Розмір тексту

Як працюючим батькам організувати роботу під час карантину

Фахівці Регіонального центру з надання БВПД пояснили, як батьки можуть реалізувати своє право на відпочинок під час запровадження карантину

З 12 березня в Україні ввели карантин через загрозу розповсюдження коронавірусу. Паралельно ВООЗ оголосила захворювання пандемією. Найближчі три тижні, до 3 квітня, будуть закриті дитячі садки, школи, виші, скасують культурні та масові заходи, обмежать перетин кордону через КПП, анулюють авіарейси до деяких країн.

Наразі нагальне питання для громадян: з ким залишити дітей під час карантину. Як діяти батькам, які працюють, а їх діти знаходяться на карантині? Чи мають право вони на відпустку у зв’язку з карантином? Про правові аспекти надання відпусток батькам консультують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Неоплачувана відпустка на періоди карантину

Відповідно до ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин — це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб; карантин встановлює та скасовує Кабмін.

Стаття 2 ЗУ «Про відпустки» визначає, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Стаття 25 цього ж Закону визначає, що відпустка без збереження зарплати надається матері або іншій особі, як доглядає за дитиною до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.

Законодавство визначає коло осіб, які можуть отримати відпустку без збереження зарплати на період оголошення карантину. Ними можуть бути:

  • мати, батько, бабуся, дідусь;
  • інші родичі, які фактично доглядають за дитиною;
  • особа, яка усиновила дитину;
  • особа, яка взяла під опіку дитину;
  • один із прийомних батьків;
  • один із батьків-вихователів.

Аби оформити таку відпустку на період карантину, його оголошення потрібно підтвердити документально. На практиці це можуть бути довідки з навчальних закладів або копії наказів про призупинення навчального процесу. Окрім того, до заяви про надання такої відпустки треба додати копію свідоцтва про народження дитини та документ, який посвідчує відповідний статус працівника.

У свою чергу, роботодавець, після ознайомлення із документами, зобов’язаний видати наказ (розпорядження) про надання відпустки. Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і, за потреби, продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, відпустка без збереження зарплати може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій.

Неоплачувана відпустка на 15 днів

Ще один спосіб отримати відпустку, щоб побути з дитиною — це відпустка за сімейними обставинами та з інших причин. Вона передбачена ст. 26 ЗУ «Про відпустки». Така відпустка також надається без збереження зарплати, але на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом. Втім, цей термін має тривати не більше 15 календарних днів на рік.

Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження зарплати, є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Така відпустка має як переваги, так і недоліки. Так, неоплачувані відпустки на період карантину дають можливість батькам та іншим особам, які доглядають за дитиною, перебувати з нею під час карантину, проте зарплату особи у цей період не отримують.

Оплачувана відпустка

Одним із варіантів реалізації своїх трудових прав є використання оплачуваної щорічної або «додаткової» відпустки. Так, на період карантину у закладі, де навчається (перебуває) дитина, батькам можуть надати оплачувану щорічну основну або додаткову відпустку поза графіком відпусток, або інші види оплачуваних відпусток (в тому числі «на дітей»).

При цьому, ч. 13 ст. 10 Закону «Про відпустки» передбачає категорії осіб, яким щорічні відпустки надаються в будь-який зручний для них час:

  • особам до 18-ти років;
  • особам з інвалідністю;
  • жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
  • жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
  • самотній матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері);
  • опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
  • дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
  • ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
  • ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  • батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Інші працівники можуть отримати оплачувані відпустки та відпустки інших видів (нещорічні) поза графіком лише за згодою роботодавця. Також працівнику доцільно буде у заяві написати, що він не проти отримати оплату за дні відпустки у найближчий термін для виплати зарплати у зв’язку із проханням надати відпустку у стислі строки через призупинення освітнього процесу у навчальному закладі дитини.

Віддалена робота

Ідеальний вихід — це можливість поєднати догляд за дитиною на період карантину та працювати вдома. Такий варіант також прописаний у законодавстві.

Пункт 9 Положення про умови праці надомників передбачає, що вдома можуть працювати особи, які мають необхідні житлово-побутові умови. Укладати окремий трудовий договір у разі тимчасової роботи вдома не потрібно: трудові відносини не припиняються, лише відбувається зміна умов праці. Зарплата в цьому випадку виплачується в розмірі, передбаченому умовами укладеного трудового договору. При такому варіанті працівник перебуває дома з дитиною і виконує свої трудові обов’язки. Зміна місця проведення роботи оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця на підставі заяви працівника про зміну умов праці на певний час.

Скорочений робочий графік

Наступний варіант реалізації своїх трудових — це тимчасове переведення працівника на неповний робочий час для того, щоб відсутність працівника не позначилась на виробничій діяльності.

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, неповний робочий день або неповний робочий тиждень може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14-ти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Ініціатива в цьому випадку надходить від працівника. Він пише заяву із зазначенням причини переведення. В заяві працівник пропонує варіанти режиму неповного робочого часу. Він може працювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень або скомпонувати ці варіанти. Роботодавець оформлює переведення наказом, а після видає наказ про відновлення колишньої тривалості робочого часу.

Такий варіант підійде для батьків, які мають можливість працювати «по черзі». Вони можуть між собою або з іншими родичами встановити так зване «чергування».

За бажанням працівника та з дозволу роботодавця можна встановити гнучкий графік робочого часу (ГГРЧ) або індивідуальний графік роботи, якщо це дозволяє виробничий процес. При цьому порядок та умови застосування ГГРЧ обов’язково мають бути визначені у правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі.

Використання відгулів та інших додаткових днів відпочинку

Також батьки можуть використати свої накопичені відгули, реалізуючи таким чином права на інший день відпочинку за роботу у вихідний день, або у святкові та неробочі дні, або за здавання донором крові, або у разі від’їзду чи повернення з відрядження у вихідний. Такий варіант підійде не всім, адже спершу потрібно заробити такий відгул — авансом отримати його неможливо. Щодо оплати такого дня, то вона зберігається лише за дні відгулів за донорство (у розмірі середньої заробітної плати). В інших випадках це надання додаткових днів відпочинку, оплату за які не проводять.

З додаткових питань за цією темою можна звернутися до регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області за адресами:

  • м. Полтава, вул. Європейська, 37/40, тел. (0532) 56-02-88 (Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги);
  • м. Кременчук, вул. Небесної Сотні, 54, тел. (0536) 75-75- 20 (Кременчуцький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги);
  • м. Лубни, вул. Монастирська, 17, тел. (05361) 77-479 (Лубенський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги).

Правову консультацію також можна отримати за безкоштовним номером 0 800 213 103.

Крім того, за правовою інформацією можна ознайомитися на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»

Матеріали по темі:

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему