Вадим Додатко: розвалені спортмайданчики, «бульбулятори» у кущах та черги за пивом на районі — ланки одного ланцюга
— Розкажіть про себе?
— Мені 28 років, народився в Полтаві. Практикуючий стоматолог, щелепно-лицевий хірург. Працюю на декількох роботах: у обласній лікарні та у приватних клініках; роблю операції. Медицина — це моє покликання, я свідомо зробив вибір і ні разу не пожалкував про це. А хобі — спорт. Займаюся із дитинства, різними видами, зокрема, єдиноборствами. Також є засновником громадської організації «Молода гордість», це — об’єднання молоді, яке вболіває за «Ворсклу», люблять своє місто та пропагують здоровий спосіб життя.
— Ви обрали місце для розмови спортмайданчик. Це — символічно ?
— Так. Я вважаю, що у нашому місті недостатньо уваги приділяється спорту. Розумію, що є проблеми з дорогами, з медициною. Але спорт — це також важливо, це — базис для всіх інших наших сфер. Набагато простіше займатися профілактикою, аніж лікувати хвороби. А ще легше «грати на випередження». І тут приходить на допомогу спорт. Але, потрібно займатися системно, бо за інших обставин не буде результату. Як приклад — ось такий занедбаний майданчик, як тут.
— Чому Вас турбує тема саме спортивних майданчиків, адже є фітнес-клуби та центри?
— Фітнес-клуби це — добре. Але, спорт виконує не тільки оздоровчу та естетичну функції, але і соціальну. Не всі можуть собі дозволити абонемент у Вітамін або Спорт-лайф. Тим паче, мешканці не центру, а «райончиків». Молоді потрібно чимось займатися, у них багато вільного часу. І якщо їм не має де пограти у футбол, залізти на бруси — вони у кращому випадку будуть сидіти в інтернеті, у гіршому — шукатимуть інші розваги по типу алкоголю чи наркотиків.
Яскраво пам’ятаю історію спортмайданчика у воєнному містечку. Там був шикарний спортивний комплекс: футбол, баскетбол, теніс, тренажери і багато іншого. І коли його почали пилити на метал, через рік вся молоді тусувалася із пивом біля магазину «Ромашка» і далі пробивала «план». Зараз це ще гірше, адже є телеграм-канали, через які розповсюджують наркотики, роблять закладки. Корінь проблеми — це занедбана спортивна інфраструктура і відсутність дозвілля, я впевнений.
— Міська влада взагалі не працює у цьому напрямку?
— Віддали нам приміщення для нашого спортзалу, і за те спасибі. Насправді можна робити дуже багато, навіть із тим бюджетом, що є. Потрібні ентузіасти, ті, хто живе цим. Я бачив що за останній час реконструювали декілька майданчиків, але вони є закритими, треба бронювати. Це знову ж таки неправильно, спорт має бути відкритим для всіх. І вони всі в центрі! А, як показує практика, спорт як соціальна функція — більш затребуваний на мікрорайонах.
Там молодь більш чутлива, схильна до різних антисоціальних речей. Що бачать діти ? Море пива, рекламу наркотиків та стінах, ломбард, гральні автомати та як сусід б’є дружину? Ріст злочинності знову ж таки підвищується.
Є цікава історія. У одному російському місті «90-ті» трапилися ще у «80-ті», 1978 році. Це було місто Казань. Тоді місто не маючи дозвілля для молоді взагалі, отримали безліч ОПГ, які фактично взяли місто під контроль. Дорослі працювали, а учням взагалі не було що робити після школи, тому вони збивалися у банди, ділили території, згодом почали «кришувати» ринки і влада втратила контроль. Цей випадок навіть має назву «Казанський феномен». Далі цей «стиль життя» розповсюдився на всю території СНГ. Зараз, до речі, економічний стан також не найкращий.
Спорт важливий, дозвілля важливе, не можна допускати повторення знайомої практики. Це все — прості базові речі.
— Що робити із цією проблемою ?
— Вирішувати. Інших варіантів немає. Відновлювати, будувати нові — сучасні, реанімувати систему спортивних секцій. Наша організація у минулому році взяла в оренду приміщення спортивної зали на Героїв АТО, Сади-1. Ми зробили ремонт, закупили інвентар, мати та груші. Матеріалами та меблями допомогли меценати, роботи проводили своїми силами. Зал був повністю занедбаний, навіть опалення не було! Хоча, раніше там був спортивний гурток, це — славний зал, із нього вийшло багато чемпіонів. Зараз ми тренуємося тут самі, тренуємо дітей, даємо зал під інші секції.
Але це точково. Системно може робити тільки влада. Те ж саме стосується вуличних майданчиків.
— Дехто думає, що футбольним вболівальникам важливо тільки покричати на стадіоні та побитися. Такі також є?
— Є різні. Але це стереотип, який давно зруйнований. Ультрас дуже організовані, переважно це патріоти які люблять місто, його футбольний клуб, у них є порядок. Фанати одні із перших пішли на Майдан, в АТО. Стадіон — це хобі, це можливість виразити емоції.
Окрім спортзалу ми багато чого робимо. Організовуємо спортивні турніри, зокрема Кубок Героїв взимку та великий літній футбольний чемпіонат серед вболівальників. І туди, і туди приїздять спортсмени із всієї України.
Ми своїм прикладом пропагуємо здоровий спосіб життя, патріотизм, гордість до свого міста. Взяти хоча б Вадима Ямщикова, який став у 2015 році депутатом міської ради і був, на мою думку, найефективнішим депутатом: боровся із МАФами та вивісками, зробив історичні таблички, побудував парк на Браїлках, багато іншого.
— Ви також будете балотуватися ?
— Буду у будь-якому разі займатися розвитком спорту, спортивної інфраструктури, дозвіллям молоді. Вважаю що у органах місцевої влади повинен бути адвокат спорту, який би доступно пояснював наскільки це важливо і для здоров’я і для суспільства. Це можу бути я, або хтось інший. Планую висуватися по мікрорайону Сади-1, але якщо буде сильна команда та можливості. Роздавати гречку точно немає можливостей.
— Як можна дітям записатися у ваш спортзал?
— Просто прийти та записатися. Він знаходиться за адресою: вул. Г. Сталінграду, 28; працюємо із 9 — до 21. Будемо раді бачити всіх.