Розмір тексту

Як МАФи у Полтаві перетворюються у нерухоме майно: експерти говорять про аферу, мер — про відсутність бізнес-логіки

Споруда магазину секонд-хенду на вул. Івана Мазепи, 45-н перестала бути МАФом Споруда магазину секонд-хенду на вул. Івана Мазепи, 45-н перестала бути МАФом | Фото: Юрій Лукашов

Рішенням останнього виконкому чотири МАФи отримають адреси та незабаром стануть приватними нерухомими об’єктами — все це за рахунок інтересів територіальної громади

Після засідання виконавчого комітету Полтавської міськради 6 червня депутат Олександр Шамота повідомив, що одне із рішень засідання — «Про надання адрес» — є корупційним. За його словами, згідно із цим рішенням низка МАФів перетвориться на капітальні споруди з подальшим продажем за $200-300 тис. За це рішення не голосували тільки представники «БПП», «Самопомочі» та СДП.

«Полтавщина» проаналізувала це рішення та взяла коментарі у низки експертів.

По-перше, розпишемо саме рішення виконкому. До органу місцевого самоврядування надійшли звернення Наталії Бараннікової, Мілени Муравенко, Богдана Обломієва, Юрія Москаленка, Олександра Москаленка. Вони показали ухвалу Октябрського районного суду Полтави від 16 травня 2018. На підставі цього виконком вирішив надати адреси об’єктам нерухомого майна:

  1. Громадському будинку-магазину загальною площею 175 м², що розміщується на вул. Івана Мазепи, 45/4, надати адресу — вул. Івана Мазепи, 45-н;
  2. Громадському будинку-магазину загальною площею 149,4 м², що розміщується на вул. Європейська поряд із зупинкою громадського транспорту «вул. Героїв-чорнобильців», надати адресу — вул. Європейська, 42-н;
  3. Громадському будинку-магазину загальною площею 206,6 м², що розміщується на вул. 23 Вересня, 11, надати адресу — вул. 23 Вересня, 11-н;
  4. Громадському будинку-магазину загальною площею 154,2 м², що розміщується на вул. Шевченка, 23, надати адресу — вул. Шевченка, 23-н.

Весь останній рік підприємці доводили, що біля універсаму «Полтава» зводять МАФ.
Тепер же рішенням виконкому МАФ перестав бути тимчасовою спорудою

Нагадаємо, рік тому деякі націоналісти, зокрема представники «КУН», «Нацкорпусу» та «Свободи», двічі зносили паркан навколо будівельного майданчика, що мав адресу саме вул. Івана Мазепи, 45/4. За цією адресою знаходиться МАФ, під яким, на думку судді Полтавського окружного адмінсуду Марії Довгопол, немає фундаменту. У вересні минулого року цей же МАФ отримав дозвіл від депутатів на подальше розміщення протягом наступних 5 років. Тепер же власникам кіосків можна буде більше не пролонговувати МАФ — вони незабаром отримають приватне нерухоме майно на постійній основі.

Юридичні нюанси

Суддя Марина Материнко Суддя Марина Материнко

На яке ж рішення судді Октябрського райсуду Полтави Марини Материнко зробили посилання підприємці у своїх зверненнях до міської ради? Справа у тому, що вони уклали договір із юристом «ПриватБанку» та співзасновником ТОВ «Юридична фірма «А-Лекс» Ігорем Олександровичем Плехановим. Юрист Плеханов повинен був оформити підприємцям права власності на нерухоме майно. Але він цього так і не зробив, тому суддя Марина Материнко побачила «необхідність виконати належним чином зобов’язання, передбачені договором на надання послуг щодо впорядкування, оформлення та реєстрації прав власності на нерухоме майно, згідно з яким останній зобов’язався надати послуги в упорядкуванні, оформленні та реєстрації права власності на нерухоме майно згідно із додатком до договору». Також є посилання про укладання «мирової угоди» між підприємцями та Ігорем Плехановим. Хоча нам здається, що для «мирової» тут із самого початку повинен бути конфлікт. Натомість він має ознаки «фейковості» (коли скаржаться фактично на самих себе), про що поговоримо нижче.

Таким чином, суд переклав невиконання договору з підприємцями з боку Ігоря Плеханова на «голову» органу місцевого самоврядування і територіальної громади. Втім, сама мерія не заперечує проти такого рішення суду.

То що саме відбулося? На правах анонімності «Полтавщині» ці нюанси пояснив юрист з великим досвідом роботи, у тому числі, й в органах місцевого самоврядування:

— Мені здається, що окремі посадовці міської ради та підприємці задовго до цього рішення (рік-півтора) домовилися між собою про проведення дій, схожих на аферу. Поясню, чому це схоже саме на аферу.

Коли підприємці укладали договір із Плехановим на послуги з оформлення прав власності на нерухомість, то це вже абсурд, адже Плеханов не є державним органом, чи представником міської ради. Таке право є тільки у міської ради. Будь-яке виділення землі під приватні капітальні споруди відбувається шляхом аукціону. Не проводяться вони тільки на МАФи, бо вони не вічні, це зрозуміло.

Коли підприємці вже звернулися до суду, то судді потрібно було оштрафувати Плеханова, щоб він сплатив штраф та пеню. І все. Але суд натомість переклав цю відповідальність на орган місцевого самоврядування та територіальну громаду. Суд в даному випадку закрив на очевидні порушення навіть не одне око, а всі два. Я ще розумію, якби у підприємців була земля, але її у них немає. Є тільки паспорт-прив’язки, рішення суду і тепер — рішення про надання адрес.

В цій ситуації викликає подив не тільки рішення суду, але й реакція міської ради, яка без обговорень та протестів приймає це рішення. Жодних апеляцій! Але деякі об’єкти, які стануть капітальними спорудами, стоять в межах «червоних ліній», стоять на комунікаціях. Ніхто б і ніколи не дав би підприємцям дозвіл на розміщення саме там капітальних споруд.

Тепер підприємці, після отримання права на адресу, повинні зробити останній крок — і отримати право на нерухомість. Схема завершена!

Знаєте, хочеться сказати, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає критерії законності рішень органів місцевого самоврядування. Один із таких критеріїв — принцип пропорційності. Наприклад, будинок на вул. Милорадович, 45 збудований з порушеннями процедури. Але люди вже купили там квартири, а місто отримало собі одну квартиру. Громадська користь тут стоїть вище, ніж порушені права кількох сусідів. Але у нашому випадку є користь тільки для підприємців, за рахунок інтересів територіальної громади.

Цікаво, що вище озвучена схема перетворення МАФів на капітальні споруди для Полтави не нова.

Суддя Наталія Тімошенко Суддя Наталія Тімошенко

Так, рік назад до органу місцевого самоврядування звернулося приватне підприємство «Полагропром». 22 серпня 2017 року виконком, беручи до уваги ухвалу судді Октябрського райсуду Наталії Тімошенко, вирішив надати адреси:

  1. Громадському будинку на перехресті вул. Гожулівської та вул. Ковпака, на який визнається право власності на нерухоме майно за Приватним підприємством «Полагропром» згідно ухвали Октябрського районного суду Полтави від 05.07.2017, надати адресу — вул. Гожулівська, 4б.
  2. Громадському будинку № 3 на бульварі Богдана Хмельницького, на який визнається право власності на нерухоме майно за Приватним підприємством «Полагропром» згідно ухвали Октябрського районного суду м.Полтава від 05.07.2017, надати адресу — бульвар Богдана Хмельницького, 3а.
  3. Громадському будинку № 4 на вул. Зіньківській, на який визнається право власності на нерухоме майно за Приватним підприємством «Полагропром» згідно ухвали Октябрського районного суду м.Полтава від 05.07.2017, надати адресу — вул. Зіньківська, 4б.

Мова тоді йшла також про чималенькі площі, які громада передала підприємцям в оренду та під тимчасові споруди. Так, об’єкт на вул. Гожулівській, 4б — має площу 133 м², на бульварі Богдана Хмельницького, 3а — 111 м², на вул. Зіньківській, 4б — 154 м². Зараз там знаходяться магазини мережі алкогольних напоїв «Градус» (той самий ПП «Полагропром»).

«Градуси» на вул. Зіньківській, вул. Гожулівській та бульв. Хмельницького | Фото Ростилава Денисика, Євгена Картцана та Кіри Картер

Різниця не тільки у замовниках, але й у юристах. Рік тому «оформленням прав на нерухомість» мав займатись Сергій Анатолійович Овсієнко. Але суть перетворення МАФів на капітальні споруди після «мирової угоди» від цього не змінилася.

Втім, міський голова Полтави Олександр Мамай вважає, що є рішення суду, а версії в 300 тис. доларів за продаж однієї вже капітальної споруди — не мають під собою бізнес-логіки.

— Наскільки мені зрозуміло, хтось там звертається до суду, по-друге, хтось каже, що зараз — адреси, потім — капітальне будівництво... Але я, як міський голова, як голова виконавчого комітету, ніколи в житті не виніс би на розгляд питання, якби не було якихось підтверджувальних документів. Тому на всі ці кіоски є підтверджувальні документи — рішення суддів — що це капітальне будівництво. Це технічне питання. Якщо Шамота говорить, що продаж коштує 300 тис. доларів, то до Шамоти не дійшли ці кошти. Я колись був бізнесменом, то я розумію, що таке 300 тисяч доларів. Якщо Шамота ніколи не займався бізнесом, то він і не розуміє. Ми можемо порахувати — 300 тисяч. Якщо людина будує кіоск, то вона щось платить будівельникам? Якщо говорять, що це «Градус» дає, то я нещодавно проїжджав там — ніколи в житті я не бачив черги. Багато там не заробляють. Математика — точна наука. 300 тис. доларів. Магазин повинен заробляти 4 тисячі щомісяця. Це щоб повернути свої кошти і обслуговувати ці кошти. Це без врахування зарплати, це без урахування того, що в цей магазин ще потрібно вкласти. Можливо, Шамота думає, що там марихуаною будуть торгувати, то тоді трохи швидше повернуть кошти.

Висновки

Навіть враховуючи це пояснення від міського голови, запитання щодо перетворення тимчасових споруд на капітальні залишилися. Можливо, й іншим підприємцям не потрібно здобувати право на приватну нерухомість у важких процедурах, а просто укласти фейковий договір із юристами, щоб вони виконали дії, які і не можуть виконати по закону. Далі — отримати рішення суду, а згодом й виконкому міської ради. Скільки вже таких рішень — достеменно невідомо. «Полтавщина» має, мінімум, два рішення.

Маємо також версію, що саме ця схема стала однією із причин для розпаду більшості в Полтавській міській раді, адже, як нам відомо, міський голова Олександр Мамай не погоджував її реалізацію з головою фракції «БПП «Солідарність» Андрієм Матковським та першим заступником Михайлом Шевченком (до речі, вже екс-заступником).

Стосовно керівника юридичного відділу «ПриватБанку» Ігоря Плеханова, який у 2013 році представлявся представником БТІ, то «Полтавщина» вже писала про його судові тяжби із трудовим колективом мережі перукарень «Краса і мода». На думку працівників, Плеханов був учасником рейдерського захоплення перукарень.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему