Колись історія про Люка Скайвокера, який боровся проти Імперії зла у далекої галактиці, була лише голлівудською фантастикою. Сьогодні для бійця з Полтавщини це стало щоденною бойовою роботою. Його позивний — Люк, а підрозділ — батальйон безпілотних систем Skywalker. От тільки замість світлового меча у його руках пульт від Mavic, а замість космічного простору — реальне українське небо, де триває запекла війна дронів. Вчитися керувати «пташками» на рівні інструкторів йому довелося прямо на позиціях, під нападами ворожих безпілотників. Про виснажливі піші виходи, тактику «каруселі» у повітрі, полювання на причаєних у траві дронів-ждунів та про те, чому на фронті залізний спокій важить більше за технології — аеророзвідник розповів у відвертій розмові

До повномасштабного вторгнення полтавець Богдан на псевдо «Данко» працював у банківських установах. Приєднавшись до армії він пройшов пекло Соледара, залізничний насип під Авдіївкою та криваві бої за Новомихайлівку, де він втратив близького побратима Андрія Масленнікова, який помер прямо у нього на руках. Отримавши важке поранення, військовослужбовець відмовився від звільнення в запас. Сьогодні він продовжує нести службу в батальйоні РЕБ

Максим Петров доєднався до війська коли почалось повномасштабне вторгнення. Почав службу звичайним солдатом у складі 116-ї окремої бригади Сил територіальної оборони. Після участі бригади у важких боях під час захисту Батьківщини та отримання поранення, був у групі психологічного супроводу та відновлення, а через деякий став час капеланом. У відвертій розмові Максим ділиться тим, чим робота капелана на фронті відрізняється від роботи психолога, та чи може штучний інтелект колись замінити священника та Бога.

Від цивільного кухаря — до старшого кухаря 1-го батальйону БпС 116-ї бригади. Ставай до лав 116-ї окремої бригади ТрО, де для кожного професіонала є робота за спеціальністю

Полтавець Сергій Пашковський на позивний «Паштет» — людина, чий шлях від початку повномасштабного вторгнення став історією про неймовірну витривалість та стійкість. Від менеджера з продажів до бойового медика, який пройшов пекло Соледара, навчання у Британії та фатальну засідку під Костянтинівкою. Сьогодні він у Норвегії — проходить реабілітацію після поранення та викладає військову медицину, займається громадською діяльністю й вчить українських дітей англійської. Ми поговорили про порятунок пʼятнадцяти побратимів під вогнем, боротьбу за життя під ударами дронів та про те, як голос друга здатний витягти людину з того світу

Військовий шлях Олександр на позивний «Шумахер» розпочався ще у 2015 році з добровольчої евакуації поранених, а з початком повномасштабного вторгнення він доєднався до лав 116-ї окремої бригади Сил ТрО. У відвертій розмові офіцер розповів про трансформацію війни, надскладні рішення під час Курської операції, виведення понад 60 побратимів з оточення та важливість інтуїції на фронті

Ліза на псевдо «Черепашка» — 20-річна полтавська пілотеса FPV-дрона, яка змінила волонтерство на службу у штурмовому підрозділі 2-го батальйону безпілотних систем «Алькор» 116-ї окремої бригади Сил ТрО. Попри юний вік, дівчина швидко опанувала управління FPV-дронами, працюючи пілотом та штурманом

Після завершення базової загальновійськової підготовки (БЗВП) шлях новобранця до справжнього професіонала лише починається. Як проходить процес адаптації воїнів, де вчорашні цивільні перетворюються на злагоджений бойовий організм. Про інтенсивні тренування, опанування арсеналу зброї та фінальний іспит на право носити шеврон «Шершня» — дивіться у нашому відео

Проєкт «Родом із дому» — це спільна ініціатива, де ми розповідаємо про тих, хто став на захист рідної землі. На сайті «Полтавщина» згодом ви можете прочитати більш розлоге інтерв’ю з нашими героями. В цій публікації ділимося, чому такі люди, як Євгеній, обирають боротьбу і чому твій шлях до перемоги має бути свідомим.

Молодший сержант Андрій Масьомов відмовитися від комфортного життя в Німеччині, де встановлював сонячні панелі. Та приєднався до війська у ролі кулеметника де пройшов запеклі бої на Сході. Після поранення він не залишив службу, а взявся за розбудову нового полігону, де поєднує інженерні знання та бойовий досвід, щоб створити гідні умови для підготовки захисників