петиції Антоненка набрали більше 250 голосів і за процедурою мають бути розглянуті на сесіях міської ради. Але, на жаль, сервіс е-петицій у Полтаві де-факто не працює: частина звернень громадян розглядається тільки на депутатських комісіях, не доходячи до голосування на сесіях за процедурою. А офіційні відповіді влади городянам не публікуються на сайті міськради, якщо такі документи взагалі існують.

Сергій Антоненко Сергій Антоненко

Два проекти Антоненка у рамках програми бюджету участі допущені до голосування. Йдеться про ініціативи щодо встановлення боксів для склобою та про розташування пунктів збору батарейок у комунальних установах.

— Третя ініціатива — щодо централізованого збору відпрацьованих ртутних ламп та термометрів — не пройшла. Мені відповіли, що полтавські комунальники не мають на це відповідної ліцензії. Тому поки що Закон України «Про відходи» в обласному центрі порушується, — зазначив полтавець.

У той же час кременчуцьке КАТП-1628 має ліцензію на прийом та тимчасове зберігання таких відходів (пункт на вул. Горького, 48/75): від підприємств і організацій — на договірних засадах за фіксованим тарифом, від населення — безкоштовно.

— У полтавському КАТП-1628 новий керівник. Одне із завдань, яке я поставив перед ним, — отримати таку ліцензію найближчим часом, — запевнив заступник міського голови Полтави Олексій Чепурко.

Сміттєві перспективи Полтави

Валентин Герасименко — колишній заступник міського голови Полтави з питань ЖКГ, встиг попрацювати і з нинішнім мером, і з його попередником Андрієм Матковським.

— Був такий експеримент: на частину євроконтейнерів з кришками ми наклеїли написи «Для скла», «Для органічних відходів» і т.д. Але наші городяни продовжували все зсипати до купи. Звичайно, баки були стандартні, а краще для такого випадку — спеціалізовані, з отворами відповідно до виду сміття. Також люди мають відчувати, що їхній підхід цінується владою. Тому що у часи моєї роботи заступником мера дзвонили обурені полтавці — траплялося, що комунальники роздільно зібране сміття вивозили однією машиною, — розповів Герасименко.

Також він згадав про ініціативу підприємців: встановлення кубів із проволоки для збору ПЕТ-пляшок. Як вони домовлялися про це із владою і куди ці ємності поділися зараз?

— Куби вандальним способом ламалися безхатченками і ПЕТ-пляшки забиралися. Через низьку вартість пластику і його розкрадання ідея не спрацювала, — відповів нинішній заступник мера Олексій Чепурко.

Але полтавське сміття таки сортується. Полтавське Громадське ТБ рік тому зробило сюжет про Макухівське сміттєзвалище. Серед іншого там видно: якісь люди відбирають вторсировину, відправляють її на сортувальну лінію на приватному підприємстві поруч, а потім цей вантаж вивозиться у невідомому напрямку. Кому вигідно організувати процес сортування сміття таким чином, щоб кошти не йшли до міського бюджету і де правоохоронці?.. Питання риторичне.

Макухівське сміттєзвалище | Кадр з відео ГромадськеТБ.Полтава Макухівське сміттєзвалище | Кадр з відео ГромадськеТБ.Полтава

Натомість варто підкреслити: на вторсировині може і повинна офіційно заробляти громада, яка продукує непотріб.

Цитата із листа директора кременчуцького КАТП-1628 С.О. Шияна: «Що стосується вилученої з загальної маси вторинної сировини, то її ми відправляємо на спеціальні підприємства, що займаються її переробкою. Хоча вже зараз розглядаємо можливість переробляти деяку вторинну сировину самостійно».

Інший варіант — робота із вторсировиною приватних підприємств, які офіційно платять податки. Як, наприклад, у Лубнах, де так працює ТОВ «Чисте місто плюс».

Експерти про європейський підхід до питання

Боротися із сміттям можна шляхом зменшення його кількості. Так, на українському ґрунті добре прижилася італійська ініціатива Eco-Point. Її суть полягає у тому, що у супермаркетах та на деяких ринках сухі продукти продаються на вагу, що дозволяє уникати пакування. Аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» підрахували, що такий підхід заощаджує гроші на тарі від 10 до 70%. Наприклад, 30 таких «еко-точок» в Італії або Швейцарії попереджають використання і подальше викидання приблизно мільйона пакунків щороку.

А от на сміттєспалювальний завод чи підприємство із переробки вторсировини в Україні і, зокрема, в Полтаві серйозні інвестори не прийдуть — вважає заступник начальника департаменту екології та природніх ресурсів ОДА Олександр Ткаченко.

