Від Леонтовича до Городовенка: у Полтаві відзначили 100-річчя Всеукраїнського музичного товариства
Просвітницький онлайн-захід у режимі ZOOM-відеоконференції до 100-річчя заснування Всеукраїнського музичного товариства імені Миколи Леонтовича провели у Полтаві. Організували науково-популяризаційний «круглий стіл» засобами дистанційної освіти Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтавський офіс Північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті, Полтавський обласний осередок Національної Спілки композиторів України та Інститут культури і мистецтв Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.
Модерував ZOOM-конференцію доктор історичних наук, завідувач кафедри культурології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка Олександр Лук’яненко. До перегляду долучилися студенти вишів-організаторів.
«Поштовхом до створення товариства стало зумисне підле вбивство співробітником ЧК (українською «ВНК» — Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією — карально-терористична структура на чолі із Дзержинським, що була утворена з ініціативи Лєніна партією більшовиків) «українського Моцарта» — відомого композитора, хорового диригента, громадського діяча, автора славнозвісного «Щедрика» Миколи Леонтовича. Товариство мало на меті розвиток української національної музичної культури. Діяли секції: етнографічна, педагогічна, видавнича та техніко-будівнича, композиторська, хорова, перекладацька; зорганізувалися навчальні студії і школи, вокально-інструментальні квартети. Були започатковані прилюдні музичні бесіди-«вівторки», на яких виступали провідні митці та вчені-мистецтвознавці, відбувалися концерти відомих виконавців. Видавали журнал «Музика». На базі товариства діяла Асоціація сучасної музики. Важливим напрямом роботи Товариства була постійна підтримка творчих зв’язків із діячами культури Західної України. У Києві, Харкові й Одесі відбувалися «Галицькі музичні вечори», вечори пам’яті Івана Франка, зустрічі з тамтешніми видатними діячами і композиторами Філаретом Колессою та Василем Барвінським. Товариство об’єднувало понад 200 членів, мало філії у Полтаві, Харкові, Одесі, Житомирі, Вінниці, Дніпропетровську, Миколаєві, Чернігові, Черкасах та інших містах. У 1928 році комуністичний режим ліквідував цей осередок українського мистецького життя за проведення «української націоналістичної лінії та відхилення від завдань пролетарського мистецтва». Переважну більшість діячів товариства сталінські бузувіри ув’язнили, заслали до концтаборів або розстріляли», — розповів регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Композиторка, голова Полтавського обласного осередку Національної спілки композиторів України, викладач Інституту культури і мистецтв Луганського Національного університету імені Тараса Шевченка і Полтавського фахового коледжу мистецтв імені М.В. Лисенка Тамара Парулава виголосила доповідь «Творча місія Миколи Леонтовича». Прозвучали твори композитора: обробка народної пісні «Пряля» та духовний твір «Достойно є».
Також присутні переглянули випуск відеопроєкту Українського інституту національної пам’яті «ІстФакт». У ньому розповідається про закордонні гастролі Української Республіканської хорової капели, що відбулися з ініціативи Симона Петлюри, та майже детективну історію «Щедрика» Миколи Леонтовича, який нині є найпопулярнішою різдвяною мелодією в світі.
Про оперу Миколи Леонтовича «На Русалчин Великдень» розповіла професорка кафедри музичного мистецтва і хореографії Інституту культури і мистецтв Луганського національного університету Ірина Цебрій.
«Мистецький феномен Гната Хоткевича» — такою була тема виступу членкині Національної Спілки композиторів України, доцента кафедри культурології Полтавського національного педагогічного університету Галини Полянської. Вона зауважила, що український письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч Гнат Хоткевич був одним із найактивніших діячів товариства. І повідала про полтавські сторінки життя митця, коли у 1928–1932 роках Хоткевич очолював Полтавську капелу бандуристів, для якої створив потужний репертуар. «Українці мають завдячувати Хоткевичу за створення близько 600 музичних шедеврів, чимало з яких сьогодні вважаються народними. Потрапив у неласку до комуністичного режиму в 1932 році, втратив посади, а його твори були заборонені. У 1938 році засуджений до розстрілу», — наголосила музикознавиця.
Гнат Хоткевич
Під час включення з Лохвиці член Правління Української Всесвітньої Координаційної Ради (УВКР), голова громадської організації «Народна Рада Лохвиччини», журналіст, краєзнавець Віктор Гіржов розповів про одного із фундаторів Всеукраїнського музичного товариства ім. Миколи Леонтовича — хорового диригента, першого керівника знаменитої капели «Думка» Нестора Городовенка, який народився у с. Венславах на Полтавщині (нині Лохвицька територіальна громада). Пан Віктор висвітлив еміграційні сторінки життя Городовенка. «Від 1949 року постійно жив у Канаді, де в Монреалі організував і очолив хор «Україна». Під умілою рукою Нестора Городовенка колектив досяг високої досконалості хорового співу та став одним із найкращих хорових колективів Північної Америки. Загалом за 15 років керівництва «Україною» маестро опрацював майже 500 творів», — розповів Гіржов.
Нестор Городовенко
Нагадаємо, 100-річчя від часу заснування Всеукраїнського музичного товариства імені Миколи Леонтовича як знакова подія в історії української національної культури з ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно з парламентською Постановою цьогоріч відзначається на державному рівні.
