Деколонізація топоніміки Кременчука: у Інституті нацпам’яті розповіли про козацькі назви вулиць і провулків
Нові для 27 вулиць та провулків затвердили нещодавно на 16-ій сесії Кременчуцької міської ради. Цьому передувало засідання Комісії з питань найменування об’єктів топоніміки, де розглянули варіанти назв вулиць, які перемогли на народному голосуванні. Учасники комісії врахували пропозиції громадськості, воїнів ЗСУ, краєзнавців, Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті та підсумували результати волевиявлення. Це 15062 голоси: 85% онлайн та 15% письмово. Депутати міськради на голосуванні затвердили проєкт комісії з невеликими поправками. Наступний етап голосування з варіантами для нових назв ще 30 вулиць стартував 17 серпня.
Проїзд 8 Березня перейменували на Марусі Богуславки. Це легендарна героїня українського фольклору 16 та 17 ст. Її взяли у полон турки і віддали до гарему турецького султана. Відома козацька дума цього періоду оповідає історію, як Маруся звільняє 700 українських козаків-невільників, котрі перебували в полоні протягом 30 невільних (за іншими варіантами думи — 33) років. Думу багато разів досліджували та широко використовували класики української літератури Іван Нечуй-Левицький, Михайло Старицький, Пантелеймон Куліш, Іван Багряний. А Тарас Шевченко передрукував її у своєму букварі.
Юрій Гагарін — російський радянський космонавт, уродженець Росії, ніяк не пов’язаний з історією громади. Топоніми на честь Юрія Гагаріна були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності. Тож у козацькому місті Кременчуці вулицю Гагаріна перейменовано на Покровську.
Покрова Пресвятої Богородиці як свято в українській традиції тісно пов’язується з ідеями захисту від ворогів. Велика кількість православних церков, побудованих у козацькі часи, були присвячені пошануванню Богородиці. Дослідник Запоріжжя Дмитро Яворницький писав: «…під покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого огню, ні грізної стихії, ні морської бурі». Для запорізьких козаків це свято було храмовим, адже у центрі козацької твердині завжди стояла Покровська церква. Вона була священною для кожного січовика — від її порога вони вирушали на захист рідної землі і з подякою за порятунок поверталися до неї після походів. Саме на свято Покрови козаки проводили свої ради, на яких вибирали нового гетьмана або кошового отамана. Культ Покрови ширився і в Українській козацькій державі — Гетьманщині. Найактивніше будівництво церков та іконописання, пов’язаних з Покровою, припадає на добу гетьманування Івана Мазепи.
Вулицю Гагаріна у селі Потоки Кременчуцької громади перейменували на честь Пилипа Орлика (1672-1742) — політичного, державного та військового діяча, гетьмана України, упорядника «Конституції Пилипа Орлика», 350-річчя із дня народження якого цьогоріч восени з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою ВР відзначатиметься на державному рівні.
Полтавський офіс УІНП
