Василь Симоненко серед шістдесятників і учасників Клубу творчої молоді вирізнявся романтизмом і водночас бунтарством, не терпів несправедливості, критикував владу. Про це у просвітницькому слайдері Українського інституту національної пам’яті.

8 січня 1935 року в Біївцях Полтавської області народився один з найяскравіших представників покоління шістдесятників, журналіст та поет — Василь Симоненко. 90-річчя від дня його народження за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою ВР відзначається цьогоріч на державному рівні. У обласному центрі та у переважній більшості громад Полтавського краю відбулися різноманітні заходи з пошанування пам’яті «витязя української поезії».

8 січня минуло 90 років від дня народження поета-шістдесятника з Полтавщини Василя Симоненка. Поет трагічної долі, який прожив лише 28 років.

«Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України», — писав про поета Євген Сверстюк. Він був першим паростком хрущовської відлиги і першою жертвою системи, яка панічно боялася мислячих людей. «І як же ненавиділи його поезію, його пам’ять сталіністи, які за часів Брежнєва здобувалися-таки на реванш за удар, завданий їм на XX з’їзді КПРС. Не вмер би Василь Симоненко — його б вони загнали туди, куди загнали Василя Стуса, чи Івана Світличного, чи Євгена Сверстюка, чи Івана Дзюбу, чи Олеся Бердника, чи багатьох інших. Чи загнали б у петлю, як Григора Тютюнника або Віктора Близнеця, у загибель від горілки, як Станіслава Шумицького, Валерія Юр’єва, Василя Бондаря… Вони б знайшли спосіб розквитатися із ним. Але — і в цьому я непохитно впевнений — не змусили б його відмовитися від свого «Я», — так характеризував ту епоху Святослав Тельнюк.

У другу середу жовтня, в центральній читацькій залі бібліотеки Полтавського державного медичного університету, відбулося традиційне засідання «Чайно-книжкового» клубу.

Соціологічна група «Рейтинг» в межах проекту «Народний ТОП» продовжила дослідження видатних українців усіх часів. За допомогою відкритого питання респонденти, не отримуючи жодних списків чи підказок, називали імена відомих особистостей, котрих вони вважають достойними цього рейтингу.

20 лютого у Полтаві відбулася низка заходів з вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні.

«Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України», — писав про поета Євген Сверстюк. Він був першим паростком хрущовської відлиги і першою жертвою системи, яка панічно боялася мислячих людей. «І як же ненавиділи його поезію, його пам’ять сталіністи, які за часів Брежнєва здобувалися-таки на реванш за удар, завданий їм на XX з’їзді КПРС. Не вмер би Василь Симоненко — його б вони загнали туди, куди загнали Василя Стуса, чи Івана Світличного, чи Євгена Сверстюка, чи Івана Дзюбу, чи Олеся Бердника, чи багатьох інших. Чи загнали б у петлю, як Григора Тютюнника або Віктора Близнеця, у загибель від горілки, як Станіслава Шумицького, Валерія Юр’єва, Василя Бондаря... Вони б знайшли спосіб розквитатися із ним. Але — і в цьому я непохитно впевнений — не змусили б його відмовитися від свого «Я», — так характеризував ту епоху Станіслав Тельнюк.

Земляки видатного поета вшанували його пам’ять та нагородили лауреатів премії ім. Василя Симоненка

Відомі українські письменники долучилися до ініціативи полтавської молоді — проекту «Люди читають» — і прочитали вірш Василя Симоненка