Топонімічна революція у Кобеляцькій громаді: від Мазепи, Орлика, Петлюри до Героїв Майдану
Топонімічна революція відбулася у Кобеляцькій міській громаді Полтавського району. Відтепер 161 вулиця і провулки мають українські назви. Ухвалу про перейменування застарілих і незаконних комуністичних та російських назв місцеві депутати прийняли на 41 сесії Кобеляцької міської ради згідно із Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Були враховані результати громадських обговорень на електронній інтернет-платформі «Едем», рекомендації представника Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгара та профільної депутатської постійної комісії. У нових назвах пошанували захисників України різних поколінь — від мазепинців і петлюрівців до Героїв Майдану. Сесійному засіданню передувала копітка праця місцевої топонімічної комісії, що була сформована із місцевих краєзнавців, співробітника УІНП, виконкому міськради, старост старостинських округів, депутатів, вчителів історії, громадськості.
Читайте також: Топонімічна революція у Кобеляцькій громаді: увічнено героїчних земляків-оборонців від росіян.
У селі Вільховатка:
- вул. Колгоспну перейменували на вулицю Гетьмана Івана Мазепи, а вул. Партизанську на вулицю козака Ханделея. «Так пошанували борця за визволення Гетьманщини з-під московського ярма Івана Мазепу. Існує легенда, що неподалік Вільховатки знаходився Мар’їн Яр — місце останньої зустрічі Мотрони Кочубей зі своїм коханим — Іваном Мазепою. А під Зміїною горою розташувалось так зване Чорне озеро, куди, за переказами, були скинуті скарби гетьмана Мазепи. У першій половині ХV століття, коли навколишні землі перебували у складі Великого князівства Литовського, село виникло як прикордонний пункт поселення Ханделеївка. За переказами, назва походить від імені відважного козака Ханделея. Із середини ХVІІ століття Ханделеївка входила до Переволочанської сотні Полтавського полку Гетьманщини. У Ханделеївці оселялося чимало запорізьких козаків», — розповів про нові назви їх автор Олег Пустовгар.
У селі Придніпрянське:
- вул. Гагаріна за ініціативи Пустовгара перейменували на Пилипа Орлика (1672-1742) — соратника Івана Мазепи політичного, державного та військового діяча, гетьмана України, упорядника однієї із перших у світі конституцій.
У селі Озера:
- вул. 8-го березня — на вулицю Козацька, а вул. Похваліна — на вулицю Українського козацтва. «Названо задля актуалізації важливих сторінок історії села, довкола якого розташовувались поселення вільних козаків із Запорізької Січі. Гетьманщина (або інша назва Військо Запорізьке) — українська козацька держава, яка виникла на теренах України внаслідок козацького повстання», — поінформував автор ініціатив Пустовгар.
У селі Іванівка:
- вул. Жовтнева (глорифікація більшовицького ленінського перевороту у росії) перейменували за ініціативи Пустовгара на честь уродженця Полтави, головного отамана військ Української Народної Республіки (УНР), голови Директорії УНР Симона Петлюри.
Відеорозповідь про видатного Українця:
- вул. Піонерська (на честь Всесоюзної піонерської організації імені В.І. Леніна; створена комуністами у 1922 р., мала на меті ідеологічне виховання дітей у дусі відданості комуністичній партії та радянській державі) на Героїв Крут. «Вулицю названо в пам’ять про патріотичну молодь, зокрема й з Полтавщини, яка захищала Київ від військ ленінської росії 29 січня 1918 р. в бою поблизу залізничної станції Крути», — повідомив автор нової назви Пустовгар.
- Першотравневу — на Соборності (вшанування Акту Злуки між УНР і ЗУНР).
У селі Кишеньки:
- вул. Лєрмонтова — на честь уродженця цього села, діяча Революційної української партії (далі — РУП), УНР, соратника Симона Петлюри, фундатора української бібліотеки у Парижі Івана Рудичіва.
- Вул. Попова теж перейменували на пошану уродженця цього села, члена уряду УНР у екзилі, поета, автора поем «Сталін у пеклі» та «Симон Петлюра» редактора, лауреата Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук Василя Онуфрієнка. Детально у бібліографічній розвідці Любові Картальової тут», — розповів ініціатор-розробник нових назв Олег Пустовгар.
У селі Гайове:
- вулицю Партизанська на Чорних Запорожців. Так підтримано ініціативу Пустовгара пошанувати звитягу вояків славетного формування кінноти Армії УНР та бригади ЗСУ. Командир полку «Чорні запорожці» Армії УНР Петро Дяченко народився на Полтавщині. Традиції полку продовжує 72 окрема механізована бригада ЗСУ, яка в 2017 році отримала почесне найменування Чорних запорожців. Відсіч російській агресії бійці дають іще з 2014 року — вони тоді звільняли Маріуполь, були серед перших оборонців Донецького аеропорту, захищали Авдіївку, брали участь в успішній обороні Києва у лютому–березні 2022 року та визволення Київщини від російських окупантів. А під Вугледаром бригада «Чорні запорожці» розгромила два елітні підрозділи російських морпіхів.
У селі Леваневське:
- вулицю Леваневського (льотчик СРСР, який перебував під особистим покровительством Сталіна, вважається «героєм» росії) перейменовано на Героїв Української Авіації. Саме така ініціатива Пустовгара вшанувати полеглих у війнах з росіянами льотчиків — від Армії УНР до ЗСУ здобула перевагу під час онлайн-голосування.
У селі Придніпрянське:
- вул. 72-ої гвардійської дивізії сталінської армії СРСР перейменували на вул. Героїв Небесної Сотні, на пошану полеглих учасників подій Майдану і Революції Гідності — першого переможного бою українців у новітній російсько-українській війні.
У наступних дописах розповімо про увічнення у назвах вулиць Кобеляцької громади земляків-полеглих учасників народної російсько-української війни за незалежність України.
Полтавський офіс УІНП
