Ігор Головатий: про те, як банкрутять облавтодор. Частина 2

Того разу я наводив приклад на ремонті доріг міста Полтави. Зараз пропоную читачам розглянути ситуацію через призму утримання доріг державного значення.

Буквально кілька днів тому журналісти ІВ «Полтавщина» оприлюднили статтю під назвою «Служба відновлення уклала договори на утримання доріг Полтавщини на 7 млрд грн — більшість тендерів пройшли без конкуренції».

Розуміючи той факт, що в той час, як ДП «Полтавський облавтодор» роками занепадав, перебуваючи на межі виживання, приватні компанії процвітали, я не міг пройти повз цю інформацію та не вивчити її більш детально.

І цього разу я побачив ще цікавішу картину. Якщо в минулій статті йшлося лише про мільйони гривень, зароблені за допомогою майна облавтодору, то цього разу мова йде про мільярди.

Отже, за інформацією журналістів, ці 7 млрд грн збираються освоїти чотири компанії:

• ТОВ «Росдорстрой» — 2 млрд 685,9 млн грн;
• ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія» — 1 млрд 752,7 млн грн;
• ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» — 2 млрд 586,4 млн грн;
• ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» — 3 млрд 970,2 млн грн, з яким Служба відновлення тільки планує укласти договір.

Оскільки про діяльність компаній «Росдорстрой» та «Онур» більш відомо широкому загалу, пропоную поглянути на те, з чим вийшли на торги менш відомі компанії — ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія» та ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво».

При вивченні тендерних пропозицій цих двох учасників закупівель, як не дивно, було виявлено досить цікаві факти, в яких фігурує майно облавтодору.

Так, ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» в інформації про наявність АБЗ (асфальтних заводів) подає договори та атестати виробництва асфальту:

• ТОВ «Полтавабудсервіс Плюс», власником якого є фігурант розслідування НАБУ щодо відкатів на ремонті доріг Полтави Віктор Прядка;
• Договір із ТОВ «Автошлях 2020» та атестат виробництва, виданий ТОВ «АБЗ 43», яке було оформлено на дорожнього працівника ТОВ «Автошлях 2020» Тонеяна Карлена Араіковича.

• А також атестат виробництва лубенського ТОВ «ШБУ 9», де адреса потужностей вказана: Лубенський район, с. Засулля, вул. Молодіжна, 151.

Дивним чином ця адреса збігається з адресою розташування асфальтного заводу Лубенської ДЕД ДП «Полтавський облавтодор».

Інформацію про це можна знайти в договорі про надання послуг приготування асфальту між ДП «Полтавський облавтодор» та ТОВ «Полтавський завод бетонних виробів „ЕВМ“» за № 30/05-25-1 АБ від 30 травня 2025 року, а також у договорі зберігання між ДП «Полтавський облавтодор» та ПП «ІНТЕБ-ПЛАСТ», де чорним по білому прописано адресу розташування асфальтного заводу ДП «Полтавський облавтодор»: с. Засулля, вул. Молодіжна, 151.

Щоправда, марки змішувальної установки в атестаті виробництва ТОВ «ШБУ 9» та в договорі ДП «Полтавський облавтодор» різняться.

Водночас у загальнодоступних джерелах є досить цікава ухвала Лубенського суду щодо того, що відбувається з АБЗ та їхнім використанням за адресою: с. Засулля, вул. Молодіжна, 151.

Ще цікавіша ситуація з ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія» та з її тендерною пропозицією, яка надала інформацію про наявність договорів поставки АБЗ у м. Решетилівка на 308 км траси Київ — Харків — Довжанський та договір поставки з АБЗ у м. Пирятин, вул. Південна, 7. Це збігається з адресою ще однієї виробничої бази Лубенської ДЕД ДП «Полтавський облавтодор». А сам атестат виробництва за цією адресою дійсний тільки до 12 жовтня 2026 року.

Продовжуючи вивчати ситуацію, що відбувається за цією адресою, моєму обуренню не було меж. Те, що я виявив, вказує на те, що деякі «доброзичливі» працівники ДП «Полтавський облавтодор» вирішили підставити нового директора Бритвіну Є. М. Та всупереч закону і здоровому глузду, не кажучи вже про інше, виставили на OLX інформацію щодо оренди земельної ділянки за цією адресою площею один гектар та вказали, що ціна оренди ділянки є договірною.

Тобто власність підприємства, у статутному капіталі якого перебуває більше 50% державної власності, всупереч закону та підзаконним актам здають в оренду не через електронну систему закупівель, як цього вимагає закон, без проведеної експертної оцінки ділянки та без дотримання засад економічної конкуренції. А просто через приватні оголошення з ціною оренди ділянки за домовленістю.

Отже, виходячи тільки з цих маленьких фактів, я б радив правоохоронцям придивитися до того, що відбувається навколо майна, яке перебуває в господарському віданні облавтодору. Бо з такими успіхами воно може виявитися вже не державним.

Ігор ГОЛОВАТИЙ, небайдужий дорожник