Кабмін готується затвердити фінальний план формування ОТГ на Полтавщині: як виглядає його проект

Проект перспективного плану формування ОТГ на Полтавщині лежить на столі у Мінрегіону. Це документ, який змінить звичний адміністративний поділ в області. Вся територія Полтавщини буде поділена між 60 об’єднаними територіальними громадами. Протягом травня Кабмін погодить цей документ і перший етап децентралізації, який тривав 5 років, закінчиться. Розповімо, як пройшов цей процес.

Створення ОТГ на Полтавщині

У 2015 році в Україні запустили процес децентралізації. Старий централізований принцип розподілу коштів не працював. Податки із сіл та міст йшли у державний бюджет, а потім у ручному режимі розподілялися по регіонах з мінімальним врахуванням потреб мешканців. Після євромайдану влада вирішила змінити такий підхід, віддавши частину фінансів та відповідальності за їх розподіл на рівень об’єднаних територіальних громад (ОТГ) — добровільних об’єднань жителів сіл, селищ та міст, які межують між собою.

ОТГ отримали можливість залишати у себе більшість податків: податок з доходів фізичних осіб, акцизний збір, екологічний і земельний податки. Також ОТГ почали напряму отримувати з держбюджету кошти на освіту, медицину, спорт, культуру, та соціальний захист. Простіше — об’єднані громади отримали можливість витрачати кошти без посередників, як їм захочеться.

З іншою сторони створення ОТГ додає обов’язків. Те, за що раніше відповідала держава в обличчі районних адміністрацій — медицина, освіта, рятувальна служба та інші сфери — перейшли у відповідальність громад. І щоби ОТГ ефективно працювала, мешканцям потрібно було знайти кваліфікованих спеціалістів. Наприклад, сільському голові перейти із керівництва сільради на ОТГ — це теж саме, що пересісти з-за керма автомобіля за штурвал круїзного лайнера.

За п’ять років 400 тис. мешканців сіл та міст Полтавської області зуміли самостійно організувати 53 ОТГ. Решта — нічого не робила і чекала, коли їх на свій розсуд об’єднає обласна адміністрація — головний модератор реформи децентралізації на місцевому рівні.

Відповідно до урядової Методики формування спроможних територіальних громад, ОТГ повинні бути спроможними й відповідати чітким критеріям. Основні із них: не менше 5000 мешканців (рекомендовано), не менше 250 дітей у школі, географічна доступність до адміністративного центру та інше. Тому умовно «бідні» не об’єднувалися з такими ж «бідними». Такі сільради взагалі намагалися не включати в ОТГ.

— Згідно критеріїв Кабміну, на території адмінцентру проектної ОТГ повинні проживати не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку. А скільки має бути молоді, осіб працездатного віку? Або за рекомендаціями Мінрегіону громада повинна мати не менше 5000 тисяч населення. Однак, якщо більшість з них пенсіонери або немає ресурсного потенціалу? То ж чи можна говорити про спроможність за цим критерієм? Навіть коли рахують великий бюджет — це не зовсім коректний показник, адже потрібно враховувати й майбутні видатки. Соціальна інфраструктура в селах потребує значних капіталовкладень. За такими критеріями не можемо однозначно говорити, що створена ОТГ буде дійсно спроможною. Тому, методику потрібно доробляти. — говорить спеціаліст з місцевого самоврядування та депутат Полтавської міськради Тетяна Паутова.

Наприклад, Пришибська громада під Кременчуком, невелика — менш як 3000 осіб. Але показники її розвитку, оснащення дитячих, освітніх закладів — на рівні міста. А є навпаки багаточисельні громади з великою територією, де реальний стан розвитку набагато гірший. То ж математично розраховані показники можуть не відповідати дійсності: може бути коефіцієнт невисокий, але громада потужна. Також ми бачимо, що процес формування територіальних громад вимагає більш тривалого обговорення громадськістю

Проблемні ОТГ

Процес створення ОТГ — це боротьба за владу і гроші. Тому часто при формуванні громад на Полтавщині між конкурентами велися інформаційні війни, інколи навіть доходило до погроз. Крім самих мешканців громад, своє бачення, які межі повинна мати громада є в Асоціації міст, ОДА та Мінрегіону. Створення ОТГ — це компроміс між різними силами.

Одне із найяскравіших протистоянь — між Коломацькою і Новоселівською ОТГ. Перше було створене нібито «під колишнього голову Полтавської ОДА Валерія Головка». Депутат облради й підприємець Ірина Степаненко, яка має вплив на сусідню Новоселівську ОТГ, хотіла довести, що Коломацька ОТГ неспроможна і приєднати її до Новоселівки.

Також були або залишаються питання зі створенням громад між Заводським та Лохвицею, Засуллям та Лубнами, Опішнею та Зіньковом, Кирило-Ганнівкою та Зіньковом, Хоролом та Новоаврамівкою, Остап’є та Решетилівкою, Березовою Рудкою та Пирятином, Ромоданом та Миргородом.

Бували випадки й коли люди хотіли створити ОТГ, але сільські голови блокували процес.

У Полтаві добровільно не створили ОТГ

Два роки тому містам обласного значення дозволили створювати ОТГ, але навколишні села Полтави не скористалися цією нагодою. Сільські ради повинні були звернутися до Полтави про приєднання.

Були наміри об’єднатися із Полтавою у Гожулів і Сем’янівки. Питання Гожулів навіть розглядали на депутатській комісії, але сільради не голосували за об’єднання, не відправляли офіційного листа місту, тому далі розмов не зайшло.

— Приєднання до міста обласного значення можливе лише за ініціативою сільської ради. Наскільки мені відомо, сільські ради навколо Полтави таких питань не ініціювали. Деякі з них хотіли створити свої: Супрунівка, Абазівка. Вони вважали, що самі по собі можуть бути спроможними. Якщо хоча б одна із цих сільських рад пройшла громадські слухання, принесла цей проект рішення місту, то об’єднання б відбулося. Відмова законом не передбачена. Питання до навколишніх сіл, чому вони цього не зробили? — говорить Тетяна Паутова.

Можна припустити, що деякі сільські голови були проти об’єднання, бо не хотіли втрачати владу і гроші. Наприклад, приміські села отримують дохід від заправок завдяки акцизам. Є сільські ради, де живуть по 500 осіб, а заробітні плати сільських голів по 30-40 тисяч. Голови таких сільрад не хотіли об’єднуватися.

Проектні межі Полтавської територіальної громади

Відмовившись від добровільного об’єднання Полтава обрала шлях примусового: з Ковалівкою, Супрунівкою, Гожулами, Абазівкою, Валками, Пальчиківкою, Чорноглазівкою, Сем’янівкою, Бричківкою та Тахтауловим.

Завершення формування ОТГ

Отже, до грудня 2019 року мешканці мали змогу створити ОТГ добровільно. Перспективний план до Мінрегіону надсилали після погодження Полтавською обласною радою. У грудні були внесені зміни до закону про добровільне об’єднання. Облради прибрали з ланцюжка погодження, а останнє слово на місцевому рівні залишилося за обласною адміністрацією.

Графічний додаток до проекту Перспективного плану формування територій громад Полтавської області — карта у жахливій якості

В лютому 2020 року ОДА опублікувала перший варіант готового перспективного плану для ознайомлення. В ході його обговорення були внесені зміни й фінальний проект був опублікований у квітні. 30 квітня пройшла погоджувальна нарада між асоціацією міст України, Мінрегіоном і експертами ОДА, в якій обговорили останній нюанси щодо меж ОТГ.

Після цього документ передали на стіл Мінрегіону. Найближчим часом його затвердить Кабмін. В документ можуть внести корективи, але основні питання уже вирішені.

Перелік ОТГ у Полтавські області

Отже, проектний розподіл ОТГ у Полтавській області виглядає наступним чином:

№	Назва району	Територіальна громада	Насел.	Площа, кв.км	Проектний бюджет*, грн
1	Велико- багачанський	Велико- багачанська	11555	418,0	61 232 025
2		Білоцерківська	5502	312,5	39 759 077
3		Гоголівська	5532	189,1	38 379 746
4	Гадяцький	Гадяцька	27432	204,5	130 727 420
5		Велико- будищанська	7291	392,3	86 641 891
6		Краснолуцька	4227	247,2	44 298 666
7		Лютенська	5354	373,5	34 838 901
8		Петрівсько- Роменська	4368	210,1	28 831 330
9		Сергіївська	2827	167,6	27 463 670
10	Глобинський	Глобинська	26150	1197,7	192 154 373
11		Градизька	15774	1276,6	66 894 336
12	Гребінківський	Гребінківська	21878	595,0	124 210 465
13	Диканський	Диканська	18377	679,4	119 004 870
14	Зіньківський	Зіньківська	24806	1050,4	151 559 246
15		Опішнянська	8473	310,6	81 334 735
16	Карлівський	Карлівська	22690	402,3	138 738 933
17		Ланнівська	5568	198,1	40 505 064
18		Мартинівська	4724	253,6	57 271 225
19	Кобеляцький	Кобеляцька	26696	1214,0	111 564 637
20		Білицька	11846	390,6	62 387 809
21	Козельщин- ський	Козельщинська	14220	724,5	74 911 246
22		Новогалещинська	4825	194,1	29 074 345
23	Котелевський	Котелевська	14603	402,3	94 635 898
24		Великорублівська	4549	393,4	31 744 636
25	Кременчуцький	Кременчуцька	223039	169,7	1 395 697 064
26		Горішньо- плавніська	56312	376,2	520 167 830
27		Кам’яно- потоківська	11317	234,8	39 662 422
28		Омельницька	5019	224,8	25 011 413
29		Піщанська	15511	291,5	65 953 208
30		Пришибська	3027	171,8	25 107 785
31	Лохвицький	Лохвицька	22818	818,8	194 271 247
32		Заводська	11675	193,8	63 863 801
33		Сенчанська	7972	358,3	118 380 437
34	Лубенський	Лубенська	69913	1073,9	344 407 163
35	Машівський	Машівська	12234	390,6	122 106 138
36		Михайлівська	6009	444,3	49 161 377
37	Миргородський	Миргородська	51160	631,2	301 637 679
38		Велико- сорочинська	7536	408,1	81 675 947
39		Комишнянська	8654	522,1	68 627 274
40		Ромоданівська	5041	89,5	42 261 055
41	Ново- санжарський	Новосанжарська	22738	669,7	101 037 648
42		Драбинівська	4265	245,8	33 225 689
43		Нехворощанська	5164	287,5	44 889 192
44	Оржицький	Оржицька	15945	754,4	85 960 356
45		Новооржицька	10358	453,3	56 220 381
46	Пирятинський	Пирятинська	31000	923,1	179 903 002
47	Полтавський	Полтавська	314371	548,9	2 338 827 554
48		Коломацька	4946	191,3	64 038 042
49		Мачухівська	7959	247,1	41 910 911
50		Новоселівська	6314	255,2	43 584 643
51		Терешківська	12058	201,0	50 670 596
52		Щербанівська	13113	98,8	97 123 010
53	Решетилівський	Решетилівська	26772	1105,0	152 091 295
54	Семенівський	Семенівська	18105	805,5	98 588 398
55		Оболонська	6090	469,8	31 287 343
56	Хорольський	Хорольська	33156	1062,3	177 245 049
57	Чорнухинський	Чорнухинська	10396	622,1	62 956 766
58	Чутівський	Чутівська	13229	535,5	87 093 085
59		Скороходівська	8983	325,8	50 307 897
60	Шишацький	Шишацька	18974	751,9	141 143 438

* Бюджет громад порахований без врахування державних субвенцій.

В результаті 15 міських рад, 21 селищну раду та 467 сільських рад поділять між 60 ОТГ. І це оптимізація коштів, ресурсів і людських сил, чого і добивалися ініціатори децентралізація.

Статистика

За кількістю населення, найбільшими ОТГ в області будуть Полтавська (314 тис. осіб), Кременчуцька (223 тис. осіб), Лубенська (70 тис. осіб), Горішньоплавніська (56 тис. осіб) та Миргородська (51 тис. осіб). Найменшими за населенням ОТГ будуть Петрівсько-Роменська (4,4 тис. осіб), Драбинівська (4,3 тис. осіб), Краснолуцька (4,2 тис. осіб), Пришибська (3 тис. осіб) та Сергіївська (2,8 тис. осіб).

За площею, найбільшими ОТГ в області будуть Градизька (1276,6 км²), Кобеляцька (1214 км²), Глобинська (1197,7 км²), Решетилівська (1105 км²) та Лубенська (1073,9 км²). Найменшими за площею ОТГ будуть Пришибська (171 км²), Кременчуцька (169,7 км²), Сергіївська (167,6 км²), Щербанівська (98,8 км²) та Ромоданівська (89,5 км²). Щодо останньої все ще стоїть питання: буде вона самостійною чи її приєднають до Миргорода?

За розміром бюджету у розрахунку на душу населення, найбагатшими ОТГ будуть Сенчанська (14850 грн), Коломацька (12947 грн), Мартинівська (12123 грн), Великобудищанська (11883 грн) та Великосорочинська (10838 грн). Фінансові успіхи таких громад можна пояснити тим, що на їхній території видобувають корисні ресурси. Наприклад, у Сенчі працює компанія «Полтавагазвидобування», яка платить у бюджет громади велику ренту.

За розміром бюджету у розрахунку на душу населення, найбіднішими ОТГ будуть Градизька (4241 грн), Терешківська (4202 грн), Кобеляцька (4179 грн), Кам’янопотоківська (3505 грн) та Омельницька (4983 грн).

Що буде далі?

Перший етап децентралізації має закінчитися місцевими виборами у жовтні 2020 року.

ЦВК «наріже» виборчі округи відповідно перспективного плану. Так, міського голову Полтави будуть обирати також мешканці Абазівки, Супрунівки й інших сіл в об’єднаній громаді. Міський голова буде керівником всьієї ОТГ.

Після створення ОТГ, мешканці Абазівки не стануть міськими жителями. Це буде старостинський округ. Замість сільського голови там буде староста — його будуть або обирати, або призначати. Люди, які є в штаті сільської ради, будуть переведені до штату міської, але продовжать працюватимуть віддалено. ОТГ вирішуватиме, яка кількість старостинських округів буде в об’єднанні. Як правило, колишня сільрада стає старостинським округом.

Графік законодавчого забезпечення завершення реформи децентралізації

Другий етап Децентралізації — об’єднання районів в округи. Наприклад, на Полтавщині замість 25 районів хочуть створити 4 округи.

У квітні Верховна рада прийняла закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад». Документ дає Уряду право самостійно «нарізати» округи й визначати центри громад. Закон піддають критиці спеціалісти із місцевого самоврядування. Як будуть об’єднувати райони в округи, ми побачимо ближче до місцевих виборів.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»