Розмір тексту

«Мертві душі», «ручні директори», бідні школи — екс-заступниця мера Людмила Бойченко відверто про освіту у Полтаві

Полтавська вчителька, колишня директорка школи №12 і заступниця міського голови із гуманітарних питань Людмила Бойченко розповіла про «темний бік» полтавської освіти

16 серпня відбувся фінальний етап конкурсу на посаду начальника управління освіти Полтавського міськвиконкому. Перемогу в ньому здобув Юрій Матвієнко, якого назвали майбутнім головою управління ще до самого конкурсу. Головним конкурентом Юрія Матвієнка була Людмила Бойченко, яку місяць тому звільнили з посади заступниці міського голови з гуманітарних питань. Після поразки вона заявила, що конкурс пройшов з порушеннями й «ставка» робилася на переможця.

Невдовзі після оголошення результатів Людмила Бойченко дала прес-конференцію для журналістів. «Полтавщину», перш за все, цікавили відверті відповіді на питання про «темний бік» полтавської освіти від людини, яка все життя працювала в школі, була директором школи і заступником мера.

Що ж, прізвищ корумпованих директорів і чиновників від Людмили Бойченко ми не почули, але факти існування шахрайських схем у школах, повну залежність директорів від управління освіти й політиків, вона підтвердила. До вашої уваги перша частина інтерв’ю з Людмилою Бойченко. У другій частині ми поговоримо про політичні інтриги, які, на її думку, вплинули на її призначення та звільнення з посади заступника міського голови.

Людмила Бойченко Людмила Бойченко

Полтавські чиновники заробляють на освіти незаконні кошти?

— Звичайно. Використовуючи бюджетні кошти та субвенції. Однак, це проблема на рівні держави.

Як директори шкіл та чиновники управління освіти заробляють на школах?

— Директори не мають відношення до тендерного комітету і до закупівель. На цьому заробити вони не можуть. Все відбувалося через централізовану бухгалтерію. Це можна зробити тільки в управлінні освіти.

Керівник управління освіти міг призначати «своїх» директорів, які б допомагали йому заробляти на тендерах?

— Контракт на посаду директора підписує заступник міського голови, тому начальник управління випадає. Я пройшла конкурс чесно. Про інших не знаю. Все, що стосується питання заробітку, поки є централізована бухгалтерія, доти все вирішується на рівні управління і міської влади.

Як конкретно можна заробити на освіті?

— Школи всі здані в оренду. Всі спортзали орендовані приватними спортивними секціями. Я не проти спорту, але діти не можуть прийти у свій спортзал і пограти. Коли я проаналізувала ситуацію усіх шкіл в Полтаві, то у 24 шкіл не було спортивних бюджетних гуртків. Я спитала у директорів, чому так? Вони сказали, що було дано доручення спортивні гуртки не давати, тому що в школу прийдуть приватні секції. Але секція — це коштовно. На місяць треба платити 300 грн. А якщо у мами немає 300 грн заплатити, дитина куди піде? І ходять мої діти, заглядають у спортзал і питають, чому вони не можуть піти пограти в баскетбол. А там тхеквондо, карате і ще щось. Я випросила у директорки 4 години на волейбол і це було зроблено із великим криком. Відшкодування від оренди йдуть у міськраду.

— Ще приклад. В штатному розписі 30 осіб, а працює 25. 5 осіб — економія коштів і на кінець року преміювання — за рахунок зекономлених коштів. На місцях не знають, скільки коштів залишилося. Цими коштами можна розпоряджатися за своїм бажанням.

«Полтавщина» писала про те, як в садочках керівники використовують схему «мертвих душ». Наприклад, коли за штатом у садочку три кухарі, а реально на роботу ходить один. Зарплату за неіснуючих працівників отримує керівник садочку. Трапляються випадки, коли працівники школи забирають додому техніку, придбану управлінням, а замість неї приносять стару із дому та приклеюють на неї інвентаризаційний номер. Приклади такого шахрайства часто трапляються в полтавській освіті.

— Я не можу сказати, що цього дуже багатою. Такі випадки є, але тут головне людський фактор. Все залежить від людини — наскільки вона порядна. Якщо людина чесна і такого робити не хоче, то вона такого робити не буде. Є не тільки способи, про які ви сказали, є й інші. Цим треба займатися, їхати в школу і реагувати. Я знаю, як це робиться. Якщо б я поїхала в школу, я б чітко била, як в морському бою на такі випадки. Владу більше влаштовує той, хто приїхав в школу, покрасувався і поїхав.

Як місцевий політик чи чиновник може використати сферу освіту для себе?

— Політична діяльність у закладах освіти заборонена, тому відкрито це робити ніхто не буде. Робочі візити це нормально, але ж ми насправді розуміємо, для чого це все використовується — зібрати електорат.

Візьмемо «епоху» коли управлінням освіти керувала Наталія Дорохова. Чи правда, що директори шкіл залежали від неї, боялися її, хотіли завжди тримати з нею дружні відносини?

