Сьогодні, 29 червня 2026 року, Полтава відзначає 1127 років від офіційно затвердженої дати заснування. Проте полтавці старшого покоління пам’ятають, як усього 52 роки тому місто гучно святкувало свій 800-річний ювілей — на той час літочислення вели від згадки у літописі 1174 року.

У межах Дня відкритих дверей у Полтавському національному педагогічного університету імені В. Г. Короленка, ініційованого ректоркою Мариною Гриньовою, на факультеті української філології та журналістики відбулася творча зустріч із юною поетесою, ученицею Остерського ліцею № 1 Остерської міської ради Чернігівської області Єсенією Ковальовою.

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті у селі Лазірки Новооржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області відбулися пам’ятні зібрання з нагоди 90-річчя від дня народження поета-шістдесятника Володимира Підпалого.

Українська література другої половини ХХ століття прикметна з’явою в ній шістдесятників. До них належав і Володимир Підпалий (1936-1973) — поет, прозаїк, перекладач, редактор. Прийшов у цей світ майбутній письменник 90 літ тому, 9 травня 1936 р. у селі Лазірки, яке нині належить до Новооржицької селищної громади Лубенського району). За ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою ВР 90-річчя від дня народження письменника з Полтавщини цьогоріч відзначається на державному рівні. Біографія (життєві обставини, світогляд, епоха) — ключ до розуміння творів, особистості автора, його моральних цінностей. Тож виокремлю життєві і творчі події, які визначили повороти долі Володимира Підпалого.

До Всесвітнього дня поезії, який відзначається 21 березня, в навчально-науковому інституті іноземних мов Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка відбулася відкрита міжнародна лекція «Literature of Conflict: The Poetry of the First World War» («Література конфлікту: поезія Першої світової війни»).

У 212-ту річницю з дня народження Тараса Шевченка співробітники Українського інституту національної пам'яті (УІНП) на чолі із головою Олександром Алфьоровим побували на місці спочинку Пророка Нації на Тарасовій (Чернечій) горі біля Канева, відвідали екскурсію співробітників Шевченківського національного заповідника. Привітали Тараса з днем народження, поклали квіти до підніжжя надгробного пам'ятника.

Козацьке сотенне містечко Рашівка в Гадяцькому повіті (нині село належить до Лютенської сільської громади Миргородського району Полтавської області) — мала батьківщина знакового діяча української культури Петра Залозного.

Сонце повільно повертає до тепла, довгості дня, весни й врешті літа. Наші думки й слова, попри досі кусючі морози, поволі набирають світла в передчутті зміни сезонів. Хто чуйний — відчуває це особливо сильно. А хто чуйніший за поетів і поеток?

Майбутній історик, фольклорист, етнограф, поет, перекладач, почесний член Полтавської вченої археографічної комісії Василь Милорадович народився 13 січня 1846 року у селі Токарі Пісківської волості Лохвицького повіту (нині село належить до Лохвицької міської громади Миргородського району Полтавської області). Біографія етнографа на перший погляд начебто бідна на яскраві події. Втім цінність наукової спадщини дала змогу дослідникам назвати Василя Милорадовича класиком української фольклористики й одним із фундаторів вітчизняної етнографії.

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Департаменту культури, молоді та спорту виконкому Полтавської міськради у Полтаві вшанували пам’ять художника, поета, педагога, мистецтвознавця, етнографа, культурно-громадського діяча, засновника Сумського художнього музею, жертви сталінського російсько-комуністичного терору Никанора Онацького.