До війни Тарас жив у Кам’янському, працював у «Укртелекомі». З перших днів повномасштабного вторгнення не залишився осторонь — допомагав обороні міста: привозив мастило, колеса, спорядження, підтримував тероборону.

До повномасштабного вторгнення Микола, позивний Знахарь, працював на виробництві: спочатку на цегельному заводі, а згодом на підприємстві, що займалося обробкою металу. Звичайне трудове життя, турбота про родину, плани на майбутнє — усе це перервала війна. Побачивши, як люди масово залишають свої домівки через ворожу агресію, Микола зрозумів, що не може стояти осторонь.

До повномасштабного вторгнення Сергій працював на різних фізичних роботах. У 2022 році його мобілізували. Після призову він проходив підготовку в Полтаві, де служив у підрозділі, що охороняв стратегічні об’єкти. Згодом його перевели до бойового підрозділу — почався новий етап у житті.

В’ячеслав прийшов до армії добровільно навесні 2022 року. Пройшов підготовку, служив у резервній роті — охороняв міст, згодом переведений на охорону стратегічного об’єкта. До весни 2023 року виконував завдання у тилу, після чого був направлений до бойових рубежів.

Максим, гвардієць з позивним Шалений, добровільно призвався на службу у квітні 2022 року. Перед цим він працював у Фінляндії електрогазозварювальником. Максим повернувся в Україну одразу після початку повномасштабного вторгнення.

Віталій, позивний Малий, розпочав бойову службу з початком повномасштабного вторгнення 26 лютого 2022 року.

У лютому 2022 року Олександр перебував в Ізраїлі де працював за контрактом. Уранці 24-го числа, дізнавшись про початок повномасштабного вторгнення, без зволікань вирушив до Польщі, а звідти — в Україну. За кілька днів прибув до своєї рідної частини, де колись проходив строкову службу. Не чекаючи повістки, добровільно повернувся до строю.

Олександр, позивний «Нео», розпочав свій бойовий шлях відразу після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Ігор, позивний Льова, до повномасштабного вторгнення працював у будівельному магазині в Полтаві. Коли почалася війна — не вагаючись вступив до лав Національної гвардії. Після служби та навчання на полігонах в тилу вирушив на передову, де провів майже пів року.

Коли 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, Дмитро не вагався. Вже о п’ятій ранку він стояв під дверима військкомату.