5 січня виповнився 91 рік із дня народження Миколи Шудрі (1935-2012) — письменника, перекладача, кінодраматурга, літературознавця, журналіста, педагога; лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка 1991 року за художньо-документальні фільми Української студії хронікально-документальних фільмів «Відкрий себе» і «Тарас»; лауреата Міжнародної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень». Микола Шудря — уродженець села Веселий Поділ на Полтавщині (нині належить до Семенівської громади Кременчуцького району). Торік 90-річчя митця за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР відзначали на державному рівні. Тож протягом 2025 року у Семенівській громаді працювали над просвітницьким документальним відео «Микола Шудря — літератор і кінодраматург з Веселого Подолу». Цими днями відділ культури та дозвілля Семенівської селищної ради Кременчуцького району презентував відео у соціальній мережі ЮТУБ.

Наразі в Полтавському окружному адміністративному суді розглядається мій позов до Полтавської обласної ради про визнання протиправним рішення про встановлення тарифів для «Полтаватеплоенерго» та визнання бездіяльності облради протиправною (справа № 440/10672/25, суддя Удовіченко С.О.)

Ось-ось Новий рік.

Комунальні служби Полтавської міської громади з будинку по вулиці Володимира В’язуна демонтували анотаційну дошку, яка звеличувала військового діяча совєтської росії/СРСР Кагамлика.

155 років тому, 21 грудня 1870 р. на хуторі Пашенівка неподалік селища Козельщина на Полтавщині у старовинній козацькій сім’ї народився Михайло Михайлович Остроградський-Апостол, український військовий, контр-адмірал, перший командувач і будівничий українського Чорноморського флоту (1918), заступник міністра морських справ УНР (1919 р.).

Спроба несистемних реконструкцій та огляду стосовних інформацій про шлях, думки та долю уродженця історичної Полтавщини Андрія Аврамовича Баранника на підставі пригадок, листів та повідомлень його доньки Галини Баранник зі згадками про знаменитого українського редактора Михайла Титовича Смика та з розлогими фраґментами зі споминів «Народжений в імперії зла» земляка й приятеля Андрія Баранника — сина роменського кобзаря Федора Терещенка — Степана Терещенка (Терешка) та деякими відомостями про Голодомор та національно-визвольну боротьбу

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Департаменту культури, молоді та спорту виконкому Полтавської міськради у Полтаві вшанували пам’ять художника, поета, педагога, мистецтвознавця, етнографа, культурно-громадського діяча, засновника Сумського художнього музею, жертви сталінського російсько-комуністичного терору Никанора Онацького.

Полтавська обласна та окружна прокуратури надали виданню «Полтавщина» перелік судових рішень, ухвалених із 2021 року, за якими прокурори подавали позови щодо укладення охоронних договорів на об’єкти історії та архітектури місцевого значення в обласному центрі. 

У 2023 році рішенням сесії міськради вулицю Декабристів у Полтаві перейменовано на Кирило-Мефодіївську. Так пошановано Кирило-Мефодіївське Братство (товариство), яке виникло у грудні, 180 років тому. Діячів Братства — видатних Українців Тараса Шевченка, Миколу Костомарова, Миколу Савича, Опанаса Марковича, Івана Посяду, Пантелеймона Куліша, увічнено у назвах вулиць сіл і міст Полтавського краю.

Цьогоріч у грудні 100-річчя із дня народження Василя Романюка (Володимира) (1925-1995), патріарха Київського і всієї Руси-України Української Православної Церкви Київського Патріархату, церковного діяча, богослова, члена Української Гельсінської групи, політв’язня комуністичного режиму, діяча ОУН, борця за незалежність України у XX столітті за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно із Постановою ВР «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках» відзначається на державному рівні. У Києві, Івано-Франківській області та у селі Кустолова-Суходілка Михайлівської сільської громади Полтавського району Полтавської області відбулися заходи з вшанування пам’яті видатного Українця.