8 лютого 1896 року у Рашівці Гадяцького повіту Полтавської губернії (нині село належить до Лютенської громади Миргородського району Полтавської області) народився Василь Бутенко (Хмурий) — військовий діяч Української Народної Республіки (УНР), соратник Симона Петлюри, журналіст, мистецтвознавець, театральний оглядач, один із перших вітчизняних дослідників авангардного мистецтва, жертва кремлівського російсько-комуністичного терору. 130-річчя від дня народження цього митця і борця за незалежність України у 20 ст. за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з парламентською Постановою про пам’ятні дати та ювілеї цьогоріч відзначається на державному рівні.

Представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар надав консультації виконкому Полтавської міської ради щодо необхідності усунення імені генерала російської імператорської армії Алєксєя Бутовського з назви міської комунальної установи «Стадіон „Ворскла“ ім. Олексія Бутовського». Об’єкти, що глорифікують цього росіянина підлягають обов’язковому усуненню з публічного простору — перейменуванню або демонтажу відповідних об’єктів.

Знаєте, що в Індії часів Британської імперії повставали не тільки сипаї?

Кабінет Міністрів України вніс оборонні споруди та укріплення Більського городища до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

3 лютого 1861 року у Полтаві народився Віталій Авксентійович Гудима — генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки (УНР).

30 січня 1866 року минуло 160 років від дня народження одного із фундаторів Української автокефальної церкви, архієпископа Юрія (Георгія) Міхновського. Він належав до того ж давнього козацько-священицького роду, що й ідеолог української самостійності Микола Міхновський, був його далеким родичем. Народився у селі Піщана Золотоніського повіту Полтавської губернії (нині Черкаська область) у родині священника. За прикладом батька обрав шлях душпастиря. І життєвий принцип: служити Богу й Україні, де б ти не був.

«Завдяки Крутам УНР визнали державою», — лаконічно пояснив у інтерв’ю інтернет-виданню «Історична правда» значущість звитяги доктор історичних наук Володимир Сергійчук. Патріоти стали на захист IV Універсалу Центральної Ради, яким вперше у ХХ столітті було проголошено державну незалежність і стримали на кілька днів російсько-більшовицьку навалу. Відтак Українська Народна Республіка (УНР) встигла одержати визнання своєї державності 9 лютого 1918 року від Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини. Реалії новітньої російсько-української Війни за Незалежність спонукають активніше підкреслювати історичну тяглість між сучасними ЗСУ та захисниками УНР. Серед тих, хто боронив Україну 108 років тому під Крутами був і Іван Шарий, уродженець села Вереміївка Полтавської губернії (нині цей населений пункт належить до Іркліївської громади Золотоніського району Черкаської області). Ця стаття — данина пам’яті крутянцю, борцю за Незалежність.

Наприкінці грудня 1917 року полтавець Андрій Геращенко шукав у Києві кімнату на двох з правом користуватися кухнею. Його син, 19-річний Віктор забажав переїхати до Києва з Миргорода, вступив до вишу та шукав можливості продовжити свою службу в українських військових частинах, які щойно-щойно створювались.

Я вже не вперше звертаюся до ідеї Лешека Колаковського про необхідність морального виховання.

В Управлінні освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської радирозгорнули виставку Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Українська революція 1917-1921 рр. Регіональний вимір». Просвітницький захід організували згадане управління, Кобеляцький музей літератури та мистецтва імені Олексія Кулика Кобеляцької міської ради та представництво УІНП у Полтаві.