Розмір тексту

Господарі на своїй землі: перемога і зрада децентралізації на Полтавщині

Фото: agroinsider.com.ua

Розповідь про те, як дві ОТГ по-різному розпорядилися своїми землями сільськогосподарського призначення.

В Україні п’ять років триває реформа децентралізації. Більше прав, повноважень та обов’язків отримують об’єднані громади — ОТГ.

З 2018 року ОТГ почали отримувати із державної у комунальну власність землі сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів. І, відповідно, тепер ними розпоряджається не Держгеокадастр, а депутати громад.

У них є два варіанти. На сесії місцевої ради наділи можна безоплатно передати у приватну власність бажаючим громадянам відповідно до ст.121 Земельного Кодексу: для ведення особистого селянського господарства. Але не більше 2 га незайнятих с/г земель в одні руки.

Інший шлях — орган місцевої влади може віддати ділянки в оренду відповідно до Закону України «Про оренду землі». При чому можливі не тільки традиційні, а й через електронні торги.

Очільник ГУ Держгеокадастру в Полтавській області Вадим Чувпило передає документи на землю ОТГОчільник ГУ Держгеокадастру в Полтавській області Вадим Чувпило передає документи на землю ОТГ

Який із цих двох варіантів кращий — розповідає очільник ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Вадим Чувпило:

— Земельний податок від приватних осіб у десятки разів менший, ніж орендна плата за землю. При цьому влада не може вплинути на стан таких ділянок, правильність їхнього обробітку, внесення добрив тощо. Крім того, роздаючи ділянки по 2 га громадянам, керівництво ОТГ позбавляє свою громаду землі, як ресурсу. І, відповідно, позбавляє громаду надійного джерела багаторічних доходів від орендної плати. Сьогодні вона на 100% йде у місцевий бюджет. Саме передача земель в оренду через аукціон є найпрозорішим способом громадам заробити.

Перемога над кумівством

Коломацька ОТГ 6 лютого — перша на Полтавщині — провела аукціон на оренду с/г землі у Василівському старостаті. За умовами заходу, 5,5 га перейшли в оренду без зміни призначення, тобто для сільськогосподарського використання. У торгах взяли участь п’ять агропідприємств.

Початкова ціна ділянки становила 26 тис. грн. У ході торгів її підвищили втричі — до 74,66 тис. грн на рік. Саме таку суму сплачуватиме до місцевого бюджету протягом 10 наступних років переможець торгів ТОВ «Агроцентр Плюс».

Право оренди ділянки Коломацька ОТГ продала втричі дорожче, ніж планувала Право оренди ділянки Коломацька ОТГ продала втричі дорожче, ніж планувала

Учасники першого земельного аукціону в ОТГ на Полтавщині Учасники першого земельного аукціону в ОТГ на Полтавщині

На цьому в громаді зупинятися не збираються, говорить голова ОТГ Євген Почечун:

— Сільськогосподарські землі треба використовувати за призначенням. Кошти від оренди підуть на ремонти комунального майна.

Керівник ГУ Держгеокадастру в Полтавській області Вадим Чувпило підкреслює:

— Цей аукціон — перемога над кумівством. Громада виставила ділянку на торги, провела аукціон. І, до речі, ціна втричі більша за стартову — це не рекорд на Полтавщині. У нас були випадки, коли за право оренди пасовищ давали суму в 20 разів більшу за початкову. По ріллі, бувало, у 15 разів дорожче. Тому Коломацькій ОТГ є, куди прагнути.

Пасовища перетворюються...

Жителі чотирьох старостатів Великобагачанської ОТГ — у відчаї. У грудні 2018 року депутати селищної ради виділили кілька ділянок до 2 га на сінокосах і пасовищах Степанівського старостату приватним особам.

Розповідає депутат Полтавської обласної ради Олег Діденко:

— Крик душі селян — відстояти ці земельні ділянки, які вони по праву зберігали для розвитку сільської місцевості. А їх з великим бажанням хотів голова ОТГ Юрій Саковський роздати немісцевим жителям — для розорювання сіножатей.

На одній із скандальних земельних сесій у Великобагачанській ОТГ На одній із скандальних земельних сесій у Великобагачанській ОТГ

Розгляд земельних питань у Великобагачанській ОТГ | Фото Олега Діденка Розгляд земельних питань у Великобагачанській ОТГ | Фото Олега Діденка

Продовжує тему депутат Великобагачанської селищної ради і житель Степанівки, Заслужений працівник сільського господарства Петро Корнієнко:

— Серед власників — секретар голови, невістка секретаря селищної ради, родичі працівників апарату та державного реєстратора. «Під прикриттям» у приватні руки пішло загалом 17 га землі Степанівського старостату. При цьому четверо власників, які мають разом 7,5 га, вже отримали свідоцтва про право власності від держреєстратора. А їхні ділянки зареєстровані у публічній Кадастровій карті.

Депутат Петро Корнієнко виступає перед громадою Депутат Петро Корнієнко виступає перед громадою

Він дивується: як лише за два місяця встигли виготовити свідоцтва і затвердити їх на сесії? При тому, що «звичайні» люди такі документи виготовляють роками. Петро Корнієнко підкреслює:

— Коли ОТГ отримала наші землі від Держгеокадастру, була проведена їхня державна реєстрація. Але ми не очікували, що громадські пасовища передадуть для ведення особистого селянського господарства. Ми нічого не знали про справжні плани нашого керівництва, громадські слухання у нас не проводилися. Аж раптом — сесія і передача нашої землі громадянам. Від Великої Багачки, де вони мешкають, до Степанівки — 12 км. Я не думаю, що вони до нас худобу на випас ганятимуть. Вони хочуть змінити цільове призначення нашої землі й розорати її. Але буде конфлікт: ми нікого не пустимо на наші сінокоси й пасовища.

У законодавстві немає норми, що сінокоси і пасовища можуть стати ріллею. У статті 34 Земельного Кодексу сказано: вони можуть віддаватися в оренду без зміни цільового призначення або для створення громадських пасовищ і сінокосів.

Голова Великобагачанської ОТГ Юрій Саковський прокоментував конфлікт по телефону:

— Все нормально у нас. Пасовища роздавали ті, що були виорані. На сьогоднішній день [відомо], що вони протягом не одного року використовувалися, з них мають прибутки. Насправді, це розорані землі, які використовуються, так сказати, з метою особистої наживи.

При цьому керівник не уточнив, хто саме наживається на розораних землях.

Ситуацію, що склалася, коментує юрист із земельних питань Ірина Прудка:

— Відповідно до статті 37 Закону України «Про охорону земель» використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути, в установленому законодавством порядку, обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей та пасовищ. Крім того, статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за невиконання природоохоронного режиму використання земель.

Юрист також стверджує: розорення сіножатей та пасовищ не може бути приводом для зміни їхнього цільового призначення. Це правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність.

Таку ж земельну проблему, як у Степанівському, мають й інші старостати Великобагачанської ОТГ. У конфлікті вже беруть участь прокуратура, обласна влада та депутати Верховної Ради.

А як в Європі?

Тим часом в Європейському Союзі за збереження пасовищ сільгоспвиробники отримують кошти. Цитата з Делегованого регламенту Європейської комісії (ЄС) № 639/2014): «претендент на субсидії зберігає наявні лукопасовищні угіддя або при їх скороченні повинен відновити площу».

Існує також Графік зближення із законодавством ЄС для України у сфері сільського господарства. Він включає 60 регламентів та директив. Але фактично в Україні з цього приводу прийнята незначна частина необхідних законів.

За даними «Економічної правди», у Німеччині, Великобританії та Франції пасовищ набагато більше, ніж у нас. Хоча там щільність населення вища, ніж в Україні. Тваринництво в ЄС саме завдяки пасовищам має істотно нижчу собівартість виробництва продукції. Доведено: дешевше випасати корів на пасовищах, ніж годувати їх кормами з полів.

Корова на випасі у Німеччині Корова на випасі у Німеччині

Одночасно із цим у ЄС розораність земель становить 25,6%. Тоді як в Україні — найбільш розорані землі серед інших країн світу (!). За даними академіка Анатолія Бабича, ще 10 років тому було розорано понад 57% української території. Найбільше — південні області. Якщо брати лише сільгоспугіддя Полтавщини, тут рівень розораності — 75% (дані Держгеокадастру).

З одного боку, така інтенсивна «робота» на землі цілком відповідає програмі ООН «Сталий розвиток: Цілі та Порядок денний 2030». У ній, серед іншого, йдеться про те, що продуктивність сільського господарства до 2030 року має збільшитися вдвічі.

Але в Україні немає балансу між продуктивізмом та дотриманням екологічних норм використання с/г землі. Це висновок науковців із ДУ «Інститут економіки і прогнозування» НАНУ.

Коментар експерта з децентралізації

Про перемогу з елементами зради говорить експерт з децентралізації ВГО «Інститут політичної освіти» Володимир Феськов. На наше прохання він прокоментував земельний аукціон у Коломацькій ОТГ та виділення ділянок у Великобагачанській громаді:

— Що робити із землею, тепер визначають органи місцевого самоврядування. І, власне, це головна перемога реформи місцевого самоврядування — децентралізації. Тепер не держава вирішує земельні питання, а місцеві ради. Але. Подальша доля цієї землі залежить від мудрості осіб, які цей орган наповнюють. І на Полтавщині бачимо два зовсім різні сценарії. Ясно, що довгострокова оренда принесе користь ОТГ. Підкреслю: договір оренди зазвичай передбачає можливість для громади бути справжніми господарями у себе вдома. Які можуть збільшувати відсоток оплати за орендовані ділянки. Які можуть контролювати якість землі. І, якщо орендар не виконує умови договору — скасувати його в односторонньому порядку і знайти кращого. Натомість із власників ділянок спитати не можна.

Експерт з децентралізації ВГО «Інститут політичної освіти» Володимир Феськов Експерт з децентралізації ВГО «Інститут політичної освіти» Володимир Феськов

Експерт називає трагедією для старостатів ситуацію у Великобагачанській ОТГ:

— Люди без пасовищ поруч з селом не зможуть утримувати свою худобу. Крім того, ними — але на правах оренди без зміни цільового призначення — могли б розпоряджатися місцеві фермери чи агропідприємства.

Дві поради старостатам

Володимир Феськов пропонує жителям старостатів, які почуваються ошуканими, два варіанти захисту.

1) Можна скасувати рішення місцевої ради про передачу комунальних земель у приватну власність, якщо зафіксовані порушення процедур та законів (не було попереднього оприлюднення проектів рішень, дотримання регламенту сесії та ін).

— У такому разі староста або депутат ОТГ має право звернутися до суду і відмінити рішення сесії. Такі прецеденти в Україні вже були. Це та соломинка, за яку варто хапатися, — підкреслює експерт.

2) Для захисту інтересів маленьких сіл їхнім жителям варто створити сільські комітети відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення».

— Це такі консультативно-дорадчі органи і вони можуть називатися по-різному. Напишіть положення про їхню діяльність і зафіксуйте його рішенням ради. Сільські комітети можуть брати участь в усіх справах ОТГ. У тому числі розглядати проекти рішень, які стосуються майна, що знаходиться або має пряме відношення до їхнього населеного пункту. Зазвичай у таких комітетах — до 10 осіб. Якщо планується відчуження рухомого чи нерухомого майна села — питання має спочатку розглядатися на рівні комітету і візуватися старостою, — зазначає Володимир Феськов.

Він навів приклад Тячівської ОТГ на Закарпатті. Тамтешні сільські комітети розглядають попередні рішення не тільки по майну, а й бюджетні. Й їхні зауваження та пропозиції є важливими і критичними на сесіях. Тому там таких конфліктів, як у Великобагачанській ОТГ, не виникає.

P.S. Під час написання статті з’ясувалося, що порушення під час земельних грудневих сесій у Великобагачанській ОТГ таки були. Тому ми продовжимо спостерігати за ситуацією.

Анна ДОВГОШЕЙ

Полтавщина:

Запропонувати тему