«Леся Українка єднає»: полтавці взяли участь у всеукраїнській просвітницькій онлайн-зустрічі
150-річчю з дня народження видатної інтелектуалки планетарного масштабу, письменниці-патріотки та громадської діячки Лесі Українки Український інститут національної пам’яті (УІНП) присвятив на своїх онлайн-ресурсах цикл інформаційних заходів, покликаних розкрити маловідомі грані особистості й творчості знакової постаті української культури. У просвітницькому онлайн-«круглому столі» УІНП «Леся Українка єднає» взяли участь представники Полтави, Києва, Луцька, Вінниці, Одеси, Дніпра, Харкова. Зустріч транслювалася на офіційному каналі УІНП в ютубі
Полтавці вирішили привернути увагу до єдиної п’єси Лесі Українки з історії російсько-українських стосунків «Бояриня».
«Важливою культурною подією часів Української революції 1917-21 рр. стала театральна постановка «Боярині», яку зробив театр Миколи Садовського у тодішній тимчасовій столиці Української Народної Республіки (УНР) — Кам’янець-Подільському, де перебував Уряд УНР. Прем’єру 1919 року відвідали більшість членів Директорії УНР та очільників тодішньої України на чолі із Симоном Петлюрою», — зауважив регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
«Бояриню» вперше надрукували лише по смерті авторки, у 1914 році, в часописі «Рідний край» (№ 1-6), який тоді видавала наша видатна землячка, уродженка Гадяча, мати Лесі Українки Олена Пчілка. У 1927 році «Книгоспілка» готувала видання 12-томного зібрання творів письменниці. У 8 томі надруковано драму та рецензію на неї неокласика М.Драй-Хмари. Це востаннє, коли «Бояриню» згадували поміж літературної спадщини поетеси. Після цього — 60 років російсько-комуністичної цензури, мовчання: драматична поема «Бояриня» не афішована, не друкована, не аналізована. Два менталітети, дві культури, два світи правил та традицій протиставлені в Лесиній «Боярині». Воля, рівноправність жінки і чоловіка, повага до людини, національно-визвольна боротьба — це Україна. Холопство, глумління над особистістю, побутовий деспотизм — це Московія. Так побачила їх геніальна поетка, яка «Бояринею» виступила проти приниження людської та національної гідності Московською державою», — наголосила під час виступу на онлайн-зустрічі «Леся Українка єднає» Віра Мелешко, завідувачка кафедри української літератури Полтавського національного університету кандидатка філологічних наук.
