Хочу вставити свої п’ять копійок у суперечки про «один народ». Тільки народи будуть не ті, про які ви, можливо, подумали.

З нагоди 386-ої річниці від дня народження Івана Мазепи — гетьмана Війська Запорозького, полководця, мецената, провідника антимосковського воєнно-політичного виступу, у Полтаві презентували книгу-брошуру «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди», яка є спільним проєктом Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» та Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Ця книга — результат опрацювання упорядниками багатьох історичних джерел та досліджень і спростовує 10 найпоширеніших міфів про Полтавську битву та Івана Мазепу. Обидві презентації відбулися у закладах культури Полтавської міської територіальної громади — приміщеннях молодіжного простору ініціатив Центру культури та дозвілля та Центральної бібліотеки.

У Полтаві відбувся ювілейний музично-літературний вечір з нагоди 400-річчя від Дня народження славетної полтавки Марусі Чурай. У ньому взяли участь громадські активісти, музикознавці, краєзнавці, Полтавська обласна філармонія, діячі Полтавської обласної організації національної спілки композиторів, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар, депутати міської ради, очільниця Міжнародного центру української мови Полтавського національного педагогічного університету Віра Мелешко та керівник Народного театру «На Павленках» Галина Чернявська. 400 років із часу народження Марусі Чурай (1625-1653), поетеси, народної співачки за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні. 

«Ця відкрита війна Росії проти України, яка триває уже більше одинадцяти років — вона не тільки і не стільки за території. Вона — за наше право бути українцями і жити на своїй землі. І ведеться вона в кількох площинах: на передовій, в економічній сфері та в інформаційному полі. І якщо за першою битвою ми стежимо і там тримаємо рубежі, то дві інші — не такі помітні, але не менш важливі. Це одвічна тактика Росії — якщо не можеш перемогти на полі бою, потрібно зламати морально, правду замінити фейками. Ми це бачили багато разів протягом нашої історії. І ця книга якраз показує всі ці схеми і розповідає про те, що насправді відбувалося на Донбасі навесні 2014 року». На цьому наголосила журналістка і письменниця Наталка Позняк-Хоменко, презентуючи книгу «Без ротації» — нове видання Українського інституту національної пам`яті (УІНП), яке розповідає історії добровольців, вихідців із Донбасу, які з 2024 року взяли до рук зброю і стали на захист України. Захід відбувся у комунальному закладі «Ветеранський центр Полтави» в День українського добровольця у комунальному закладі «Ветеранський центр Полтави» за підтримки Управління з питань ветеранської політики Полтавської міської ради.

Відділ інформаційної діяльності Лубенського міськвиконкому та телекомпанія «Лубни» продовжують створювати короткометражні просвітницькі відеоролики про видатних особистостей, на честь яких названо вулиці у громаді та життя і діяльність яких пов’язані з Лубенщиною. Веде ці передачі начальниця інформаційного відділу Лубенської міської ради Віта Коваленко. Проєкт має назву «Повернуті із небуття». Нещодавно у межах цього відеопроєкту створили відеоролик про Сергія Шелухіна - громадського та політичного діяча, правника УНР, історика, учасника боротьби за незалежність України в XX столітті. Текст та світлини для просвітницького відео підготував представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. 

19 березня 95 років святкує Ліна Василівна Костенко. Для українців це ім'я, як і імена Тараса Шевченка, Лесі Українки й Івана Франка, давно не потребує особливих пояснень. Не одне покоління українців вчилося її рядками освічуватися в коханні, цінувати красу природи й любити життя, «хтось ними плакав, мучився, болів, із них почав і ними ж і завершив».

Кілька слів про занепад

Археологи виявили ймовірний фундамент зруйнованої Покровської церкви та, за умови фінансування й замовлення на дослідження від міськради, планують музеєфікувати її залишки, пропонуючи різні варіанти.

24 лютого минуло 160 років з дня народження Івана Липи — діяча «Братства Тарасівців», міністра віросповідань уряду Української Народної Республіки (УНР), одного з авторів Конституції УНР. Він був не лише серед творців законодавчих основ УНР, а й лікарем, письменником і борцем за українську державність. Його ідеї залишаються актуальними й сьогодні. Життя і діяльність Івана Липи нерозривно пов’язані з Одесою та селом Мачухи неподалік Полтави. Про це йшлося у тематичній передачі Національної суспільної телерадіокомпанії (НСТКУ).

Державний архів Полтавської області влаштував тематичну лекцію «Революційна Українська Партія: провідники, програмні положення, становлення, напрямки діяльності» для студентів історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ). До просвітницького зібрання з нагоди 125-річчя з часу створення Революційної Української Партії (РУП) — першої у наддніпрянській Україні політичної партії, долучилися заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко, директор Державного архіву Валентина Гудим, її заступник Тарас Пустовіт, декан факультету історії та географії ПНПУ Юрій Вільховий, представник Українського інституту національної пам’яті Олег Пустовгар та проректор з наукової роботи Василь Фазан.