8 лютого 1896 року у Рашівці Гадяцького повіту Полтавської губернії (нині село належить до Лютенської громади Миргородського району Полтавської області) народився Василь Бутенко (Хмурий) — військовий діяч Української Народної Республіки (УНР), соратник Симона Петлюри, журналіст, мистецтвознавець, театральний оглядач, один із перших вітчизняних дослідників авангардного мистецтва, жертва кремлівського російсько-комуністичного терору. 130-річчя від дня народження цього митця і борця за незалежність України у 20 ст. за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з парламентською Постановою про пам’ятні дати та ювілеї цьогоріч відзначається на державному рівні.

Представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар надав консультації виконкому Полтавської міської ради щодо необхідності усунення імені генерала російської імператорської армії Алєксєя Бутовського з назви міської комунальної установи «Стадіон „Ворскла“ ім. Олексія Бутовського». Об’єкти, що глорифікують цього росіянина підлягають обов’язковому усуненню з публічного простору — перейменуванню або демонтажу відповідних об’єктів.

180-річчя від дня народження Василя Милорадовича-видатного фольклориста, етнографа, історика, народознавця, поета і перекладача, уродженця Токарів на Полтавщині (нині село належить до Лохвицької міської громади Миргородського району Полтавської області) цьогоріч згідно з Постановою ВР відзначається на державному рівні. За ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві та відділу культури, сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Лохвицької міської ради у селі Токарі Лохвицької громади земляка вшанували просвітницькими зібраннями.

3 лютого 1861 року у Полтаві народився Віталій Авксентійович Гудима — генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки (УНР).

30 січня 1866 року минуло 160 років від дня народження одного із фундаторів Української автокефальної церкви, архієпископа Юрія (Георгія) Міхновського. Він належав до того ж давнього козацько-священицького роду, що й ідеолог української самостійності Микола Міхновський, був його далеким родичем. Народився у селі Піщана Золотоніського повіту Полтавської губернії (нині Черкаська область) у родині священника. За прикладом батька обрав шлях душпастиря. І життєвий принцип: служити Богу й Україні, де б ти не був.

«Завдяки Крутам УНР визнали державою», — лаконічно пояснив у інтерв’ю інтернет-виданню «Історична правда» значущість звитяги доктор історичних наук Володимир Сергійчук. Патріоти стали на захист IV Універсалу Центральної Ради, яким вперше у ХХ столітті було проголошено державну незалежність і стримали на кілька днів російсько-більшовицьку навалу. Відтак Українська Народна Республіка (УНР) встигла одержати визнання своєї державності 9 лютого 1918 року від Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини. Реалії новітньої російсько-української Війни за Незалежність спонукають активніше підкреслювати історичну тяглість між сучасними ЗСУ та захисниками УНР. Серед тих, хто боронив Україну 108 років тому під Крутами був і Іван Шарий, уродженець села Вереміївка Полтавської губернії (нині цей населений пункт належить до Іркліївської громади Золотоніського району Черкаської області). Ця стаття — данина пам’яті крутянцю, борцю за Незалежність.

Наприкінці грудня 1917 року полтавець Андрій Геращенко шукав у Києві кімнату на двох з правом користуватися кухнею. Його син, 19-річний Віктор забажав переїхати до Києва з Миргорода, вступив до вишу та шукав можливості продовжити свою службу в українських військових частинах, які щойно-щойно створювались.

Комітет з гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України продовжує докладати зусиль для координації підготовки відзначення 100-річчя дня пам’яті видатного полтавця Симона Петлюри. Нагадаємо, 25 травня цього року виповнюється 100 років з дня трагічної загибелі (дня пам’яті) — видатного українського державного і культурного діяча, борця за незалежність України у XX столітті, голови Директорії, Головного Отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри. Тож на засіданні парламентського Комітету, яке відбулося 26 січня, приділили увагу організації заходів на загальнодержавному рівні, так і підтримці регіональних ініціатив.

В Управлінні освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської радирозгорнули виставку Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Українська революція 1917-1921 рр. Регіональний вимір». Просвітницький захід організували згадане управління, Кобеляцький музей літератури та мистецтва імені Олексія Кулика Кобеляцької міської ради та представництво УІНП у Полтаві.

180-річчя від дня народження видатного фольклориста, етнографа, історика, народознавця, поета і перекладача Василя Милорадовича цьогоріч за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР відзначається на державному рівні. У 2022 році в межах деколонізаційних процесів за ініціативи УІНП згідно із рішенням 22-ої сесії 8-го скликання Лубенської міської ради пам’ять про Василя Милорадовича увічнили у назві вулиці міста Лубни, адже його життя тісно пов’язане із Лубенським краєм. Тож і цьогоріч, цими днями у закладах культури Лубенської громади Василя Милорадовича вшанували низкою просвітницьких зібрань. Про це повідомили в управлінні культури та мистецтв Лубенської міської ради та у представництві УІНП в Полтаві.