Суд завершує розгляд справи банкрутства КП «ПМШЕД»: історія знищення полтавського дорожнього підприємства

Історія створення полтавських комунальних дорожніх підприємств розпочалася у 1945 році. Після розпаду СРСР Полтава мала два повноцінних підприємства: «Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління» (ПП ШРБУ) та «Полтавську міську шляхово-експлуатаційну дільницю» (ПМШЕД). Перше мало асфальтний завод та спеціалізувалося на ремонті доріг, друге — на їх обслуговуванні.

Впродовж перших двадцяти років незалежності ці два підприємства відповідали за стан полтавських доріг та супутньої інфраструктури — зливової каналізації, зупинок громадського транспорту та зелених насаджень вздовж доріг та тротуарів.

Перші тривожні дзвіночки для полтавських дорожників пролунали за часів мерства Андрія Матковського, коли на ринок з ремонту міських доріг запустили приватні компанії. Якщо, наприклад, з будівництвом нової ділянки вул. Яківчанської це було виправдано (комунальники могли б не впоратися з таким замовленням), то ремонт дворових проїздів харків’янами, за наявності комунальних дорожніх підприємств, виглядав дивно.

Ремонт дворового проїзду харківським підрядником «Променергобуд Україна» | Жовтень 2010 року

Ще тривожнішою була ситуація з комунальним асфальтним заводом, який почали здавати в оренду харківським дорожникам за 20 тис. грн на місяць.

Після перемоги Олександра Мамая на місцевих виборах 2010 року, нова міська влада оголосила курс на розвиток комунальних дорожніх підприємств. Асфальтний завод повернули місту, почалася активна закупка нової комунальної техніки.

Олександр Мамай презентує нову дорожню техніку, яку придбали для «ПП ШРБУ» | Вересень 2011 року

Через 6 років цю ж техніку продадуть за борги

Та через слабке управління, хронічне недофінансування сфери ЖКГ та проблеми з пропуском платежів держказначейством, 2011-2013 роки так і не стали періодом розквіту для дорожньої галузі.

У 2013 році керівництвом Полтави був запущений процес оптимізації двох дорожніх підприємств. Майно «ПП ШРБУ» почали передавати на баланс «ПМШЕД». Тоді ж об’єднали і трудові колективи з 243-ма працівниками. Та попри обіцянки, об’єднання дорожніх підприємств не зупинилося на звільненні зайвих керівників та бухгалтерів — почалися звільнення й водіїв та будівельників. Останні почали влаштовувати акції протесту та подавати на підприємство до суду через порушення процедури звільнення.

Зустріч Олександра Мамая з ініціативною групою робітників КП «ПМШЕД» | Листопад 2013 року

В 2014 році ремонти вулиць міста майже зупинилися. Та попри затримку платежів, непроведення дорожніх тендерів та страйки працівників, «ПМШЕД» продовжував займатись прибиранням вулиць й навіть отримувати нову техніку.

Так, наприклад, восени 2014 року бюджетним коштом придбали вакуумно-підмітально-прибиральний автомобіль та машину для вакуумного очищення колодязів, зливової і каналізаційної мереж від мулу. На передачах нової техніки був присутній тодішній міський голова Олександр Мамай — тиснув руки працівникам та говорив про здобутки.

Олександр Мамай на базі КП «ПМШЕД» | Жовтень 2014 року

Плани керівництва міста щодо «ПШМЕД» різко змінилися у 2015 році, коли завдяки ефекту децентралізації бюджет міста почав стрімко наповнюватися коштами. Того року усі багатомільйонні замовлення на ремонт доріг управління ЖКГ віддало харківській приватній компанії «УМБ № 23», що належала Юрію Шляхті, наступнику Арсена Авакова у Харківській облраді.

