«Завдяки Крутам УНР визнали державою», — лаконічно пояснив у інтерв’ю інтернет-виданню «Історична правда» значущість звитяги доктор історичних наук Володимир Сергійчук. Патріоти стали на захист IV Універсалу Центральної Ради, яким вперше у ХХ столітті було проголошено державну незалежність і стримали на кілька днів російсько-більшовицьку навалу. Відтак Українська Народна Республіка (УНР) встигла одержати визнання своєї державності 9 лютого 1918 року від Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини. Реалії новітньої російсько-української Війни за Незалежність спонукають активніше підкреслювати історичну тяглість між сучасними ЗСУ та захисниками УНР. Серед тих, хто боронив Україну 108 років тому під Крутами був і Іван Шарий, уродженець села Вереміївка Полтавської губернії (нині цей населений пункт належить до Іркліївської громади Золотоніського району Черкаської області). Ця стаття — данина пам’яті крутянцю, борцю за Незалежність.

Наприкінці грудня 1917 року полтавець Андрій Геращенко шукав у Києві кімнату на двох з правом користуватися кухнею. Його син, 19-річний Віктор забажав переїхати до Києва з Миргорода, вступив до вишу та шукав можливості продовжити свою службу в українських військових частинах, які щойно-щойно створювались.

Я вже не вперше звертаюся до ідеї Лешека Колаковського про необхідність морального виховання.

В Управлінні освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської радирозгорнули виставку Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Українська революція 1917-1921 рр. Регіональний вимір». Просвітницький захід організували згадане управління, Кобеляцький музей літератури та мистецтва імені Олексія Кулика Кобеляцької міської ради та представництво УІНП у Полтаві.

180-річчя від дня народження видатного фольклориста, етнографа, історика, народознавця, поета і перекладача Василя Милорадовича цьогоріч за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР відзначається на державному рівні. У 2022 році в межах деколонізаційних процесів за ініціативи УІНП згідно із рішенням 22-ої сесії 8-го скликання Лубенської міської ради пам’ять про Василя Милорадовича увічнили у назві вулиці міста Лубни, адже його життя тісно пов’язане із Лубенським краєм. Тож і цьогоріч, цими днями у закладах культури Лубенської громади Василя Милорадовича вшанували низкою просвітницьких зібрань. Про це повідомили в управлінні культури та мистецтв Лубенської міської ради та у представництві УІНП в Полтаві.

22 січня, у День Соборності України у Полтаві урочисто відкрили меморіальну дошку барельєфного типу на честь видатного уродженця Полтави, першого міністра освіти Української Народної Республіки, історика українського театру, літературного оглядача, ученого-літературознавця, поета, перекладача і письменника Івана Стешенка. Нове місце пам’яті з’явилося на фасаді будівлі наукового ліцею №3 Полтавської міської ради по вулиці В’ячеслава Чорновола. Це історична будівля Першої чоловічої гімназії, у якій з 1882 р. по 1892 рік навчався Іван Стешенко. Церемонія відкриття барельєфу стала однією з ключових подій відзначення Дня Соборності у Полтаві, адже вінбув учасником обох історичних подій, «двох 22 січня» - проголошення 4 Універсалу 22 січня 1918 року та проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року. 

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу.

Сьогодні восьмий епізод нашого серіалу «Спартак і Красс».

12 січня 1832 народилася Єлизавета Милорадович (у дівоцтві Скоропадська) народилася українська громадська і культурна діячка, голова Полтавського філантропічного товариства, меценатка, тітка діяча Української революції 1917-21 рр, гетьмана Української держави Павла Скоропадського. У межах деколонізаційних процесів та на виконання закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» за ініціативи професора Леоніда Булави та представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара на 25-й позачерговій сесії Полтавської міськради 8-го скликання у селі Гожули вулицю Цвіточну (русизм, мовний покруч) перейменовано на пошану Єлизавети Милорадович. Також її увічнено у назві вулиці в приватному секторі мікрорайону «Браїлки» м. Полтава.

У коментарі журналістам Суспільного секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова повідомила, що заміна двох бронзових плит із проімперським змістом та герба на пам’ятнику Келіну коштуватиме орієнтовно 500 тис. грн.