У день народження Петлюри: в представництві УІНП в Полтаві прокоментували демонтаж споруди звеличення російського імператора Петра I
Залишки споруди звеличення (так званого «пам’ятника» на так званому місці відпочинку московського царя Петра І) 22 травня, у день народження Симона Петлюри повністю прибрали з публічного простору Полтави. Нагадаємо, ворожий російський імперський маркер https://poltava.to/project/7924/ розташовувався на розі вулиць Спаської та Пилипа Орлика, названої на честь видатного мазепинця, автора однієї з перших у світі конституцій, гетьмана України. Нагадаємо, що у лютому цього року в мікрорайоні Яківці міста Полтава, поруч із музеєм «Поле Полтавської битви» було також демонтовано ще один «пам’ятник». Він теж прославляв Петра І та перемогу армії Московського царства над союзним україно-шведським військом в тій жахливій Полтавській битві, яка стала поворотним моментом в поступовій ліквідації російськими імперіалістами ранньомодерної козацької держави Гетьманщини.
Демонтажі провадилися поетапно, з дотриманням усіх вимог чинного законодавства та науково-методичних рекомендацій. Окремі елементи, що мали історичну цінність, промаркували, належним чином спакували та передали на відповідальне зберігання до музейної установи.
Згадані події кореспонденту державної агенції «Укрінформ» https://salo.li/c77C00c прокоментував представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
«Це вагомі кроки на шляху звільнення від нашарувань російської пропаганди. Символічно, що подія сталася у день народження Петлюри. Адже Полтава - це місто Петлюри. Це рідне місто знакового борця за незалежність України у 20 столітті Симона Петлюри, а не російського імператора Петра І, про якого Тарас Шевченко писав «це той перший, що розпинав нашу Україну», - сказав Олег Пустовгар. Він зазначив, що поштовхом до виконання деколонізаційного закону у Полтаві у контексті усунення ворожих російських маркерів, присвячених Петру першому та Полтавській битві стало виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики у наприкінці 2024 року та листи від УІНП до Полтавської міської ради та обласної військової адміністрації.
«Полтава нарешті прощається з колоніальним минулим, з російськими маркерами звеличення кривавого ката Гетьманщини - московського царя Петра І», - додав Пустовгар.
Довідково:
На місці демонтованого «пам’ятника» у часи Гетьманщини стояла хата українського козака. Дослідники стверджують: мова йде про славетний козацький православний рід Магденків. Це предки по материній лінії знакових постатей української культури: Івана Величковського-поета стилю «бароко», перекладача, священника; Івана Івановича Величковського—полтавського протоопа та преподобного Паїсія Величковського—православного святого. У будинку козака Магденка й поселився під час подій Великої північної війни комендант московського загону полтавської фортеці московит-окупант Алєксєй Келін. Один із численних міфів російської пропаганди полягає у тому, що після Полтавської битви, певний час, нібито, у цій хаті мешкав також й Петро І. Однак документально це не підтверджено, історичні джерела відсутні. Авторитетна дослідниця подій козацького повстання Мазепи, заступник директора музею «Поле Полтавської битви» з наукової роботи Людмила Шендрик на основі низки історичних джерел спростувала цю інформацію, назвавши монумент «пам’ятником російському міфу».
Влада Російської імперії задля культивування й зміцнення міфу у масовій свідомості встановила у 1849 році «пам’ятник» з написом, що нібито «здєсь послє трудов ратних отдихал царь Пьотр». Цю ворожу споруду у 2022 році громадські активісти загорнули у чорний целофан, що символічно – так само загортають трупи російських окупантів на фронті. А 22 травня 2025 року завершився демонтаж. Його проведено за підтримки в.о. міського голови Полтави Катерини Ямщикової у межах виконання закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» — закон, ухвалений Верховною Радою України 21 березня 2023 року. Закон надав правову рамку для процесу деколонізації в Україні, який було розпочато в громадських середовищах після російського вторгнення в Україну 2022 року.
Петро перший — один із ключових фундаторів огидного явища під назвою «російський імперіалізм». Полтава у російських історичних традиціях, літературі, науці тощо вважається «містом російської військової слави». Для України ж Полтавська битва і поразка воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи проти московського царя Петра була початком остаточного знищення Гетьманщини та козацьких вольностей. Водночас антимосковське повстання під проводом гетьмана Івана Мазепи за визволення з-під московського ярма стало світлом правди для наступних поколінь борців за волю України. Мазепа переміг! Українська держава є! Її збройні сили, в тому числі й бригади ЗСУ імені Мазепи та Костя Горідєнка як і в часи славного гетьмана Івана Мазепи відстоюють незалежність від тих самих окупантів.
Протягом століть у Москві і Петербурзі мінялися царі, генсеки, президенти. Знову геноцидна війна проти України. Тепер у Кремлі сидить не цар Пьотр, а Путін. Але ворог, його методи і наміри знищити Україну і українців незмінні. Як підкреслив письменник, кандидат історичних наук Олексій Сокирко: «Полтавська битва народила цього монстра, страшного монстра – Російську імперію – який в черговий раз є проблемою в реінкарнованому вигляді вже не лише для України та Європи, а й для цілого світу. Ми це чітко розуміємо, бо ми на своїй шкурі відчули це і ми маємо такий сумний історичний досвід».
Представництво УІНП в Полтаві (за матеріалом державної агенції «Укрінформ»)
