Інформаційний матеріал Українського інституту національної пам’яті до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

Представники влади та єврейської організації поклали квіти до пам’ятних знаків «Скорботної матері» і жертвам Голокосту

Інформаційний матеріал Українського інституту національної пам’яті до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

Розсекречення архівів комуністичних репресивних органів суттєво збільшило кількість історичних джерел ХХ ст. Водночас такий крок зменшив простір для історичної міфотворчості, активно впроваджуваної пропагандистською машиною СРСР.З іншого боку, ми самі звикли спостерігати за історією крізь призму великих структур. Якщо Русь, то князя Володимира, а не якого не будь Вишати з Переяслава; Визвольна війна — Богдана Хмельницького, а не козака Убийконя з Кобеляцької сотні… Насправді ж, історія — це сума родоводів конкретних людей. Якщо говорити через призму німецької окупації Кобеляцького району, то історія це не таємний протокол до пакту Молотова-Рібентропа, не 22 червня і не Гітлер зі Сталіним. Історія — це лінія фронту, яка перетинала хутір Порубаї у 41-му навпіл, це колони евакуйованих тракторів, покинуті вже у Харківській області, це підірвані мости через Ворсклу, могили німецьких солдат на Горі у Біликах, це поліцай Валявський, який після мобілізації заслужив медалі «За бойові заслуги», «За взяття Будапешту» та… 16 років таборів…

Корпус джерел, які відтепер відкриті у архівних відділах СБУ, можна назвати велетенським. У справах зберігаються особисті документи, листи, вірші, рецепти страв, подекуди репертуари театрів та щоденники. Один із таких — щоденник старости Білицької управи, який зберігається у архівному відділі УСБУ Полтавської області, у справі № 4405, хочемо представити читачам.

У селі Лобачі Решетилівської територіальної громади демонтували пам’ятник комуністичному діячеві Димитрову. Його перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі.

Нагадаємо, у рамках декомунізації провулок Піонерський у центрі Полтави перейменовано на честь головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Сьогодні розповімо про оцінку ним внеску УПА у перемогу над нацизмом та дослідження української історіографії з цієї теми.

21 червня в Онішках провели мітинг-реквієм до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

Міський голова закликав закарбувати дату 22 червня, як день початку війни, яка не повинна повторитися

Стаття «Полтавщини» про знайдені останки полтавця Миколи Лабунця, який загинув у 1941 році під Вязьмою, допомогла знайти його нащадків у Полтаві. Правнук загиблого — депутат Шевченківської райради Сергій Зубань

У Полтаві виконком дасть дозвіл на встановлення 6 меморіальних дощок Героям Радянського Союзу, які брали участь у Другій світовій, які вже встановили представники ОПЗЖ. Серед них є і табличка діду Іллі Киви.