25 лютого року о 18:00 Центр культури та дозвілля запрошує на унікальну мистецьку імпрезу «Леся — сила світла», присвячену 155-річчю від дня народження Лесі Українки.

За підтримки Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА та ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті у Полтаві, у Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв імені Івана Котляревського відкрилась банерна виставка «(Не)знана Леся Українка: повернення». Про це повідомив директор коледжу Анатолій Насменчук.

Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП), відділ культури і туризму Гадяцької громади та місцевий історико-краєзнавчий музей влаштували експонування виставки УІНП «(Не)знана Леся Українка: повернення». У 2021 році з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки над її створенням  працювали фахівці УІНП та Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького. «Леся Українка, як і вся її родина - приклад для усіх нас, для тих, хто боронить Україну від росіян на фронті і працює на Українську Перемогу в тилу», - наголошують організатори просвітницького проєкту. Усі охочі мешканці Гадяцької громади мають змогу переглянути виставку у Гадяцькому історико-краєзнавчому музеї. Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП.

У межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» рішенням сесії Ланнівської сільської ради Полтавського району перейменовано 18 вулиць і провулків у 9-ти населених пунктах громади. Про це повідомили в Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті.

Торік, у квітні депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. З цієї теми публікували статті «Історія Гадяча у назвах вулиць: гетьмани, козацькі полковники й літописці», «Декомунізація топоніміки Гадяча: нові назви вулиць увічнюють епоху УНР» та «Декомунізація Гадяча: вулицю Маркса перейменували на честь заступника міністра юстиції УНР, музикознавця Климента Квітки». Сьогодні ж оприлюднюємо завершальний просвітницький допис з цього циклу матеріалів.

Соціологічна група «Рейтинг» в межах проекту «Народний ТОП» продовжила дослідження видатних українців усіх часів. За допомогою відкритого питання респонденти, не отримуючи жодних списків чи підказок, називали імена відомих особистостей, котрих вони вважають достойними цього рейтингу.

Депутати Гадяцької міської ради цьогоріч перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. Враховано низку ініціатив Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП). З ініціативи регіонального представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара та депутатки Гадяцької міської ради Катерини Кулик у гетьманській столиці увічнено видатних діячів культури та Української революції 1917-21 рр. Зокрема, на засіданні двадцять другої позачергової сесії Гадяцької міської ради восьмого скликання прийнято рішення про перейменування вулиці Карла Маркса на честь Климента Квітки — чоловіка Лесі Українки, правника, засновника української музичної етнографії, музикознавця. Сьогодні коротко розповімо про цю видатну особистість.

До 150-річчя від дня народження видатної української поетеси, драматургині, першої української модерністки та громадської діячки Лариси Косач-Квітки, відомої світові як Леся Українка, Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали «Династія» про родини Драгоманових і Косачів. Зокрема, про Ольгу та Михайла Драгоманових, Петра Косача та його двох синів і трьох доньок, найбільш знана з яких — Леся.

До 150-річчя від дня народження Лесі Українки Лубенська публічна бібліотека імені Володимира Малика підготувала буктрейлер на драматичну поему «Бояриня».

Кафедра української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка долучилися до урочистих заходів з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки.