Розмір тексту

Електронні петиції: як Кременчук випереджає Полтаву та Миргород

Один із інструментів електронної демократії почав діяти лише у Кременчуці, Комсомольську, Миргороді та Полтаві. Про обласні та районні органи влади навіть не йдеться.

Віднедавна будь-хто може порушити будь-яке питання, описавши його у спеціальній рубриці на офіційному сайті будь-якої державної установи — від Президента України до сільської ради. Це теоретично, завдяки ЗУ «Про звернення громадян», який у минулому році був доповнений статтею 23-1. У ній поданий порядок внесення і розгляду електронних петицій на сайтах органів влади. Від 14 до 90 днів іде на збір необхідної кількості голосів. Підтримати петицію мають від 50-ти до 25 тисяч осіб — залежно від того, до якої структури звертаєшся. Природно, що у невеликих містечках менший і термін збору голосів, і кількість підписів. Підтримати петицію можна лише відкрито, вказавши особисті дані, авторизувавшись через пошту і номер телефону. Ну і ніяких протизаконних закликів не має бути в документі. Звідки це електронне нововведення прийшло до нас і як воно приживається на практиці — знає аналітик інформаційної кампанії «Сильніші разом» Світлана Чернецька:

— Процес підготовки до введення в Україні електронних петицій розпочався у 2009 році. Ми отримали рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи з електронної демократії, що включає необхідність запровадження системи електронних петицій, як дієвого механізму співпраці влади та суспільства. Крім того, і глава 14 розділу 5 Угоди про асоціацію України з ЄС прописує необхідність реформування, становлення взагалі інформаційного суспільства: а це й електронні послуги, і електронне врядування, і електронна демократія. Цікаво, що е-петиції у різних країнах світу носять як рекомендаційний (Нідерланди), так і обов’язковий до виконання характер (Фінляндія). Але найкраще інструмент е-петицій працює там, де для їхнього розгляду створені спеціальні петиційні комісії (Німеччина, Чехія, Литва та ін.). В Україні представники влади частіше за все або пишуть відписки на е-петиції, або не реагують на них, або такий сервіс навіть не передбачили на своїх сайтах. З іншого боку, самі громадяни часом не сприймають його серйозно. Наприклад, Президент України отримав петицію із понад 27 тисячами підписів про те, аби відправити послом у Гондурас Юлію Тимошенко.

Поганий приклад обласної влади

На даний момент маємо лише обіцянки запровадити новий електронний сервіс для громадян від обласної влади.

19 квітня відбулася прес-конференція голови ОДА Валерія Головка та голови облради Олександра Біленького, на якій, зокрема, було порушене і це питання. За словами Олександра Біленького, новий варіант сайту обласної ради нині знаходиться у стадії розробки:

— Технічне запровадження сервісу е-петицій розпочнеться після затвердження відповідного положення на черговій сесії обласної ради та підписання відповідного меморандуму між нами і благодійною організацією «Фонд Східна Європа».

Що стосується голови ОДА, то Валерій Головко поки що не знає, коли саме сервіс е-петицій запрацює у його установі:

— Погоджуюся, що таку форму звернень потрібно було розробити ще вчора. До 1 травня опрацюємо це питання.

Як кременчужани змінюють місто

Найкраще із розміщенням і розглядом електронних петицій справляються у Кременчуці. На головній сторінці сайту міської ради передбачена зручна форма для цього. Міський голова Віталій Малецький або керуючий справами виконкому міської ради Руслан Шаповалов особисто підписують відповіді на ті звернення, які набирають 250 голосів. Наразі таких петицій назбиралося 15 із 78-ми. А загалом станом на 25 квітня відкрито голосування по 48-ох зверненнях, ще одне знаходиться у рубриці «На розгляді». Начальник прес-служби Кременчуцької міської ради Юлія Перепелятник розповіла, що найбільше турбує містян, — з огляду на новий сервіс:

— В основному кременчужан хвилюють питання міської інфраструктури та доріг. Наприклад, завдяки одній із петицій скоро встановимо світлофор в районі зупинки громадського транспорту «Вулиця Андрія Ковальова». Жителі звернули увагу на необхідність відновлення руху на ділянці між вул. Редутною та вул. Великою набережною — зроблено. Не обійшлося і без декомунізації: наприклад, люди хочуть назвати одну з вулиць іменем нашого земляка, героя Небесної Сотні Ігоря Сердюка. Вирішили, що для цього перейменуємо Жовтневу.

Цікаво, що найбільшу популярність серед кременчужан за час існування сервісу отримала е-петиція «Позбавлення мера м.Кременчук Малецького В.О. премії за січень». 353 особи обурилися ситуацією із сніговими заметами в місті минулої зими. Але мер залишився при своїх інтересах з мотивацією, що петиція «закрилася» 4 лютого, а нарахування та виплата премій відбулися до 1-го числа.

Е-петиції у Миргороді: незручно, але дієво

Миргородські чиновники пішли іншим шляхом. Вони не робили окремий розділ «Петиції» на сайті міської ради, аскористалися платформою організації «Фонд Східна Європа», до якої хоче приєднатися Полтавська обласна рада. Тут громадяни з різних куточків України розміщують свої електронні звернення до обласних та місцевих органів влади. Миргород — поки що єдиний з Полтавщини користується цим сервісом. Станом на 25 квітня там було відкрите голосування по п’яти питаннях, які цікавлять жителів міста.

Цікаво, що відповіді на е-петиції, які набрали 100 і більше голосів миргородців, публікуються і на сайті міської ради, і на e-dem.in.ua. Але при цьому знайти їх на ресурсі Миргорода непосвяченому — нелегко. Потрібно зайти у рубрику «Проекти міста», а звідки перейти у підрубрику «Єдина система місцевих петицій» на випливаючій плашці. Про це та інше розповів начальник відділу інформаційного забезпечення виконкому Віталій Логвин, відповідальний за сервіс:

— Загалом з листопада минулого року в нас було зареєстровано більше 30 петицій. Але переважна більшість із них не набирає необхідну кількість голосів, оскільки громадяни не розуміють повноважень місцевої влади або їхнє звернення стосується вузької групи людей. Крім того, сама платформа поки що підвисає, що створює складнощі із роботою.

Тим не менше нині на сайті Миргородської міської влади — шість відповідей на е-петиції, ще одне звернення чекає на реакцію чиновників. При чому є навіть рішення сесії по одному з питань від 25 березня 2016 року: йдеться про початок оформлення документів для демонтажу приватної недобудови в місті, що заважає перехожим і водіям.

Петиції полтавців «підвисли у повітрі»

На сайті Полтавської міської ради перша петиція з’явилася 11 листопада 2015 року. Станом на 25 квітня ситуація із цими зверненнями громадян виглядала таким чином:

  • петиції, які не набрали 250 голосів — 49,
  • петиції, за які триває голосування — 24
  • петиції, які мають бути розглянуті владою — 25

11 лютого 2016 року мер Полтави Олександр Мамай, відповідаючи на запитання «Полтавщини» щодо подальшої долі проголосованих петицій, повідомив: вони будуть розглянуті на засіданнях профільних депутатських комісій міськради. Частина документів і справді там розглядалася. Наприклад, про деякі висновки з цього приводу писала «Полтавщина» у тематичних публікаціях. Тим не менше письмових відповідей влади на сайті міськради немає до сих пір.

Автор однієї з петицій — депутат міської ради Олександр Шамота, який хотів добитися зменшення вартості проїзду в громадському транспорті Полтави з 4 до 3 гривень. Його підтримали 284 полтавців, але вже кілька місяців відповідь на його звернення не опублікована у розділі «Петиції», розповідає він:

— На жаль, на даний момент всі електронні петиції «підвисли у повітрі». Частина з проголосованих звернень була розглянута на депутатських комісіях, але у подальшому питання, які турбують полтавців, не розглядали ні профільні відділи міськвиконкому, ні міська рада, оскільки вони на жодну сесію винесені не були.

Проте Олександр Шамота — депутат міської ради і відповіді на свої запитання може отримати особисто. Тому цікаво, що хвилює звичайних полтавців, якщо проаналізувати наявні проголосовані звернення. Виходить, найбільше турбує містян перейменування вулиць. На другому місці — проблема поводження з тваринами (є звернення як про впровадження заходів із зменшення кількості бездомних тварин, так і про зобов’язання власників собак прибирати за ними на вулицях). Але загалом е-петиції, як правило, пов’язані із соціальними і житлово-побутовими питаннями міста — благоустроєм, ремонтом доріг, дитячими майданчиками, роботою транспорту і т.д. Проте є і такі цікаві пропозиції, як-от «Про заборону шансону в маршрутках» і «Про відкриття безкоштовних курсів англійської мови».

Цікаво, що у розділі «Проекти рішень міської ради» вже кілька місяців «пиляться» ті, які присвячені розгляду проголосованих петицій. Але попри це на сесіях Полтавської міської ради жоден з них не був внесений до порядку денного.

Комсомольчани тільки почали

На сайті Комсомольської міської ради сервіс е-петицій почав діяти лише з 1 квітня, розповіла в.о. завідуючої сектором роботи зі зверненнями громадян виконкому Лілія Шиян. 14 електронних звернень зареєстровано станом на 25 квітня. Городяни голосують неохоче: жодне із звернень ще не має необхідних для Комсомольська 175 підписів. Тож чи буде розглянута, наприклад, е-петиція «Позбавлення депутатства за невиконані обіцянки» — питання. На даний момент лише 39-ом містянам це цікаво, але до кінця збору підписів — ще місяць.

Інші ради — хто куди

Нещодавно, 12 квітня, рішення про порядок розгляду електронних петицій прийняла Пирятинська міська рада. Їх розміщатимуть на порталі — веб-сервісі, що реалізує концепцію Smart City в частині ІТ-технологій та надає інструменти для оптимізації процесів самоврядування і боротьби з корупцією. У Пирятина там — єдиного органу самоврядування з Полтавщини — своя сторінка.

У регламенті Новосанжарської селищної ради від 24 листопада 2015 року зазначено, що сесія може скликатися у тому числі для розгляду електронних петицій. Але з тих пір влада селища не надала своїм мешканцям такої можливості.

Загалом інтернетизація органів влади в Полтавській області відбувається дуже повільно. Власне, місцева влада окремих райцентрів лише у цьому році обзавелася своїми офіційними сайтами. При чому не самостійно, а за допомогою www.rada.org.ua — порталу місцевих рад, де є можливість створити окрему та самостійну веб-сторінку органу місцевого самоврядування. У Полтавській області цим ресурсом скористалися на даний момент 22 місцевих ради, серед яких селищні (у тому числі райцентри) та сільські.

«Повільно і зі скрипом» осучаснюються веб-сайти районних рад Полтавщини. Лише три мають «Систему електронних петицій» — це Машівська, Лохвицька та Оржицька райради. Їхні сайти знаходяться на тому ж таки порталі районних (місцевих) рад України, де ця опція обов’язкова для всіх. Хоча жодного електронного звернення від мешканців цих трьох районів не даний момент не зареєстровано.

Анна ДОВГОШЕЙ

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему