Перспективний план Полтавської області «без білих плям»: для чого створений та на якому етапі зараз?
В Україні активно впроваджуються реформа децентралізації, започаткована Президентом та Урядом. Проте виникають питання: як створити якісно нові умови життя району, області, громади? Перший заступник голови Полтавської ОДА Андрій Пісоцький розповів, як Полтавщина розробляла свій Перспективний план «без білих плям», і які його результати на сьогодні.
Про Перспективний план вперше заговорили з впровадженням в Україні головної реформи Уряду — реформи децентралізації. Відомо, Реформа — покликана змінити адміністративно-територіального устрій країни. Згідно з нею, на географічній карті України створено такі одиниці місцевого самоврядування, як об’єднані територіальні громади.
Реформа стартувала у 2015 році та за три роки вже підтвердила свою безперечну ефективність і Полтавщина стала одним із флагманів цього процесу. А Перспективний план — документ, який містить перелік спроможних ОТГ із зазначенням тих територіальних громад, що входять до їх складу.
Всього в Україні існує 665 ОТГ, з 20 кращих — 7 ОТГ Полтавщини. Це результат спільної роботи адміністрації області та місцевої громади. Серед таких: Щербанівська, Гребінківська, Лохвицька, Шишацька, Великобагачанська, Драбинівська та Петрівсько-Роменська ОТГ.
Крім цього, за результатами аналізу перших років діяльності об’єднаних територіальних громад в Україні, профільним Міністерством з реалізації реформи децентралізації — Мінрегіоном сформовано ряд критеріїв, яким має відповідати майбутня спроможна територіальна громада. Це, насамперед, кількість її мешканців, яка має становити не менше 5-7 тисяч громадян, хоча можуть бути і винятки. Також питома вага базової дотації у структурі доходів не повинна перевищувати 30% обсягів власних надходжень, а граничний рівень витрат на управлінський апарат може бути не більше 20% від власного ресурсу громади (без трансфертів із центрального і обласного бюджетів). Важливою умовою ще є забезпечення постійного зростання обсягів капітальних видатків із обрахунку на одного мешканця.
—Децентралізація — закономірна реформа у той час, коли країна обирає шлях прогресу. Варто реформувати застарілий постсоціалістичний устрій. Саме формування дієвого та спроможного місцевого самоврядування стало головною передумовою як самої реформи, так і створення відповідних Перспективних планів, — говорить Андрій Пісоцький.
Перспективний план включає в себе дві частини. Перелік спроможних ОТГ та паспортів із зазначенням найменувань територіальних громад. Та графічну частину, тобто карту, яка відображає межі спроможних об’єднаних громад, їх потенційні адміністративні центри та всі населені пункти.
— Приємно, що як у наших жителів, так і влади є повне порозуміння у питаннях формування територіальних громад. Разом із колегами, представниками Департаментів Полтавської обласної державної адміністрації та, безпосередньо, головою ПОДА Валерієм Головком ще у 2015 році розпочали активну роботу над формуванням Перспективного плану Полтавської області. Спільно з представниками громад обговорювали питання формування спроможних ОТГ та їх можливі адміністративні центри, — розповідає перший заступник голови Полтавської ОДА.
При виборі потенційного адміністративного центру важливо взяти до уваги усі аспекти. Це його розвинута інфраструктура, доступність послуг у різних сферах. Як приклад, час прибуття надання швидкої медичної та пожежної допомоги.
— Саме завдяки ефективному плануванню можна отримати спроможні об’єднані територіальні громади, здатні забезпечити успішну реалізацію наданих їм повноважень та можливостей для розвитку. Така почергова підготовка дасть загальний поштовх економічному та соціальному розвитку України в цілому, — зазначає Андрій Пісоцький.
На сьогодні в області триває процес остаточного формування складу територіальних громад зі стовідсотковим охопленням ОТГ, без так званих «білих плям». Йде активне обговорення процесу створення громад на місцях — в районах області. Щоденно до облдержадміністрації від райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, депутатського корпусу усіх рівнів, а також окремих громадян надходять пропозиції форматів майбутнього об’єднання.
— Мабуть, як і більшість областей, перед якими стоїть завдання з розробки Перспективного плану, ми стикнулися з небажанням окремих місцевих рад долучатися до процесу децентралізації. Деякі місцеві голови не зацікавлені в об’єднанні, яке тягне за собою втрату ними владних повноважень. Непоінформованість більшості громадян щодо переваг, які громади отримають у результаті проведення децентралізації, значною мірою насторожують громадськість. Такі місцеві громади виступають категорично проти якогось об’єднання, вважаючи себе самодостатніми. Інші ж громади ведуть між собою боротьбу за отримання статусу адміністративного центру. Проте у діалозі та постійному спілкуванні ми завжди шукаємо компромісні рішення, які влаштують кожного, — додає Андрій Пісоцький.
Вже у 2019 році сформують усі перспективні плани областей з повним покриттям ОТГ всієї території України.
— Під час Ради регіонального розвитку Президент озвучив амбітні завдання і цілі реформи, на досягнення яких буде спрямована подальша наша робота. Це максимальне стимулювання у 2019 році об’єднання та приєднання територіальних громад. У тому числі до міст обласного значення. Маємо докласти всіх зусиль, спільно з усіма органами влади та місцевого самоврядування. Громадяни України не мають відчувати дискримінації. Повинен бути створений рівний доступ до якісних послуг — в освіті, медицині, соціальній сфері, — підсумовує Андрій Пісоцький.
