У Полтаві ще 6 МАФів перетворяться на капітальні споруди і отримають адреси
Тимчасові споруди стануть капітальними за адресами: вул. Небесної Сотні, 116-Н, вул. Гожулівська, 4-Н № 1, вул. 23 Вересня, 9-Н № 1, вул. Грушевського, 4-Н № 1, вул. Зіньківська, 2-Н № 1, площа Павленківська, 2-Н
На наступне засідання виконкому Полтавської міськради (орієнтовна дата 22 серпня) винесуть питання «Про надання адрес».
У проекті рішення йдеться про ухвали Октябрського райсуду Полтави, який визнає право власності на об’єкти нерухомого майна за низкою підприємців. Про схему перетворення тимчасових споруд в капітальні споруди (з наданням їм адрес) «Полтавщина» писала ще в червні, коли виконком на підставі рішень суду надав адреси 4 МАФам.
Схема проста — підприємець, власник МАФу, укладає договір оренди із юристом, щоб останній оформив права власності на нерухоме майно. Такий підхід є дещо абсурдним, адже таким правом володіє тільки орган місцевого самоврядування, а не приватний юрист. З цієї причини юрист природно не оформляє права власності, а підприємець з цієї причини подає на нього до суду. Полтавська ж «Феміда» у цій схемі, погоджуючи фейкову мирову угоду, завжди перекладає відповідальність на Полтавську міську раду і зобов’язує її перетворити тимчасову споруду — в капітальну. Таким чином, підприємець отримує право власності без проходження аукціону. Вигода підприємця — очевидна.
На цей раз виконком повинен виконати дві ухвали Октябрського райсуду. Перша — від 21 березня 2018 року (суддя Олена Шевська), за позовом Олійник Алли Володимірівни, Степаненка Володимира Васильовича та ТзОВ «Фірма «Заря». Позивачем став Плеханов Ігор Олександрович, юрист «ПриватБанку» та співзасновник ТОВ «Юридична фірма «А-Лекс», який вже не вперше підписує угоди на оформлення прав на нерухоме майно (як і не виконує їх).
Cуддя Олена Шевська
Друга ухвала від 8 червня 2018 року (суддя Марина Материнко) стосується позову Мойсіної Людмили Анатоліївни та Калуцької Ельвіри Анатоліївни. Відповідачем знову є не міська рада чи структурні підрозділи виконкому, а приватна особа — Кравченко Ольга Володимирівна, яка і раніше фігурувала в цій схемі.
Cуддя Марина Материнко
Міська влада завжди погоджується із такими рішеннями суду і навіть не намагається їх оскаржити. А підприємці і недобросовісні юристи укладають між собою мирові угоди. Поблажливе ставлення міськради має місце і цього разу. Так, проект рішення виконкому передбачає наступні рішення:
- Громадському будинку — магазину продовольчих товарів по вул. Небесної Сотні, 116, на який визнається право власності за ТОВ «Фірма «Заря», надати адресу — вул. Небесної Сотні, 116-Н.
- Громадському будинку — магазину по вул. Гожулівській, 4, на який визнається право власності за Мойсіною Л.А., надати адресу — вул. Гожулівська, 4-Н № 1.
- Громадському будинку — магазину на перехресті вулиць 23 Вересня та Івана Мазепи, на який визнається право власності за Мойсіною Л.А., надати адресу — вул. 23 Вересня, 9-Н № 1.
- Громадському будинку — магазину по вул. Грушевського, 4 поруч із зупинкою громадського транспорту «Мотель», на який визнається право власності за Мойсіною Л.А., надати адресу— вул. Грушевського, 4-Н № 1.
- Громадському будинку — магазину на перехресті вулиць Зіньківської та Соборності, на який визнається право власності за Калуцькою Е.А., надати адресу — вул. Зіньківська, 2-Н № 1.
- Громадському будинку — магазину по вул. Зіньківська, 4, на який визнається право власності за Калуцькою Е.А., надати адресу — площа Павленківська, 2-Н.
, «Полтавщина»