Розмір тексту

У Полтаві відбулася наукова конференція «Село Жуки — батьківщина літописця Самійла Величка»

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті згідно з Постановою ВР на державному рівні відзначається 350-річчя з часу народження видатного українського історика, козацького літописця Самійла Величка. Вшанували пам’ять видатного земляка у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Там відбулася четверта наукова конференція «Село Жуки — батьківщина літописця Самійла Величка».

На неї завітали науковці та краєзнавці з Полтави, Опішного й Харкова, журналісти, голова Полтавської районної ради Михайло Кононенко, керівництво Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації, завідувачка кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету Людмила Бабенко, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар, очільники Полтавського козацького коша імені Миколи Міхновського, ветерани російсько-української війни. Говорили про козацьку спадщину в «Літописі» Самійла Величка, козацьку історію Полтавщини та значення козацької Переволочної.

Як розповів директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко, цей науковий форум є ювілейним й завершує цикл конференцій, присвячених літописцю. «Це знакова постать для української історії. Самійло Величко наш земляк. Полтавці в цих чотирьох конференціях присвятили йому близько сотні доповідей та понад сотню наукових праць, які збагатили величкознавство в цілому та історію Полтавщини кінця XVII — початку XVIII століття. Сьогодні заплановано пів сотні доповідей», — сказав Олександр Супруненко.

«Літопис» Величка цікавий ще тим, що чимало важливих історичних подій відбулися на Полтавщині.«Самійло Величко досліджував події початку доби Руїни. Зокрема й події,що пов’язані із промосковським заколотом Мартина Пушкаря супроти гетьманської влади Івана Виговського. Ці події відбувалися на теренах Диканського району та Полтави. Цікавим є й село Переволочна Кобеляцького району. Воно було південним форпостом Гетьманщини. Це була стратегічна територія, через яку проходив шлях на Запорізьку Січ, Правобережжя та Крим. Тому знайшло своє відображення на сторінках «Літопису», — розповіла заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Людмила Шендрик.

Спецпогашення марки Спецпогашення марки

Крім того, в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулася презентація конверта та місцевої марки, присвяченої «Літопису» Самійла Величка. Михайло Мелін, голова правління Полтавської обласної спілки філателістів зауважив: «Марки і конверти ми присвятили Самійлу Величку. На них зображено портрети, які намалювали полтавські художники Євген Путря та Микола Підгорний. Це найвідоміші портретні зображення Самійла Величка».

На учасників чекала експрес-виставка. Представлено козацькі люльки-носогрійки, пояси, посуд, каламар, філателістичні матеріали. Поряд із виставкою діяла фотозона, де охочі змогли познайомитися з автентичними речами XVII-XVIII століть та сфотографуватися біля них.

Ювілейні заходи з нагоди 350-річчя Самійла Величка та 300-річчя його літопису продовжаться у травні на його малій батьківщині, в селі Жуки Полтавського району, та в жовтні. Восени у Полтаві планується презентація перевидання, так би мовити, «без купюр» літопису Величка. «Фінансування здійснюватимуть через Український культурний фонд. Видання готує Інститут історії України Національної академії наук», — сповістив Олександр Супруненко.

Світлини: Полтавський краєзнавчий музей, відділ ЗМІ ОДА.

За матеріалами офіційного сайту Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації.

Національна пам’ять

Редактор проекту: Північно-східний відділ Українського інституту національної пам’яті

142

Полтавщина:

Запропонувати тему