Чому так сталося? Можливо, Олександру Мамаю не подобалася прискіплива увага ЗМІ до закупівель «ПМШЕДом» бітуму, щебеню та гранвідсіву на користь наближених до нього людей. Або не подобалася увага правоохоронців до закупівель дорожньої техніки за завищеними цінами. Чи набридло «розхитування» в середині підприємства: недолугий менеджмент, страйки дорожників, їх звернення до прокуратури та піар на цій історії тодішніх опозиціонерів — Сергія Капліна та Олександра Шамоти.

Зимою 2015/2016 років дестабілізований «ПМШЕД» не зміг впоратися з навалою снігу у місті. Нестачу техніки та робочих рук довелося компенсувати шляхом залучення приватних підприємців, а потім — відшкодовувати.

Простоювання комунальної техніки КП «ПМШЕД» під час снігопаду | Січень 2016 року

У квітні 2016 року, після формування правлячої коаліції з «Совісті України», «БПП», «Рідного міста» та «Батьківщини», щойно призначений заступник міського голови з питань ЖКГ Олексій Чепурко гостро розкритикував роботу «ПМШЕДу», робітники якого, за його словами, тільки «імітували роботу». Він заявив, що підприємство розбалували фінансовою підтримкою та охарактеризував його «бездонною бочкою, в яку летять гроші з міського бюжету».

Тоді ж оновлене керівництво міста забрало в «ПМШЕДу» й замовлення на прибирання вулиць. З того часу договори на утримання вулично-дорожньої мережі почали отримувати пов’язані між собою харківські компанії: ПАТ «УМБ № 23», ТОВ «МБЦ», ПП «Будгарант-7» та ТОВ «ДБК Квант». Впродовж наступних чотирьох років вони разом освоїли тільки на прибиранні близько 450 млн грн.

Для порівняння: на прибирання вулиць міста впродовж усього 2015 року депутати Полтавської міськради закладали 11,6 млн грн. Зараз харків’яни таку ж суму витрачають менше, ніж за місяць.

Екс-начальник виробничої служби «ШРБУ», передостанній керівник КП «ПМШЕД» Олег Вовк

За квотою «Рідного міста», начальником комунального дорожнього підприємства призначили Юрія Кропивку. Він розповів, що стан «ПМШЕДу» сумний, але пообіцяв «спробувати зробити його самоокупним». Водночас попередній керівник Олег Вовк попередив полтавців, що Кропивку призначили, аби знищити підприємство, і виявився правим. Але про це пізніше. Поки пропонуємо краще ознайомитися із персоною Юрія Кропивки.

Під час ліквідації «ПМШЕДу» Юрій Кропивка став профільним директором фірми-орендатора комунального майна

45-річний Юрій Кропивка має освіту інженера-механіка. З 1995 року він почав працювати в Октябрській районній у м.Полтаві раді: спеціалістом І категорії, головним спеціалістом організаційного відділу, головою комітету з фізкультури та спорту, заступником голови райвиконкому — начальником управління з питань архітектури, будівництва та комунального господарства виконкому, майстром по водінню автомобіля, а також був помічником директора по АГЧ професійно-технічного училища № 17.

Юрій Кропивка

У 2010 році Кропивка брав участь у місцевих виборах як представник «Партії регіонів». Був обраний заступником голови Октябрської районної у м.Полтаві ради. У 2014-2016 роках, за каденції Олександра Мамая, він працював на посаді заступника міського голови Полтави, відповідав за сферу ЖКГ.

У 2015 році він знову брав участь у місцевих виборах — тепер як представник партії «Рідне місто». Пройшов у Шевченківську районну у м. Полтава раду. У травні 2017 року залишив ряди команди «Рідне місто» і наразі є позапартійним.

З 2016 року — працював спочатку начальником, а потім ліквідатором комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» (ПМШЕД) Полтавської міської ради.

На початку 2019 року, під час президентських виборів, займався створенням виборчої мережі для БПП «Солідарність».

У 2019 році Юрій Кропивка також був призначений директором з експлуатації ТОВ «ДБК Квант». Ця фірма — одна з багатьох, яка орендує техніку та потужності «ПМШЕДу», впродовж останніх двох років займається прибиранням міста.