— Як людина і як держслужбовець я регулярно спостерігаю за тим, як певні грома-дяни забирають «коштовне» сміття ще в контейнерах. І це перша причина, чому міська влада не може гарантувати потенційним інвесторам «незайманість» від-ходів до потрапляння на сміттєзвалище. Другий момент — на жаль, є багато осіб, які зацікавлені у тому, аби Макухівське сміттєзвалище залишалося тим, чим воно є. І, по-третє, наш департамент давно не може вирішити деякі нагальні проблеми цього об’єкту: мій керівник Ігор Піддубний кілька разів намагався зустрітися із Олександром Мамаєм з цього приводу, але той уникав зустрічей, — розповів Олександр Ткаченко.

Він зазначив, що екологи, піклуючись за стан довкілля, не мають законодавчих важелів впливу на відповідальних керівників органів місцевого самоврядування.

Тим часом у Верховній Раді зареєстровано близько 20 законопроектів щодо поводження з ТПВ. А у Міністерстві екології та природних ресурсів триває розробка ключового тематичного закону у відповідності до права ЄС. Але коли цей документ почне впроваджуватися у життя — ще питання.

Власне, у першу чергу саме на відсутність нормативної бази у сміттєвому питанні нарікає заступник міського голови Олексій Чепурко:

— Я півроку на цій посаді, але переконаний, що без втручання і допомоги держави жодне місто не впорається із цієї проблемою. Так, мені хотілося б бачити нашу Полтаву набагато чистішою, ніж вона є зараз. Але я свідомо скажу абсолютно непопулярну річ: доки наші полтавці не навчаться прибирати за собою, сміття хоча б викидати в сміттєвий бак, а не поза і біля нього, ніяка історія із роздільним збором сміття нас не спасе.

Саме тому, на його думку, в Полтаві комунальники можуть лише покращити ті послуги, які є.

— Ми вже переглянули механізм і маршрути вивезення сміття. Із новим керівником КАТП-1628 домовилися встановити GPS-навігацію на всю техніку підприємства. Ми зараз наводимо лад на сміттєзвалищі, де техніка недостатньо укатувала сміття. Дякуючи активній позиції депутатів і міського голови були виділені кошти на придбання двох бульдозерів. Наводимо порядок із документацією по сміттєзвалищу. І будемо просити гроші для придбання нових контейнерів — якщо буде бажання, поїдьте, подивіться, у що їх перетворюють наші мешканці Полтави: і палять, і колеса з кришками відламують, — зазначив Олексій Чепурко.

Олексій Чепурко Олексій Чепурко

Крім того, чиновник упевнений, що міська казна не зможе багато заробити на продажу вторсировини, а витрати на впровадження такого збору сміття довго не окупляться. Одна з причин — найнижчі в Україні тарифи на вивіз ТПВ. Так, мешканці багатоквартирних будинків Полтави сплачують за це 1,70 грн./міс., тоді як ті ж кременчужани — 13,90 грн./міс.

Тим часом міжнародні експерти допомагають окремим регіонам розробити антисміттєві документи, зважаючи на специфіку кожного з них. Так, експертна група німецького товариства GIZ в кінці 2015 року створила «Субрегіональну стратегію поводження з ТПВ для Полтавської області». Документ стосується Полтави та п’яти найближчих районів. Але поки що виконується тільки в Новосанжарському.

— На першому етапі шість громад із 29-ти нашого району підписали договір про співпрацю по поводженню з ТПВ, зареєстрований в Мінрегіонбуді. Другий етап передбачає міжмуніципальну угоду між громадами та комунальним підприємством Нових Санжар щодо системного вивозу сміття на наш полігон. У самому райцентрі ще з 2006 року визначені логістична схема, точки збору ТПВ, циклічність вивозу і т.п. Наш полігон — єдиний в районі офіційний, сертифікований, перевірений на відповідність всім стандартам та вимогам. Для реалізації запланованого необхідні новий сміттєвоз, контейнери і т.ін. Вже маємо грант на поліпшення цієї матеріально-технічної бази у рамках українсько-швейцарського проекту DESPRO, — розповів голова Новосанжарської РДА Сергій Бульбаха.

«Субрегіональна стратегія поводження з ТПВ для Полтавської області» «Субрегіональна стратегія поводження з ТПВ для Полтавської області»

Крім цього, мешканці району вчаться роздільному збору сміття за підтримки волонтерів уже згаданої «Еколтави». Що цьому потрібно вчити і це піде на користь громадам — чиновник переконаний, на відміну від скептиків у Полтаві. А от на питання, чому стратегія GIZ не знайшла підтримки в обласному центрі, відповідає так:

— Де-факто Макухівське сміттєзвалище давно переповнене і потребує консервації. До того ж представники влади Полтави просто не пішли назустріч експертам. Мабуть, комусь із них це невигідно.

Анна ДОВГОШЕЙ

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему