Єдине вікно, електронний кабінет надрокористувача, data-room геологічної інформації — Держгеонадра на шляху повної діджиталізації
Під час пресбрифінгу в приміщенні «Укрінформу» голова Держгеонадр Роман Опімах розповів про пріоритети роботи Служби протягом 2020 року.
Оновлена Державна служба геології та надр України сконцентрувала роботу на трьох ключових напрямах: подоланні корупції і відновленні довіри до установи, підвищенні ефективності використання надр і пропозиції нових інвестиційних об’єктів.
Інвестиції у видобувну галузь
Для створення сприятливих умов для залучення інвестицій у галузь надрокористування цього лютого Держгеонадра запустила в адміністративний сервіс «Єдине вікно надрокористувача». Через нього спеціалісти проводять консультації та роз’яснюють, як можна надавати, продовжувати спеціальні дозволи на користування надрами і вносити зміни відповідно до вимог законодавства.
— Зараз розробляємо й «Електронний кабінет надрокористувача». Плануємо запустити його у два етапи: у квітні можна буде отримувати спецдозволи, продовжувати строк дії, переоформляти, вносити зміни, реєструвати. Також зробимо інтеграцію із публічною кадастровою картою. З червня надрокористувачі зможуть подавати звіти онлайн, відслідковувати статус документів і номінувати ділянки на аукціон, — розповів Роман Опімах.
За словами голови Держгеонадр, саме діджиталізація процесів ліцензування та звітності скоротить кількість повернень документів заявникам, мінімізації ризиків та прискорить процеси погодження й отримання спецдозволів.
Реформи у видобувній галузі
Ще у листопаді 2019 року розпочато низку реформ щодо запровадження легкого, конкурентного та прозорого способу отримання права на користування всіма видами надр.
За словами Романа Опімаха, оновлення потребує близько 20 нормативно-правових актів, половина з них — закони.
— Ми подали рекомендації щодо проєктів змін до нормативно-правових актів з розповсюдження конкурентного способу надання спеціальних дозволів, а також зі спрощення доступу до геологічної інформації та децентралізації користування надрами, — розповів голова Держгеонадр.
Так, Уряд оновив низку постанов, що регулюють взаємовідносини з надрокористувачами. Цим спростили доступ до первинної та вторинної геологічної інформації, ознайомлення з якою стає безкоштовним у місцях її зберігання. У відкритому онлайн-доступі розмістять протоколи Державної комісії по запасах корисних копалин. Кошти від продажу державної геологічної інформації використовуватимуть для її оцифрування та підготовки нових відкритих аукціонів чи конкурсів.
— Спецдозвіл на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ із подальшим видобуванням, на нові ділянки можна отримати лише під час електронних торгів. Ще до виставлення ділянки на аукціон буде можливість резервування землі. До початку профільних робіт потрібно пройти протягом одного року процедуру оцінки впливу на довкілля, — пояснив голова Держгеонадр Роман Опімах.
Крім того, скасоване погодження облрадами надання родовищ корисних копалин загальнодержавного значення. Родовища місцевого ж значення залишаються у віданні сільських, селищних, міських і районних рад та об’єднаних територіальних громад.
— Також ми активно працюємо над оновленням Кодексу України про надра. Завдання — врегулювати гірничі відносини і забезпечити раціональне та комплексне використання надр, — розповів Роман Опімах.
Ключові позиції оновлення Кодексу про надра — кодифікація низки підзаконних актів в одному документі. За словами голови Держгеонадр, це гарантуватиме стабільність законодавства, визначить виключний перелік підстав видачі спецдозволів поза аукціоном, а також запровадить можливості придбання ліцензій на вторинному ринку.
Прозорість видобувної галузі
Водночас Уряд подав законодавчу ініціативу щодо спрощення та підвищення прозорості роботи газовидобувної індустрії. Для залучення інвестицій та провідних практик розробки багатої мінеральної бази України сьогодні проводять відкриті, конкурентні аукціони і конкурси. Так, 2019 року Державна служба геології та надр України видала 35 дозволів через електронні торги. Розмір надходжень до бюджетів у результаті продажу дозволів на електронних аукціонах становить 503,9 млн грн. Загальна запланована сума надходжень на 2020 рік — 750 млн грн.
— У грудні ми презентували Інвестиційний атлас надрокористувача, де розміщено вже понад 100 готових об’єктів для інвестування. Зокрема, 23 перспективні нафтогазові ділянки, а це понад 3,5 тис. квадратних кілометрів. Дев’ять із них вже ініційовані на аукціони, які ми оголосимо в березні, — розповів голова Держгеонадр Роман Опімах.
Потенційний покупець, обравши об’єкт серед запропонованих в Атласі, може ініціювати проведення аукціону. Водночас, якщо бажаної ділянки в переліку немає, її можна номінувати на електронні торги. Графік, правила, а також зразки заяв щодо ініціювання та номінування розміщено на сайті Держгеонадр.
Один із важливих напрямів діяльності Держгеонадр — відкриття доступу до геологічної інформації шляхом створення інтерактивних data-room. Вперше за час проведення конкурсів на укладання угод про розподіл вуглеводневої продукції Держгеонадра створила аналогову та віртуальну data-room геологічної інформації по трьох нафтогазових ділянках. Потенційні інвестори мали можливість вивчати геологічні звіти щодо цих ділянок онлайн.
Тепер же Держгеонадра розробляє бачення національної інфраструктури геологічних даних — National Data Repository.
— Він включає інформаційну систему збереження й управління даними та мережу сховищ кам’яного матеріалу і зразків. У рамках підписаного Меморандуму про взаєморозуміння зі всесвітньовідомою сервісною компанією Schlumberger ми провели семінар для співробітників Держгеонадр і підприємств, що знаходяться у сфері управління, для ознайомлення з кращими світовими практиками у цій галузі, — пояснив Роман Опімах.
Він додав, що вже розроблені проєкти положень про каталог відомостей геологічної інформації та про сховища геологічних даних. Прийняття цих документів стане першим кроком до створення національної інфраструктури геологічних даних.
