За ініціативи краєзнавчої спільноти Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міськради, Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Центральна бібліотека Полтавської міської територіальної громади влаштували просвітницьке зібрання «Пам’ять серця, сили й завзяття — все віддаю для України». Його присвятили 150-річчю видатного уродженця Полтави, просвітника-петлюрівця, поета й письменника, перекладача, історика українського театру, літературного оглядача, ученого-літературознавця, першого міністра освіти Української Народної Республіки (УНР) Івана Стешенка

Сто років тому, 10 листопада (за іншими даними — 19-го) в селі Макухи (нині підпорядковане Зіньківській міській територіальній громаді Полтавського району) на Полтавщині народився видатний український кобзар Михайло Башловка. Він був останнім із могікан, носієм традиції сліпих кобзарів, яких практично повністю винищив російсько-комуністичний режим у 1920-1930 роках. Кобзар Михайло Башловка — один із тих, хто співав про звитяжну сторінку історії Української Народної Республіки-бій під Крутами. А ще говорив і співав про Голодомор тоді, коли всім було наказано мовчати про цей страшний злочин комуністичного режиму, моторошну трагедію українського народу.

22 травня 1861 року відбулося перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі, що неподалік Києва. З нагоди 210-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка та Дня перепоховання Український інститут національної пам’яті (УІНП) cтворив просвітницький слайдер «Поет. Художник» і пропонує вашій увазі кілька художніх робіт, які перегукуються з його віршами і поемами, деякі – є продовженням його слів, але більшість – це його бачення світу, лінза через яку він сприймав зовнішні подразники.

Його творчість у школі вивчали побіжно. Його літературна праця не посідала в нашій уяві такого помітного місця, як Тараса Шевченка, Лесі Українки чи Івана Франка, хоча під впливом шевченкових поезій він почав писати українською, знався з Лесею та її родиною, а Франко відгукувався про нього: «Се просто благотворно — смакувати духовні плоди такого поета». Хтось досі пам’ятає «Колискову» з «Вечірньої казки» («Тихесенький вечір на землю спадає…»), а хтось неодмінно пригадає «Ельдорадо», що в 90-х лунало у виконанні культового тоді рок-гурту «Кому вниз». Та й досі далеко не всім відомо, що тексти цих пісень належать перу видатного уродженця Полтавщини Володимира Самійленка.

19 грудня виповнюється 150 років від дня народження Миколи Філянського, нашого видатного земляка, поета, музеєзнавця, етнографа, історика архітектури, художника, природознавця, жертви сталінського комуністичного терору. Цьогоріч цей ювілей з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою ВР відзначається на державному рівні. Адже він зоставив яскравий слід по собі, його постать і зараз займає осібне місце в українській історії та культурі, але про все по-порядку.

У другу середу жовтня, в центральній читацькій залі бібліотеки Полтавського державного медичного університету, відбулося традиційне засідання «Чайно-книжкового» клубу.

Про непростий життєвий шлях українського поета-шістдесятника, перекладача, публіциста, прозаїка, мислителя, літературознавця, літературного критика, правозахисника, політв’язня СРСР, дисидента, члена Української Гельсінської групи говорили з користувачами бібліотеки №7 Полтавської міської бібліотечної централізованої системи на поетичній годині «Свій шлях пройшов, все винести зумів: Василь Стус».

У п’ятницю, 16 грудня 2022 року, о 18:00 у креативному просторі «МістоХаб» (вул. Спаська, 10) відбудеться літературний вечір полтавського поета Олександра Лук’яненка. Це остання з низки літературних подій, організованих Meridian Poltava, що відбувалися від жовтня до грудня 2022 року.

14 жовтня відзначатимемо День захисника України та 80-річчя створення Української повстанської армії (УПА) Щоб вшанувати захисників і захисниць України та воїнів УПА Інститут нацпам’яті розпочинає інформкампанію під гаслом «Боролись! Боремось! Поборемо!».