Розмір тексту

Володимир Семко: хаотична забудова знищить місто. Будівельні норми створені не для «галочки»

— Розкажіть про свою професійну діяльність?

— Я — приватний підприємець та працюю в галузі архітектури та будівництва. Займаюсь проєктною, експертною діяльністю пов’язаною з будівлями і спорудами. Також являюсь викладачем університету, доктор технічних наук, працюю на посаді професора. Я будівельник, але 12 років пропрацював на кафедрі архітектури та міського будівництва.

— Ви, мабуть, наймолодший доктор наук та професор Полтави?

— Точно не можу сказати, не слідкую за статистикою. Докторську дисертацію захистив у 35 років. Взагалі, у нас в сім’ї всі будівельники вже у трьох поколіннях. Я — корінний полтавець. Батько також професор, викладає у Полтавській політехніці. Особисто для себе взяв напрямок інновацій у будівництві, поєдную теорію із практикою, заснував проектну організацію ПП «Полтава-проект».

— Полтавці часто скаржаться на будівельно-архітектурну політику міської влади. Цікаво почути думку фахівця з будівництва і архітектури щодо цього питання.

— Насправді, політики як такої немає, є точкова забудова. Політика — це коли плануються мікрорайони, транспортні сполучення, мережі — вивчаються потреби мешканців. Зараз підхід простий — «видивитись» куди ще вліпити багатоповерхівку.

В результаті з’являються будівлі на місці спортивного майданчика, зеленої зони чи двору. Чи забудова історичної частини з усталеною етажністю багатоповерхівками. Порушується навантаження на мережі, руйнується історичний ареал, людям немає де припаркувати автомобіль.

Це не МАФи, їх потім не прибереш. Місто втрачає свою ідентичність і взагалі, функцію міста. Будівельні та архітектурні норми створені не для «галочки», їх писали не дурні. Станом будівель також фактично ніхто не займається. Це все може скінчитися трагічно.

— Що можна зробити, аби виправити ситуацію?

— Наразі Управління містобудування видає містобудівні умови й обмеження. Це повинні робити, або контролювати люди, які на цьому розуміються та яким не байдуже місто. Влада насправді має великі повноваження, щоб впливати на забудову міста, просто про це не говорять.

— Тому Ви вирішили балотуватися в депутати?

— Так, депутати мають повноваження впливати на призначення головного архітектора, головного художника, контролювати їхню роботу. Вибачте, але якщо у архітектурно-будівельній комісії міської ради немає жодного будівельника, про що можна казати? Вони не знають як треба, тому приймають все, що їм кажуть.

Є безліч можливостей, якими зараз не користуються. Є державні програми, які дозволяють отримати з державного бюджету кошти на модернізацію будівель. Зокрема, Фонд енергоефективності, якій компенсує до 70% витрат на термомодернізацію будівель. У Фонді близько 3 млрд грн, а в Полтаві лише декілька будівель подали заявки. В той час, як в Луцьку близько декілька десятків будинків вже отримали гранти — компенсації за виконані роботи. Такі програми не потрібно упускати, бо це можливості для залучення інвестицій і покращення стану житлового фонду міста.

Я живу на Подолі, це один із найстаріших районів Полтави. Мене дуже турбує стан будівель та споруд. Є безліч проблем, які можна не помічати без відповідної спеціалізованої підготовки, але які можуть стати фатальними. Будинки не вічні, за ними потрібно доглядати, особливо за забудовою 50-х та 60-х років. Якщо не хочемо переселяти людей кварталами.

— Які з ваших проєктів були реалізовані в Полтаві?

— З останніх проєктів — Парк на Браїлках, де я є головним інженером проекту. Ми його розробили у співпраці з командою CityLab. Інший відомий проєкт — організація дорожнього руху з влаштування велодоріжок на вулицях Яківчанська, Героїв АТО і 23 вересня. Це ми робили вже цього року, якраз в період карантину. Проєкт вийшов на етап реалізації.

— Вас часто можна побачити на велосипеді. Це хобі?

— Так, я велосипедист зі стажем, і навіть деякі дипломні роботи моїх студентів та магістрантів були пов’язані з велотематикою. У 2015 році став членом Робочої групи з розвитку велоінфраструктури. Зараз ця група відновила свою діяльність (з кінця 2019). Результатом цієї роботи стало ухвалення рішення про виділення коштів міською радою на пілотні проєкти щодо велосмуг. Також, була ухвалена програма розвитку велоінфраструктури до 2024 року. Якщо люди довірять мені представляти їхні інтереси та інтереси міста — то плануємо й далі активно займатися питанням велоінфраструктури.

— Яка Ваша мотивація щось змінювати ?

— По-перше, це — безпека людей. Я про це писав вище. По-друге — у мене троє дітей, і хочеться щоб вони жили у рідній Полтава — красивому європейському місті. По третє — не хочеться стати поколінням, яке знищить ту Полтаву, яку ми звикли бачити з дитинства.

Ілона ДОЛЖКО

На правах реклами

Матеріали по темі:

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему