У Кобеляцькій громаді Полтавщини перейменують село Чкалове на Єднання
Рішенням 41-ої сесії Кобеляцької міської ради затвердила пропозицію до Верховної Ради щодо перейменування села Чкалове Полтавського району Полтавської області на Єднання. Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП та на офіційному сайті Кобеляцької громади.
Рішення схвалили керуючись ст. 11 Конституції України й деколонізаційним законом. Сесійному засіданню передувало громадське слухання жителів села. Воно відбулося торік у межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». На слуханні селяни запропонували як нову назву Єднання.
«Назва символізує соборність, єдність українців, ідею єднання довкола національної ідеї, ідею об’єднання Української нації в протистоянні хижим московським ордам, в боротьбі за незалежність у різні історичні періоди, в тому числі й під час нинішньої російсько-української війни», — пояснюють у Полтавському офісі УІНП.
Тож саме цю пропозицію сесія Кобеляцької міськради вирішила спрямувати до Верховної Ради України разом із супровідними документами.
«Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 деколонізаційного закону під усунення з публічного простору підпадають «пам’ятники і назви, що увічнюють історичні події, пов’язані із втіленням російської імперської політики; присвячені особам, які брали участь або сприяли реалізації імперської політики. Серед них — Валерій Чкалов, льотчик СРСР, уродженець с. Васильово Горьковської області Росії. У Червону Армію ленінської Росії пішов служити у 1919 році. У 1921 році Чкалов домігся направлення на навчання до Єгорьєвської військово-теоретичної школи ВПС, після її закінчення в 1922 року відправлений на подальше навчання до Борисоглібської військової авіаційної школи льотчиків, закінчив її в 1923 році. У 1923-1924 роках, відповідно до тогочасної практики підготовки військових льотчиків, він також проходив навчання і в Московській військово-авіаційній школі вищого пілотажу, а потім у Серпуховській вищої авіаційній школі стрільби, бомбометання та повітряного бою. У червні 1924 року Чкалов був направлений для проходження служби в Ленінградську Червонопрапорну винищувальну авіаескадрилью. Невдовзі був переведений з Ходинського поля в Москві на аеродром в районі міста Щолково Московської області. У 1936 року вступив до КПРС. Учасник акції з пропаганди мілітаризму і російської радянської імперської політики: першого в СРСР повітряного параду з прольотом над Червоною площею. 45 літаків летіли колоною по три машини в ряд, а на чолі йшов бомбардувальник ТБ-3 з бортовим номером 311, керований екіпажем Валерія Чкалова. Загинув 15 грудня 1938 року при проведенні першого випробувального польоту на новому винищувачі. Похований у столиці держави-окупанта Москві, урна з прахом встановлена в Кремлівській стіні. Назви населених пунктів, вулиць, площ, парків, пам’ятники на честь Чкалова були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності», — розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Він наголосив на необхідності усунення споруди звеличення («пам’ятника») росіянину Чкалову з публічного простору села Бербениці Лохвицької міської громади. Також зауважив, що УІНП підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики. Сюди увійшли вісім сіл на Полтавщині: Олексіївка у Гребінківській, Чкалове у Кобеляцькій, Новомосковське у Глобинській, Першотравневі у Пирятинській, Шишацькій, Зіньківській, Чутівській, Михайлівській громадах.
Полтавський офіс УІНП
