Розмір тексту

381 рік тому народився гетьман Іван Мазепа, якому встановлено памятник у Полтаві і названо вулицю

20 березня 1639 року в Мазепинцях, на шляхетському хуторі Київщини, неподалік Білої Церкви народився український військовий, політичний і державний діяч Іван Мазепа.

Походив з відомого правобережного українського шляхетного роду Мазеп-Колединських. Закінчив Києво-Могилянський колегіум, Єзуїтську колегію у Варшаві, протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції, Голландії. Грав на бандурі, захоплювався мистецтвом, колекціонував зброю, був талановитим поетом. Вільно володів польською, італійською, німецькою, французькою, татарською, латинською мовами.

Портрет Івана Мазепи відтворений науковцями та журналістами телеканалу 1 1. Портрет Івана Мазепи відтворений науковцями та журналістами телеканалу 1+1

Тривалий час служив при дворі польського короля Яна ІІ Казимира. В 1663-му повернувся в Україну. Вступив на службу до гетьмана Петра Дорошенка (1669), виконував важливі дипломатичні місії. Згодом став довіреною особою гетьмана Івана Самойловича.

Іван Мазепа увійшов у політичне життя України у досить складні часи. Україна фактично була поділена на дві частини, що боролися між собою: одна — на боці Москви, інша — на боці Польщі. 25 липня 1687 року відомий політичний діяч та дипломат Іван Мазепа отримав гетьманську булаву на Коломацькій раді поблизу Полтави (нині — Коломацький район Харківської області).

Портрет Івана Мазепи автортсва Осипа Куриласа 1909 рік Портрет Івана Мазепи автортсва Осипа Куриласа 1909 рік

Надалі Мазепа відновлював авторитет гетьманства в Україні. Зробив величезний внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. З 1704 року, після об’єднання територій Лівобережної та Правобережної України, — гетьман війська Запорозького обох сторін Дніпра (1687-1708). Завершилася доба Руїни, розпочалося економічне відродження , зміцнився міжнародний імідж України. За роки гетьманування Мазепи в Україні не виникло жодного селянського повстання. А народ присвятив йому прислів’я «Від Богдана до Івана не було гетьмана». Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів. Спрямовував чималі кошти на церковне та цивільне будівництво в Києві, Чернігові, Батурині, Переяславі, Полтаві, Глухові. Фінансував будівництво Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму. Власним коштом збудував 12 нових храмів, ще 20 відреставрував, дарував церквам дорогоцінні речі (зокрема — Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають нинішні українські президенти). Відстоював інтереси українського православ’я в суперечках із верхівкою Московського патріархату. Для оборони південних рубежів побудував Новобогородицьку та Ново-Сергіївську фортеці.

Мазепа подобався жінкам. Однак після одруження з вдовою Ганною Фридрикевич прожив із нею майже 35 років, а по її смерті опікувався двома своїми пасинками.

Прагнення Івана Мазепи визволити Україну з-під московського ярма Гетьманщини йшли врозріз із політикою московського царя Петра І. Під час Північної війни уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, за якою Швеція мала забезпечити звільнення України з-під влади Москви за допомогу українців у війні проти московитів. Звідтоді всіх українців, що виступали за незалежність України і брали участь у національно-визвольному русі, росіяни зневажливо називали «мазепинцями».

архітектурний ескіз памятника архітектурний ескіз памятника

Після поразки в Полтавській битві (17 червня 1709-го) відступив у Бендери (Молдова), де й помер у ніч на 22 вересня 1709-го.

За розпорядженням царя Петра І Російська православна церква оголосила анафему Іванові Мазепі. У вересні 2018-го Вселенський патріархат повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, бо вона була накладена суто з політичних мотивів.

Урочисте відкриття пам’ятника гетьману Іванові Мазепі на Соборному майдані у Полтаві відбулося за участі Президента України Петра Порошенка 7 травня 2016 року. Встановили його з ініціативи голови Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» Миколи Кульчинського , на пожертви меценатів та громади міста. Прочитати статтю з цієї теми можна тут.

14 жовтня 2015 памятник Мазепі презентували полтавцям 14 жовтня 2015 памятник Мазепі презентували полтавцям

Також одну з найдовших вулиць у Полтаві — Калініна — перейменували на вул. Івана Мазепи. А ще мазепинський період у топоніміці Полтави відображений у назвах вулиць на честь Пилипа Орлика — творця першої у світі Конституції; кошового отамана Запорізької Січі Костя Гордієнка , полковника Полтавського козацького полку Федора Жученка та гетьмана Дани́ла Апо́стола. Прочитати статтю з цієї теми можна тут.

На жаль, цього року пандемія коронавірусу COVID-19 не дає змоги організувати культурно-мистецькі та просвітницькі заходи. Відповідними законодавчими та нормативними рішеннями державних і місцевих органів влади обмежено їх проведення.

Відтак, враховуючи цю ситуацію пропонуємо протягом дня цих вихідних- вшанувати пам’ять Івана Мазепи: у вільний від роботи час покласти квіти до пам’ятника.

20 березня Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» за сприяння Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка провів онлайн відеолекцію про Івана Мазепу. Про життєвий шлях гетьмана і його діяльність розповіла Ольга Травкіна, кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Завдяки журналісту Олегу Головатенку її можна переглянути на YouTube.

За матеріалами проекту «Історичний календар» та фейсбук-сторінки Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП

Національна пам’ять

Редактор проекту: Північно-східний відділ Українського інституту національної пам’яті

206

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему