У Полтаві презентували докфільм «Українське прокляття: будівничі й руйнівники імперії»

У документальному циклі з шести фільмів «Остання війна» від «Суспільного» українські й іноземні інтелектуали розмірковують над історією війни «руского міра» проти української ідеї: яка природа рашизму, чому свідомий вибір ідентичності важливіший за «какую разніцу» й чому західний світ не бачить, що російська культура — це окрема спецоперація прикриття для злочинів росії. Останній фільм циклу досліджує, як одні українські державні діячі та мислителі стали рушійною силою для розгортання імперського проєкту московії, а другі — зберігали тяглість української державності протягом тисячі років, щоб сучасні українці стали погибеллю російської імперії. Серед спікерів фільму третій президент України Віктор Ющенко; письменниця і філософ Оксана Забужко; кандидат історичних наук, голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров; публіцист, лауреат Шевченківської премії Віталій Портніков; голова УІНП у 2019-2024 рр. Антон Дробович та інші інтелектуали.

Модерувала презентацію Жанна Озірна — режисерка циклу «Остання війна» і кінорежисерка. До речі, цими днями у кінотеатрах України, й Полтави зокрема демонструється повнометражний художній фільм Озірної «Медовий місяць»

«Ми дуже раді, що саме у Полтаві відбувається друга презентація фінальної серії цього документального фільму. Буквально кілька тижнів тому стрічка була представлена в Києві. Коли я її побачила й почула, що там присутня Полтава, у нас із Мирославою Барчук виникла ідея, що ми обов’язково покажемо „Українське прокляття: будівничі й руйнівники імперії“ у Полтаві. Адже мета нашої агенції — щоб культурні події відбувалися у регіонах, а не тільки в кількох великих містах», — зазначила очільниця аґенції Тетяна Терен.

Авторка фільму Мирослава Барчук — відома українська журналістка і телеведуча — назвала цей фільм «підсумковим». Адже він завершує документальний цикл про російсько-українську війну, що дозволяє поглянути на події з різних боків. «У мене є думка, є відчуття, що, як каже Путін, „пєрвопрічіна“ російського нападу на нас і того, що вони вчепилися в нас мертвим хватом, — це те, що вони відчувають свою залежність від нас, відчувають, що без Києва, без нас, без нашого внеску інтелектуального та освітнього в їхню країну, без наших реформ та ідей вони неможливі. Тобто без нас, без Києва, неможливий російський історичний міт. Мені здається, це і є „пєрвопрічіна“ їхньої ненависті, „пєрвопрічіна“ того, що вони хотіли протягом багатьох століть знищувати нас, знищити нашу культуру. Бо ми є доказом їхньої неповноцінності. І, власне, цей фільм — спроба розібратися, що ж ми зробили, яка наша частина в цій імперській спадщині, що мотивувало наших інтелектуалів, управлінців, священників іти розбудовувати російську імперію та яка наша сьогодні відповідальність за це», — пояснила Мирослава Барчук.

У дискусії, що відбулася після перегляду фільму, також узяв участь керівник Центру прав людини та меморіалізації війни KSE, у минулому голова Українського інституту національної памʼяті (у 2019–2024 рр.) Антон Дробович. «Російська імперія та СРСР привчили нас не ухвалювати рішень. Головна мета декомунізації — не перейменувати вулиці, не знести пам’ятники, а повернути собі право ухвалювати власні рішення. Зараз час наважитися взяти відповідальність за свій простір і змінювати його», — сказав Антон Дробович.

Представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар теж долучився до обміну думками. Адже серед іншого, у фільмі Мирослава Барчук вияскравила важливу роль Полтавської битви у формуванні російського імперського міфу. Цей міф є одним із найбільших «китів»-підвалин російської псевдоісторичної пропаганди. Стоїть на одному рівні із іншим імперським — про «Київську Русь як колиску трьох братніх народів» та ін.Попри те, що нас від часів Гетьманщини відділяють майже 4 століття, події, пов’язані з Полтавською битвою і воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та його ім’я лишаються об’єктом міфів та маніпуляцій російсько-імперської пропаганди. 27 червня 1709 року об’єднане військо шведського королівства і Гетьманщини на чолі із Мазепою і кошовим отаманом Запорізької Січі Костем Гордієнком зазнало поразки. Армія Московського царства, яке очолював цар Пьотр I (за Тарасом Шевченком: «це той перший, що розпинав нашу Україну»)—перемогла. Полтавська битва стала одним ключових чинників трансформації Московського царства у Російську імперію. Тож Полтава протягом століть у російських історичних традиціях, літературі, науці тощо позиціонується як «місто Петра першого і російської військової слави». Для України ж поразка воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи проти московського царя Петра була початком остаточного знищення Гетьманщини та козацьких вольностей. Тож Олег Пустовгар говорив про те яким має бути публічний символьний простір Полтави; що слід створити «замість» демонтованих імперських споруд звеличення московського царя Пьотра пєрвого; як може бути перейменований музей Полтавської битви та ін. Також наголосив на важливості відродження пам’яті про Полтаву як полкове місто — про Полтавський полк як один із адміністративних центрів Гетьманщини. А ще зосередився на проблематиці дотримання законодавчо унормованих процедур з очищення центру Полтави від ключового ворожого російського імперського маркера у центрі міста — так званого «пам’ятника слави руского оружія», який глорифікує «пабєду» Пьотра пєрвого та його окупантів під Полтавою (у народі «орел»).

Ще одним учасником дискусії був доктор історичних наук, професор Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ) Юрій Волошин. «Вони ж не „русскій“ народ хочуть, а „російський“. А він, за цією концепцією, „трієдіний“: „велікороси“, „малороси“ та білоруси. І білорусів вони до себе прив’язали, а „малороси“ як прийшли, так самі й пішли. Немає в їхній свідомості Російської імперії без України та без українців. Тому треба розвалити імперію. Поки не розвалимо, діла не буде», — сказав Юрій Волошин.

У рамках презентації фільму «Українське прокляття: будівничі й руйнівники імперії» культурна аґенція «Терени» підтримала збір бійців 26-ї окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича, у якій служить полтавець, журналіст і викладач ПНПУ Сергій Шебеліст.

Прес-центр агенції «Терени»

Представництво УІНП у Полтаві