Пустовгар: «Оновлення пам’ятника Мартинові Пушкарю — крок на шляху популяризації нової назви мікрорайону Полтави»
За ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у Полтавському міськвиконкомі триває робота щодо оновлення пам’ятного знака на честь полтавського полковника Гетьманщини Мартина Пушкаря. Пам’ятник розташовано у мікрорайоні Пушкарівський міста Полтава (колишня комуністична назва Половки глорифікувала учасника встановлення совєтської більшовицької влади на боці ленінської росії Івана Половку). На думку, представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара оновлення пам’ятника Мартинові Пушкарю стане вагомим кроком на шляху популяризації нової назви мікрорайону Полтави. У Полтавському міськвиконкомі відбулася нарада щодо виготовлення та встановлення нової історичної таблиці-напису, оскільки попередню, із російськими пропагандистськими написами було демонтовано у межах виконання деколонізаційного закону.
Як відомо, у липні 2024 року розпорядженням Полтавської ОВА мікрорайон Половки міста Полтави було перейменовано на мікрорайон Пушкарівський, а на початку 2025 року біля пам’ятника полтавському полковнику Гетьманщини Мартинові Пушкарю демонтували таблицю з ворожими російськими імперськими наративами. Напис на ній порушував вимоги статті 5. п.5 Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», де зазначено: «у разі якщо пам’ятник, пам’ятний знак містить окремий елемент, що символізує російську імперську політику, такий елемент демонтується (вилучається) з публічного простору)». Демонтаж було здійснено за ініціативи УІНП зусиллями керівника Департаменту оборонної роботи Полтавського міськвиконкому, ветерана російсько-української Війни за Незалежність України Олександра Сорокового та його побратимів із штурмового загону «Одін». Зокрема, воїни ЗСУ прибрали пропагандистський напис «про дружбу з Росією». Цю табличку встановили ще за часів СССР комуністичні ідеологи. На камені біля пам’ятника було написано: «Славному поборнику непорушної дружби українського і російського народів, першому полтавському полковнику Мартину Пушкарю».
«Першим полтавським козацьким полковником був Іван Іскра, а Пушкар-другим. Та й російської імперії тоді не було, це державне утворення мало назву Московське царство. Постать Мартина Пушкаря віддзеркалює низку непростих історичних подій в часи Української національної революції під проводом гетьмана Хмельницького та доби Руїни — ослаблення Гетьманщини в другій половині XVII століття від смерті Богдана Хмельницького й до початку гетьманства Івана Мазепи», — розповів Пустовгар.
Відтак виникла нагальна потреба оновлення пам’ятника шляхом створення нової історичної таблиці, яка відповідалf б українським інтерпретаціям локальної історії Полтави. Тож під час наради, яка відбулася місяць тому, обговорили напис та візуал. Учасники наради, а саме: керівник Департаменту оборонної роботи Полтавського міськвиконкому Олександр Сороковий, директорка Департаменту культури та молоді Олена Ромас, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар, професор, доцент кафедри історії України ПНПУ, дослідник історії Гетьманщини Юрій Волошин, співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, дослідник життєвого шляху Мартина Пушкаря, діяч полтавського осередку українського козацтва, священник Свято-Покровської церкви ПЦУ м.Полтава отець В’ячеслав Рукас, заступник директора з виробничих питань КП «Декоративні культури» Сергій Сілаєв обговорили варіанти напису та візуалізації таблички.
Як повідомив цими днями Олександр Сороковий, схвалено думку фахівців: на табличці буде зображено символ полтавського полку Гетьманщини, а також — розміщений QR-код, який вестиме на дослідження Інституту історії України НАН України. Напис: Військовий і політичний діяч, полтавський полковник Гетьманщини у 1648 — 1658 рр. Засновник села Пушкарівка, на основі якого виник мікрорайон.
Пам’ятник перебуває на балансі КП «Декоративні культури». Виготовити таблицю планують за кошти місцевого бюджету.
Довідково, за даними із досліджень історика Гетьманщини, професора Віктора Горобця: Пушкар (Пушкаренко) Мартин (рік народження невідомий — помер 01.06.1658) — військовий і політичний діяч, соратник гетьмана Богдана Хмельницького, полтавський полковник у 1648–58 роках. Походив із родини Пушкарів-Ресинських, що проживала в Любецькому старостві на Сіверщині. Змолоду пристав до козаків і з початком Хмельниччини влітку 1648 року очолив Полтавський козацький полк. Під його керівництвом полк брав участь у всіх найважливіших битвах кінця 1640-х — 1-ї половини 1650-х рр. Мартин Пушкар як полководець особливо відзначився в ході Берестецької битви 1651 року: тоді виконував обов’язки наказного гетьмана, із мінімальними втратами вивів свій полк із поля бою. У грудні 1653 виконував дипломатичні доручення Богдана Хмельницького, зокрема входив до гетьманської делегації, що вела переговори із кримським ханом Ханом Іслам-Гіреєм III. У грудні 1654 під час нападу польських військ на чолі з великим обозним коронним Чарнецьким полтавський полковник Мартин Пушкар разом з Іваном Богуном керував обороною Брацлава, а наприкінці січня 1655 очолював кінний авангард українських козацьких військ в Охматівській битві 1655 року. Полтавський полковник належав до того крила козацької старшини, яке було головною опорою гетьмана Богдана Хмельницького. Після його смерті на гетьманських виборах 1657 року підтримав кандидатуру Івана Виговського. Однак уже з кінця 1657 року очолив разом із кошовим отаманом Яковом Барабашем опозиційні гетьману Виговському сили. Загинув під Полтавою під час сутички з військом Виговського.
Представництво УІНП В Полтаві
