До 85-річчя уродженця Полтавщини, діяча українського руху опору 1960–1970-х років, письменника, журналіста і політв’язня комуністичного режиму Василя Захарченка

1 лютого виповнилося 100 років від часу заснування Всеукраїнського музичного товариства імені Миколи Леонтовича. Ця знакова подія в історії української національної культури з ініціативи Українського інституту національної пам’яті з гідно з Постановою Верховної Ради цьогоріч відзначається на державному рівні. На зламі першого й другого десятиліть буремного XX століття, коли перед Україною відкривалися романтичні перспективи вільного розвитку національної культури, духовні спадкоємці Миколи Лисенка, окрім творчості, ще й опікувалися справою згуртування українських музично-культурних сил. Проте поштовхом до створення Товариства стали події далеко не оптимістичні.

Облрада спробує вдруге передати забудовнику нерухомість «Полтававодоканалу» у центрі — розповідаємо, чим цінна будівля на вулиці Пилипа Орлика, 10

Урочистості з межах відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-21 рр. та 30-річчя відновлення державної незалежності України відбулися у селі Хорішки на Полтавщині.

Пам’ятний захід із вшанування церковного і громадського діяча, учасника бою під Крутами Демида Бурка організували 31 січня громада Свято-Миколаївської церкви ПЦУ м. Полтави, депутати Полтавської міської ради від патріотичних сил та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті.

Організували презентацію Департамент культури і туризму Полтавської облдержадміністрації, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті. 22 січня у 1918 році на хвилі національно-визвольних змагань Українська Центральна Рада вперше у XX столітті проголосила незалежність України. На захист молодої держави від російсько-більшовицької агресії під Крутами 29 січня 1918 року стала українська молодь. Як розповіла ведуча презентації, старший науковий співробітник музею Наталія Кузьменко, до цих пам’ятних дат Український інститут національної пам’яті (УІНП) підготував виставку «Українська революція 1917-1921: регіональний вимір».

До 110-річчя уродженця Полтави, засновника вітчизняної радіоокеанографії та радіоастрономії Семена Брауде

На 77-му році життя помер професор, викладач та автор понад 500 історичних публікацій Олександр Єрмак

З ініціативи Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара влаштувала інтернет-перегляди історичних документальних відеоматеріалів.

Проголошення Соборності 22 січня 1919 року — історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Акт Злуки між УНР і ЗУНР увінчав столітні прагнення українців, розділених і поневолених Російською та Австро-Угорською імперіями, жити в єдиній незалежній державі. Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто насильно зовнішніми чинниками. Подія заперечує тези ворожої російської пропаганди про те, що єдність України — результат політики Леніна чи Сталіна. Національна єдність — обов’язкова передумова успішного спротиву зовнішній агресії. Пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Українську державу зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи й Америки. Ідея соборності була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті 1920-1950 років. Головною метою боротьби Української повстанської армії було створення Української соборної держави. В ході сучасної російсько-української війни українські військові, так само, як і їхні попередники 100 років тому, відстоюють незалежність і соборність. В лавах Збройних сил за цілісність нашої держави борються вояки, що походять з усіх її куточків.