— Звичайно. Управління було закрите і в «клуб директорів шкіл» пускали з підозрою. Я дякую, що минуло року мені дозволили зайти у директорський клуб. Я не амбітна людина і мене все влаштовувало на посаді заступниці із виховної роботи. Я б працювала до самої пенсії, як би мені директор дозволяла робити те, що було цікаво моїм дітям. Мені директор не дозволила купити тенісний стіл за кошти учнівського самоврядування. Коли я прийшла на посаду, одним із перших кроків було доручення управлінню освіти придбати спортінвентар. І в першу чергу — тенісні столи.

Від кого залежало, кого оберуть директором?

— Від мера. Олександр Федорович проводив співбесіду. І коли я подала кандидатуру, мені зателефонували з методкабінету і запитали, чи я спілкувалася з Олександром Федоровичем. Я сказала, що спілкувалася.

Яких людей вибирають директорами шкіл?

— Згідно з умовами, які прийнято типовим положенням, не можна завести директором людину, яка фахова. Бо є пропорція штатних працівників і батьків, які будуть заводити старого директора, якщо він щось пообіцяв. Питання, що мер хоче бачити: директора, який буде піарити його діяльність, чи директора, який буде для дітей щось робити добре.

— Пам’ятаєте чим закінчилася історія з директором 3-ї школи Романовим? Це людина, якого фанатично любили діти і які любили його. Пам’ятаєте історію із Гончаренко (колишній директор школи № 13)? Сфабрикований лист, написана кляуза... В управлінні хтось зупинив цього заслуженого вчителя. Ленський зробив 7-му школу і коли після департаменту намагався повернутися, його не пустили. Директор, якого люблять діти й він не мовчить, некомфортний і неугодний. Він проблемний.

На посаді заступника мера з гуманітарних питань ви бачили приклади корупції?

— Коли я прийшла на посаду заступника, до мене почали приходити люди з пакетами й конвертами, щоб товаришувати. Я не брала. Одна з директорів прийшла мене привітати зі святом і поклала на стіл конверт. Я сказала, що зараз викличу секретаря і ми зафіксуємо факт давання хабаря посадовій особі. Вона швидко забрала і сказала, що у світі такого не бачила. Зі мною не можна «порішати».

Полтавські школи закриті, з ними важко комунікувати. Розкажіть про це.

— Головна ознака полтавської освіти — це замовчування проблем, які є. Простіше так жити. Цього року ножицями проштрикнули шию дитині. На уроці фізкультури, в присутності учителя, хлопці побилися і поламали руку. Батьки просили розібратися, директор відмахнувся від цієї ситуації. Директори бояться, що якась ситуація набуде розголосу.

Які ще є проблеми в школах і садочках Полтави?

— В полтавській освіті багато фахових педагогів і багато хороших керівників. Сьогодні не вистачає господаря, який би навів порядок. З освітніми вимогами все нормально. Вчителі дають якісну освіту, але вчителям не вистачає матеріальної бази. Нова українська школа залежить від централізованої бухгалтерії.

— У 38-й школі в п’ять перших класів піде по 38 дітей. За нормами, в одному класі повинно бути не більше 30 дітей. Хто це допустив? Я про це дізналася в липні, як Матвієнко вже звільнився. Йому була поставлена задача переглянути мікрорайони 38-ї школи, він нічого не зробив. Організація навчання страждає.

— В управлінні освіти стара форма співпраці — телефонний дзвінок і папір. Не працює електронний формат. Коли я запитала, чому немає електронної бази з господарських питань, виявилося що немає фахівців, які в Excel можуть створити документ. Така людина з’явилася в управлінні освіти за моєї каденції. П’ятьох людей замінила одна людина. Ця людина створила електронну базу потреб. Раніше бігали, дзвонили й папери приносили, а це можна зробити електронною базою. Я сказала директорам, аби дали перелік того необхідного, чого хочуть батьки.

— ХАССП — європейський формат харчування в школах. Щоби його впровадити, давалося 5 років. За 5 років у Полтаві нічого не було зроблено. Треба зробити ремонти на харчоблоках та купити обладнання. Витяжки, плити не працюють. Треба обладнання поміняти, а потім треба запустити механізм. Харчування в школах окрема тема, дуже багато тут коментувати.

Склалося загальне враження, що полтавські школи не автономні й не можуть самостійно приймати рішення.

— Так. Вони всі ручні, всі керовані. Школи й садочки. Коли вчителі, директори приходять до мене сам на сам говорити, вони говорять дуже багато цікавого, але я не можу це записувати й ніде використовувати. Коли я їм говорю, чи можуть вони публічно про це сказати, вони говорять: «ми в системі». Оце поняття «системи» — його не пробити. Якщо ти підеш проти системи, тебе викинуть. Школа сама нічого не вирішує.

Довідково. Людмила Бойченко у 1995 році закінчила Педагогічний інститут ім. Короленка. Отримала кваліфікацію «Вчитель російської мови та літератури». Працювала вчителем російської мови у школі № 13. Обіймала посади педагога-організатора, заступника директора. У 2018 році працювала директором 12-ї школи. 20 вересня 2018 року призначена заступницею Полтавського міського голови з гуманітарних питань. У липні 2019 року була звільнена з цієї посади. Має 5-й ранг посадової особи місцевого самоврядування. Стаж роботи 26 років.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему