Ігрові уроки, моделювання ситуацій та новий спортивний інвентар — про впровадження НУШ у заняття з фізкультури на Полтавщині
Після впровадження «Нової української школи» у навчальних закладах Полтавщини оновили матеріально-технічну базу, змінили підхід до навчального процесу та ввели нові методи викладання. Вчитель фізичної культури Полтавської гімназії № 33 Валерій Білоха працює у школі вже 10 років і підтримує зміни у навчанні.
— Що змінилось у навчальному процесі після впровадження Нової української школи?
— Ми проходили сертифікацію, щоб проводити заняття у перших класах. І, якби я зараз навчався у такому першому класі, мені б було дуже і дуже цікаво. За відгуками колег, чиї діти навчаються за новою системою, школярам подобається іти до школи, вони не пручаються і дуже засмучуються, коли хворіють.
Це новітні підходи в цілому, зміна парадигми.
— Чи є відповідна матеріальна база для змін?
— Всі класні кімнати укомплектовані новим обладнанням.
Зараз у спортивному, здоровому способі життя дітей зацікавлена держава. Нас почали активніше підтримувати. Є різні програми, щоб отримати чи закупити новий спортивний інвентар. Зробили ремонт в залах шкіл Полтави. Але процес еволюції завжди займає певний час. Тому це складно. Все залежить від нас, від того, як ми будемо включатися в цей процес, як сприятимемо йому. Обмежень завжди багато. Але той, хто хоче, — шукає можливості, хто не хоче, — причини, щоб чогось не робити.
— Чи змінилось викладання фізичної культури після впровадження «Нової української школи»?
— У нашому предметі змінилося те, що все більше застосовуємо ігрових уроків. Через гру, через комунікацію, через можливі ігрові моменти діти вчаться спілкуватися одне з одним, приймати рішення, вирішувати спірні питання. Тепер їм необхідно знаходити спільну мову, вихід із конфліктних ситуацій. І тут вчитель стає в пригоді, тому що він моделює певні ситуації, показує, роз’яснює.
Також ми не можемо спілкуватися з дітьми частками «не», забороняти щось. Наприклад, не можна сказати «не ходи туди», треба — «будь ласка, підійди до мене».
— Які перспективи Нової української школи?
— Ми хочемо побачити інших дітей. Вони будуть відвідувати школу не для того, щоб просто отримати атестат, а щоб навчатися, виховати в собі певні компетентності, бути готовими до подальшого життя. Вони будуть нести себе достойно, знаходити такі ніші, де могли б максимально якісно себе проявити. І так в усіх аспектах нашого дорослого життя. Щоб не картали себе за певні помилки, а сприймали це як роботу над собою, певне випробування, яке треба здолати, а не просто закинути й забути. Тому це, перш за все, складний виховний процес, ми всі перебудовуємося разом із реформою освіти.
— Як ви ставитеся до освітніх реформ?
— Моє ставлення до змін позитивне. Над помилками ми намагаємося працювати. Акумулювати їх, аналізувати, виправлятися і застосовувати по максимуму ті речі, які дійсно працюють. Але це все шлях, який ми можемо здолати тільки коли ним підемо. Якщо знаходитися на місці, не робити крок, ми будемо відставати. Щоб рухатися в ногу з часом, потрібно змінюватися, впроваджувати в навчально-освітній процес новітні технології, пробувати, експериментувати. У рамках наших шкільних програм ми можемо і маємо змінюватися.
— Щоб ви хотіли побажати вашим колегам, учням, їх батькам?
— Бажаю їм наснаги, сили волі, сили духу, здоров`я, не боятися впроваджувати нове в своїй роботі, навчатися новому, не боятися змін і змінюватися. Дітям бажаю бути послідовними, наслідувати своїх вчителів, вчитися на позитивних прикладах. Всім щиро бажаю навчитися вчитися.
