Останній етап формування громад на Полтавщині. Якою уряд бачить нашу область
Найголовніша реформа в Україні добігає до завершення. Розглянемо нюанси цього процесу на прикладі окремих громад Полтавської області.
27 січня в Мінрегіоні пройшли додаткові консультації зі створення Перспективного плану формування територіальних громад Полтавської області. У заході взяли участь представники ОДА, об’єднаних та необ’єднаних громад, профільних асоціацій та народні депутати.
Мапа, яка змінюється на очах
Децентралізація — створення об’єднаних територіальних громад — має закінчитися у цьому році загальними місцевими виборами. Реформа триває понад п’ять років і нинішня влада її пришвидшує. 20 грудня 2019 року народні депутати внесли зміни до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Тепер об’єднання сільських, селищних та міських рад відбуватиметься згідно з Перспективними планами, які розроблені окремо для кожної області. Простою мовою пояснює суть змін експерт із розвитку місцевого самоврядування, екс-мер Кобеляк Олександр Ісип:
— Усе, добровільний етап об’єднання закінчений. Всі, хто не встиг, той запізнився, м’яко кажучи. Тепер відповідальність за реалізацію реформи бере на себе влада. Очільники необ’єднаних місцевих рад, разом із депутатами та жителями, тепер себе мусять звинувачувати за те, що вони не зробили так, як їм було б краще. Що стосується обласної влади, то її представники можуть сформувати Перспективний план не так, як хочуть ці люди, а відповідно до критеріїв спроможності.
Олександр Ісип
Державницький принцип
Процес об’єднання на Полтавщині залишив по собі багато «білих плям» — місцевих рад, які так і не спромоглися зайнятися децентралізацію. І тепер урядові та парламентські реформатори зайнялися ними «зверху». Один із них — голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін. Народний депутат від партії «Слуга народу» розповідає:
— Логіка наших дій під час консультаційних нарад з ОДА така. По-перше, за можливості підсилюємо слабкі діючі громади «білими плямами». По-друге, якщо перша опція неможлива, працюватимемо над об’єднанням діючих громад за взаємної згоди. По-третє, якщо два перших варіанти не працюють, діятимемо в адміністративний спосіб. У такого підходу можуть бути противники, але саме його ми вважаємо державницькою діяльністю з орієнтацією на інтереси громадян.
Віталій Безгін
Мінрегіон і новостворені громади
Під час формування й обговорення Перспективного плану Полтавської області не оминули увагою і новостворені ОТГ, де вибори відбулися 22 грудня. Але по формату деяких із них вже зараз пропонують зміни.
Наприклад, Великобудищанську ОТГ зберегли у тому форматі, в якому вона і створювалася. ОТГ включає у себе п’ять сільських рад, а її населення — 6057 осіб. Грає роль і логістична зручність та віддаленість від районного центру Гадяча, до якого на одному з етапів обговорень пропонували віднести цю об’єднану громаду.
Крім того, на її території ведеться газовидобуток. А це додаткові кошти на реалізацію інфраструктурних проєктів, які вона отримуватиме.
У Гадяцькому районі планують також залишити Петрівсько-Роменську ОТГ та утворити Лютенську.
Блокував об’єднання — опинився у найгірших умовах
На Полтавщині є сільські голови, які дбають про інтереси громади. А є такі, хто до останнього уникав об’єднання через власні інтереси. Кілька прикладів — із Полтавського району.
Так, Бричківський сільський голова, всупереч рішенню своїх депутатів, блокував процес децентралізації. Його колега із Супрунівки діяв подібно. Але, коли реформа стала виглядати невідворотною, втрутився у процес об’єднання Пальчиківської та Абазівської сільрад. У результаті Супрунівська сільська рада згідно з Перспективним планом приєднається до Полтави. Доля Бричківської сільської ради склалася так само.
Ці приклади наочно доводять: вигоди від реформи отримує той, хто вчасно нею займається. І не намагається завадити процесу, який є невідворотним.
Ресурс для розвитку громади
Ковалівська сільська рада — серед тих, яка увійшла в об’єднавчий процес майже останньою. У грудні 2019 року, після консультативних обговорень із мешканцями, депутати сільради на сесії проголосували за приєднання до сусідньої Великосорочинської ОТГ. Хоча у попередній редакції Перспективного плану формування територіальних громад Полтавської області Ковалівка мала б увійти до складу Шишацької ОТГ. Але люди вирішили по-іншому, маючи низку відповідних аргументів.
Нині Великосорочинська ОТГ (у складі Великосорочинської та Полив’янської сільрад) не має у першу чергу фінансів для подальшого розвитку, вона дотаційна. Хоча це край із величезним туристичним потенціалом — наша гоголівська Мекка, відома на всю Україну. Багато разів обговорювалися плани з розвитку туристичного бренду Великих Сорочинець, як перлини Полтавщини, куди щороку можна організовувати поїздки з інших областей. Але завжди виникало першочергове питання соціальної та дорожньої інфраструктури.
У громаді брак коштів відчутний на кожному кроці. Мешканці хочуть отримати нормальний дитячий садочок замість довгобуду, хочуть зберегти лікарню місцевого значення, яка нині на межі закриття. У Великосорочинській ОТГ є й політичні проблеми. У громаді часто змінюються керівники, що не сприяє нормальній роботі сільської ради загалом.
У цьому випадку зрозуміла логіка експертів із Мінрегіону, які пропонують приєднати до Великосорочинської ОТГ дві сусідні сільради. У Ковалівській та Савинцівській сільрадах потужно працюють газовидобувні підприємства. 3% рентних платежів, які отримає ОТГ завдяки їм, якраз і зроблять її фінансово спроможною в цілому. Власне, у цьому полягає основна ідея реформи децентралізації — збалансувати громади так, щоб кожна територія могла розвиватися самостійно.
Як зазначають експерти з Мінрегіону, логіка в приєднанні Ковалівки до Великосорочинської ОТГ дійсно є. Шишацька ОТГ й без неї є фінансово спроможною та має достатньо ресурсів для розвитку. Голова цієї громади Олександр Тутка недарма називає її «потужною машиною».
Наталія Нос
Окрім цього, важливим є критерій доступності жителів крайніх населених пунктів до центру громади. Голова Ковалівської сільради Наталя Нос розмірковує так:
— Ковалівка розташована ближче до Великих Сорочинців, ніж до Шишак, села з’єднані між собою автотрасою. Крім того, там є два медичні заклади — ясно, що там таких черг, як у Шишацькій ЦРЛ, не буде. Та й загалом — наші здобутки та принади Великих Сорочинців підуть на користь об’єднаній громаді в цілому.
Оксана Шурдак
В.о. голови Великосорочинської ОТГ Оксана Шурдак зазначає:
— Ми дуже раді, що мешканці Ковалівської сільської ради вирішили приєднатися до Великосорочинської ОТГ. Ми й хотіли їх бачити разом із нами в одній громаді. Це дасть новий поштовх для розвитку нашої ОТГ. Враховуючи туристичний та промисловий потенціал, який ми отримаємо після об’єднання, всі спільні проблеми вирішимо дуже швидко.
Обидві керівниці вдячні ОДА за ті зміни у Перспективному плані, які дозволяють ОТГ існувати у форматі чотирьох сільрад — Великосорочинської, Полив’янської, Савинцівської та Ковалівської.
Олег Синєгубов
Голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов категоричний: в області існує понад два десятки проблемних ОТГ, де, зокрема, є невідповідність критеріям спроможності. Тому він згоден з планами керівництва країни:
— Позиція Мінрегіону однозначна і незмінна — підтримувати діючі ОТГ, підвищуючи рівень спроможності. Децентралізація має завершитися цьогоріч. І, як ми пам’ятаємо, надалі відбуватиметься процес укрупнення громад.