У березні 2020 року Юрія Кропивку призначили на посаду першого заступника голови Кобеляцької районної державної адміністрації.

Його дружина Леся Кропивка — власниця бази відпочинку «Плесо» на березі Ворскли.

Замість санації «ПМШЕД» — недолуге використання грошей, техніки та потужностей

Ми не дарма окремо зупинилися на фігурі Юрія Кропивки. Адже саме він у подальшому реалізував ідею знищення підприємства, яку розпочав Олександр Мамай та сформована ним коаліція..

Впродовж усього 2016 року КП «ПМШЕД» майже не виконувало замовлень й тільки збільшувало власні борги. На фоні цього, наприклад, Юрій Кропивка продовжував виписувати премії для свого заступника з фінансово-економічних питань Максима Тарашевського  та закривав очі на те, що останній, за документами, «викатував» щомісяця сотні кілометрів на службовому автомобілі.

Наказ про преміювання за «якісну роботу»

Звіт про використання паливно-мастильних матеріалів

Паралельно продовжувалося скорочення штату співробітників, яких звинувачували у небажанні працювати. Допущені порушення процедури звільнення дозволяли колишнім працівникам «ПМШЕДу» звертатися до суду та вигравати справи. Кожна виграна справа збільшувала борг підприємства та розв’язувало руки виконавчій службі.

В результаті у листопаді 2016 року рахунки підприємства були заблоковані, а міський голова Олександр Мамай заявив, що підприємство буде розформовано. Тоді він зізнався, що вже 90% робітників КП уже перейшли на роботу до ПАТ «УМБ № 23» — тієї фірми, якій з 2015-го року почали віддавати дорожні підряди і комунальну техніку.

31 січня 2017 року тодішній склад Полтавської міськради запустив процес ліквідації КП «ПМШЕД». Голосів «за» було 27, але це не суттєво. Бо з того часу і до сьогодні жоден депутат зі списку (був він за чи проти) не тільки не зупинив знищення комунального підприємства, а й просто не поцікавився долею майна підприємства.

Рішення щодо ліквідації КП «ПМШЕД» погодили 27 депутатів Полтавської міськради

Окрема відповідальність за його стан лежить і на постійній комісії з питань містобудування, архітектури, розвитку міського господарства, транспорту, розвитку підприємницької діяльності, розвитку міста, інвестицій, туризму — у будь-якому складі, починаючи з 2017 року. Адже саме на цих депутатів був покладений контроль за виконанням рішення по ліквідації.

Відповідно до рішення депутатів, керівник «ПМШЕДу» Юрій Кропивка став його ліквідатором. За правилами, він мав прийняти майно КП, провести його інвентаризацію та оцінку, вжити заходів із його збереження, скласти ліквідаційний баланс, виплатити зарплату звільненим працівникам за рахунок цього майна тощо.

На ділі ж співробітникам довелося звертатися до суду, аби отримати виплати, а техніку, за рахунок якої мали сплатити борги, почали недолуго здавати в оренду або продавати. Наприклад, ми фіксували випадки, коли техніку передавали на зберігання (фактично — у користування) дорожньому підряднику «Асфер-Груп», де перед продажем на аукціоні вона розукомплектовувалася для заниження вартості.

МАЗ 5551-020 у розукомплектованому стані на базі «Асфер груп», який виконавча служба продала з аукціону за 90 тис. грн

Та це не все. Техніку не просто розбирали, знищуючи можливість виручити більше коштів. Частина комунального устаткування взагалі зникла. Так, наприклад, ще у 2016 році вулиці Полтаві обслуговувала причіпна підмітально-прибиральна машина Broddson Scandia. Вже у 2018-му від неї залишилися лише шматки рами. Наступного року місту довелося придбати нову та витратити на це 2,6 млн грн.

Восени 2018 року, після відсторонення від посади Олександра Мамая, переформатована влада знову заявила про бажання розвивати комунальні підприємства. 

На початку 2020 року Олексій Чепурко заявив подальше бажання керівництва міста створити підприємства з утримання доріг — вже на базі Полтавського КАТП-1628. Тоді ж він підтвердив, що існують перспективні плани з закупівлі комунальної техніки на 600-800 млн грн.

Поліція рік розслідує справу недолугої ліквідації та незаконної передачі техніки «ПМШЕДу»

У травні 2019-го станом недоліквідованого комунального підприємства зацікавилася поліція. Слідчі запідозрили, що посадовці «ПМШЕДу» передавали в оренду автомобілі техніку та нерухомість без укладення договорів. Аби детальніше це з’ясувати, вони відкрили кримінальну справу за ч. 2 ст. 364 ККУ (Зловживання владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки).

Під час розслідування їм стало зрозуміло, що відповідальні за ліквідацію підприємства (зокрема — Юрій Кропивка) досі її не провели належним чином. Причиною стало нібито те, що міськрада жодного разу не нарахувала зарплату членам ліквідаційної комісії. Тобто фактично вона була створена тільки на папері.

«...Фактично ліквідаційна комісія створена тільки на папері» — витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень

Сам Кропивка передав документи «ПМШЕДу» в архів тільки восени 2018 року — взимку 2019 року. Втім, коли слідчі хотіли переглянути ці папери, то в архівному відділі Полтавської міськради їх не знайшлося.

Попри те, що з підприємства звільнили усіх працівників, за даними ДФС, хтось все ж продовжував вести господарську діяльність підприємства. Від нього подавалися податкові звіти, сплачувалися послуги за газ та електроенергію, а також передавалося в оренду комунальне майно.

Наприклад, у ДФС є дані, що у грудні 2018 року від імені «ПМШЕДу» був відкритий рахунок у «Сбербанку». Зробили це «невстановлені посадові особи комунального підприємства» — фактично після звільнення директора та головбуха. Окрім того, станом на 2019 рік, не закритими у цьому банку були ще два рахунки, які були відкриті ще наприкінці 2016-го.

За логікою, це мав би бути Юрій Кропивка — він єдиний, як ліквідатор, досі значиться директором підприємства та має право підпису. Але він відхрестився від участі у діяльності «ПМШЕДу». На допиті Кропивка заявив, що «після його звільнення з посади директора КП (з 17.04.2017), він не є посадовою особою, тому не має жодного відношення до ведення господарської діяльності підприємства». Досить скоро, за інших обставин, він змінить ставлення на протилежне, але про це пізніше.

Ще слідчі з’ясували, що станом на червень 2019 року, за КП «ПМЩЕД» були зареєстровані 95 автомобілів та спецмашин. Як мінімум, з 2017 року ними користувалися не менше чотирьох компаній.

Юридична особа	Майно КП «ПМШЕД» у використанні
ПП «Харківспецпостач» (м.Харків)	Асфальтобетонний завод, з 01.04.2017 — спецтехніка та автомобілі
ПП «Будгарант-7» (м.Харків)	2017-2018 роки — 40 одиниць спецтехніки та автомобілів, з 01.04.2017 — уся спецтехніка та автомобілі
ТОВ «ДБК Квант» (м.Харків)	40 одиниць спецтехніки та автомобілів
ТОВ «Механізований будівельний центр» (м. Харків — з 2018 року м. Дніпро)	з 01.04.2017 — уся спецтехніка та автомобілі

Коли правоохоронці пробували навідатися на ці підприємства за юридичними адресами, то нікого не знайшли. Пізніше вони встановили фактичне знаходження двох із них — ТОВ «ДБК «Квант» та ПП «Будгарант-7». Обидва були на вул. Зіньківській, 19 — в одному офісі. Тобто фактично ці дві юрособи — одне й те саме підприємство.

Окрім перелічених вище фірм, на потужностях КП «ПМШЕД» знайшли документи ще не менше семи компаній — переважно харківських: ТОВ «Техбуд-Дор», ТОВ «Техдор», ТОВ «Стройдор», ПП «ХССМ-7», ТОВ «Еталон Пром», ПП «ВМ Трансервіс», ТОВ «Сімріт».

Фактичним власником більшості вищезгаданих підприємств був Олександр Яковенко. Після загибелі Яковенка у ДТП, контроль над компаніями та технікою перехопив Вадим Казарцев, якого харківські ЗМІ називають місцевим «кримінальним авторитетом».

Вадим Казарцев на прізвисько «Князь» | Фото: Андрій Безуглий

Вилучені під час обшуків папери підтверджують, що компанії Яковенка-Казарцева постійно використовували техніку «ПМШЕДу» під час виконання підрядів від міста у 2017-2019 роках. При цьому, ці машини вони безпідставно передавали в оренду один одному.

Винаймалася не тільки техніка та асфальтовий завод, а й інші потужності: земельна ділянка та розташовані на ній офісні, підсобні, виробничі приміщення.

В теорії, комунальне підприємство, повинно було отримувати якісь кошти з цієї оренди. Втім, перевірка показала, що останні виплати йому проводилися 17 травня 2017 року — за місяць після початку ліквідації. Тоді на рахунок «Укргазбанку» надійшло 53 тис. грн за оренду комунального майна.

Через нестачу коштів «ПМШЕД» не сплачував податки, тому йому і далі нараховувався податковий борг.

Багаторічні борги, що не виплачувалися під час ліквідації, дозволили порушити справу банкрутства

Якщо вам досі здається, що всі перераховані вище факти є збігом і не говорять про умисне знищення комунального підприємства, то наступна деталь має остаточно переконати у протилежному.

У вересні 2019 року Юрій Кропивка передумав і вирішив, що він все ж має відношення до господарчої діяльності комунального підприємства. Він подав до Господарського суду Полтавської області заяву про порушення справи щодо банкрутства КП «ПМШЕД». Основними аргументами стали саме борги компанії.

Позов у ліквідатора не прийняли. Аргументували це тим, що підприємство не зможе оплатити роботу арбітражного керуючого, якого мають призначити в процесі визнання банкрутом.

Юрій Кропивка неочікувано виявив наполегливість і подав апеляційну скаргу. Східний апеляційний Господарський суд скасував рішення Господарського та відправив його на повторний розгляд. Той прийняв позов, за умови забезпечити хоча б аванс за три місяці — 37,6 тис. грн. Пізніше арбітражним керуючим призначили Дмитра Цвітенка.

Підставою для відкриття провадження щодо банкрутства став висновок про те, що КП не може самостійно розрахуватись з боргами. Ось тут важливий нюанс.

На підтвердження неспроможності Юрій Кропивка надав список юридичних осіб, які заявили про кредиторську заборгованість «ПМШЕДу» перед ними. Загальна сума боргу склала 6,2 млн грн.

Кредитор	Сума боргу, грн
КП «Спецкомбінат ПРО»	3 446,90
Первинна профспілкова ШЕД	8 563,90
Обласна профспілка ЖКГ	6 155,31
КП «Декоративні культури» ПМР	147 284,94
Полтавський районний центр зайнятості	6 125,51
ТзДВ «Полтаватрансбуд»	6 576,00
ТОВ «Лубенське ШБУ №9»	117 844,64
КП «Полтававодоканал»	11 377,58
ТОВ «Алеко»	20 256,00
КП «Полтавасервіс» ПМР	683 000,00
ДП «Прозоро»	1 350,00
КП «ПП ШРБУ» ПМР	871 685,48
ДФС у Полтавській області	3 026 566,48
ФСС від нещасних випадків	795 677,13
Державна виконавча служба	503 000,00
Разом	6 208 909,87

Цей перелік та суми 16 червня 2017 року затвердили депутати міськради, прийнявши від Кропивки проміжний ліквідаційний баланс.

Наступний важливий крок: 4 липня 2019 року, за 2 місяці до подачі заяви про банкрутство, Юрій Кропивка отримав висновок про вартість майна підприємства. ПП «Центр оцінки та юридичної допомоги» видав документ, що все, що зараз має «ПМШЕД» коштує 6,1 млн грн. Саме ця різниця у 100 тис. грн дала підставу для початку справи банкрутства.

Наприкінці 2019 року суд почав збирати документи по справі. Одним з них був той самий ліквідаційний баланс підприємства, згідно з яким станом на 1 червня 2017 року «ПМШЕД» мав активів на 116,5 млн грн, з яких:

• основні засоби — 114,9 млн грн;
• запаси — 1,3 млн грн;
• дебіторська заборгованість (борги перед «ПМШЕДом») — 306 тис. грн.

Серед боржників підприємства були ПП «Техагросервіс», ТОВ «МБЦ» — одне з найбільших орендаторів та ФОП Тузенко — власник ТОВ «Асфер груп» та ТОВ «БК «Полтава-Білд» (у минулому), які ремонтували у Полтаві дороги.

Коли почався розгляд справи банкрутства, Господарський суд дав 30 днів на подачу додаткових вимог кредиторів — усіх, хто не встиг заявити про це 2017 року, та нових. Станом на сьогодні, загальна сума боргів по таких поданнях склала уже 13,3 млн грн, з яких майже мільйон — борги перед працівниками.

Заявники по заборгованості	Сума боргу, грн
12 колишніх працівників підприємства	186 879,66
	122 942,43
	114 723,00
	123 607,68
	48 948,00
	129 908,70
	36 401,40
	64 479,12
	57 182,84
	39 321,56
	33 295,86
	39 744,76
ГУ Державної податкової служби у Полтавській області	4 314 748,40
ТОВ «Техдор»	8 031 779,00
Разом	13 343 962,41

60% усього боргу — перед однією приватною компанією. Виявилося, що у липні 2019 року харківське ТОВ «Техдор» орендувало у «ПМШЕДу» частину техніки. Її стан визнали незадовільним і таким, що потребує капремонту. «ПМШЕД» попросив «Техдор» відремонтувати майно з обіцянкою компенсувати витрати. Попри катастрофічний стан підприємства, орендар погодився.

«Техдор», нібито, придбав у київського ТОВ «Ідеаліс» запчастини на 6,4 млн грн, а також за 1,6 млн грн замовив техобслуговування та ремонт машин у кагарлицького ТОВ «Апіланд». У сумі це якраз 8 млн грн. Під цим боргом 2 вересня підписався Юрій Кропивка.

В 2019 році Юрій Кропивка попросив орендарів техніки КП «ПМШЕД» провести її ремонт, чим приніс підприємству ще 8 млн грн боргу

Тобто за 3 роки з початку ліквідаційного процесу ліквідатори довели комунальне підприємство зі 116 млн грн активів до такого стану, що воно стало не спроможне виплатити ні 6 млн грн старого боргу, ні 13 млн грн нового боргу — навіть якщо продасть абсолютно все, що ще залишилося на балансі підприємства. Іншим терміном, аніж умисне знищення, це назвати важко.

Засідання Господарського суду Полтавської області, на якому мають винести остаточне рішення по справі банкрутства, призначене на 16 червня. Тоді ж суд планує затвердити звіт арбітражного керуючого та затвердити розміри виплат кредиторам.

Після зникнення КП «ПМШЕД» з господарського поля Полтави, у місті утворився вакуум, бо немає юридичної особи, яка у повній мірі відповідає за утримання дорожньої інфраструктури. А приватні підрядні організації, з часом, важко притягнути до відповідальності. Фірма може закритися, змінити власника та керівника, вона може вдало ігнорувати приписи тощо. Приклад тому — «УМБ № 23», з якого і почався процес руйнації «ПМШЕДу» у 2015 році. Попри низку кримінальних проваджень щодо махінації із бюджетними коштами, до суду довели лише справу «відмивання» цих грошей. Але за два роки розглядів її закрили, бо зняли частину обвинувачень, а за рештою закінчився термін притягнення до відповідальності.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»