8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Багатьох діячів Української Народної Республіки (УНР), творців Української революції за націоналістичні переконання було на десятиліття випиляно з нашої історії. Як совкової, так і еміграційної. Бо обидві історичні школи опирались на соціалістично-марксистський підхід в оцінці подій доби УНР. От хто — наприклад — знає хто на цій світлині крайній праворуч? Поруч із Міхновським, Шеметом і Чикаленком? Це ж явно їхній добрий приятель.

У межах угоди про інформаційну співпрацю між Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) та телеканалом «Місто+» глядачі з Полтавщини переглянули відео УІНП

95 років тому в оперному театрі Харкова не співали. Там судили Україну. 19 квітня 1930 року завершився один із наймасштабніших показових процесів комуністичної, російсько-совєтської епохи — справа «Спілки визволення України». На лаві підсудних — науковці, письменники, міністри Української Народної Республіки (УНР). 

З будинків вулиць Юліана Матвійчука, Європейська та Решетилівська у Полтаві комунальні служби Полтавської міської громади прибрали низку незаконних застарілих вуличних покажчиків, які є символікою російської імперської політики.

У Полтаві по вулицях Тараса Шевченка, Симона Петлюри, Михайла Грушевського, Олени Пчілки та Пилипа Орлика у межах проєкту «Стріткод» за методичної підтримки Українського інституту національної пам’яті, ГО «ПроУрбан» та відкрили інформаційні таблички. Вони підготовлені Платформою пам’яті «Меморіал» за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Особливість цих інформаційно-пам’ятних дошок у тому, що містять QR-коди із інтернет-покликанням на просвітницьку інформацію про видатних Українців, на честь яких названо вулиці.

Ім’я совєтського військовика і діяча комуністичної партії СРСР Ковпака прибрано з назви комунального закладу культури «Котелевський селищний будинок культури ім. С.А. Ковпака» Котелевської селищної ради. Відтепер згідно з рішенням Котелевської ради цей заклад культури має назву «Котелевський селищний будинок культури». Про це повідомив ініціатор перейменування, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Цими днями полтавський телеканал «Місто+» продемонстрував просвітницький відеоматеріал про уродженця Полтави Патріарха Мстислава з циклу «ІстФакт». Відео показали у межах угоди про інформаційну співпрацю між Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) і директором каналу Ігорем Кужиком.

Ще у 2016 році декомунізаційне розпорядження Полтавської ОДА назавжди викреслило з мапи Полтави Дмітрія Фурманова — російського більшовицького пропагандиста-письменника, героя совєтських анекдотів, творця брехливо-міфологізованого образу Чапаєва у літературі. Тож вже дев’ять років ця вулиця і транспортна зупинка має назву «Гетьмана Сагайдачного», гордо носить ім’я Петра Конашевича — Сагайдачного. 10 квітня помісна Українська Православна Церква вшановувала пам’ять благовірного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Здебільшого ця постать добре відома нам з історії, зокрема як організатор успішних походів Війська Запорізького проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Перше, що зробили російські окупанти в Криму — це демонтували пам’ятник Гетьману Сагайдачному. Обурлива витівка росіян засвідчує, наскільки важливий у час гібридної війни з російським імперіалізмом символьний простір для формування єдиної української нації і плекання патріотичних почуттів! Хіба не варто задуматися тим, які дотепер це вважають чимось другорядним? Ким же був і чим славний цей гетьман, за що його так люто ненавидить російська окупаційна влада?

У межах угоди про інформаційну співпрацю між Українським інститутом національної пам'яті (УІНП) та телеканалом «Місто+» глядачі з Полтавщини переглянули відео УІНП «Звідки з'явився міф про «братні народи»?». Спікером просвітницького відеоролика є голова УІНП у 2020-2024 рр. Антон Дробович. Про це сповістили у представництві УІНП в Полтаві.