У Коломацькій та Решетилівській громадах Полтавського району демонтували «пам’ятники» організаторам Голодомору-геноциду
Публічний простір Коломацької та Решетилівської громад Полтавського району очищено від ворожих міток (так званих «пам’ятників») звеличення місцевих комуністів Портненка та Бабича-учасників встановлення совєтської влади на боці ленінської росії та геноцидних акцій, спрямованих на виконання злочинних кремлівських вказівок з організації Голодомору. Демонтаж здійснили комунальні служби громад у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Про це повідомив ініціатор демонтажу, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
У селі Василівка, яке належить до Коломацької сільської ради Полтавського району було демонтовано об’єкт, який у реєстрі Міністерства культури мав назву «Голова колгоспу Дениса Калістратовича Портненка, що загинув у 1932 році від рук куркулів». Також з центральної зони села Кривки, яке належить до Решетилівської міської ради демонтовано меморіальну плиту «Активіст села Бабич І.Т., убитий куркулями в 1930 року». Демонтаж став можливим після того, як Міністерство культури своїм наказом «Про визнання такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, об’єктів культурної спадщини» позбавило ці комуністичні маркери відповідного статусу.
«Назви цих об’єктів і дати спростовують один із ворожих історичних міфів про те, що українці покірно мирилися із московським людовбивством. У 20-х роках 20 століття Полтавщина вирувала антибільшовицькими повстаннями. Бачимо і на початку 30-х рр. відголоски збройного опору українського селянства (у сталінській пропаганді щодо нього використовувалося пропагандистське кліше „куркулі“) проти окупації Української Народної Республіки, штучного голоду, примусового заганяння до колгоспів, продрозверстки. У назві об’єктів окреслено конкретні випадки ліквідації українськими повстанцями голови колгоспу Дениса Портненка та більшовицького активіста Бабича. У назвах згаданих символьних імперських міток чітко проглядається не лише участь цих осіб у геноцидних, окупаційних діях Кремля у 30-х рр. 20 ст., але й огидна суть комуністичних комеморацій режиму СРСР, де у пам’ятних знаках прославляли тих, хто жорстоко прирікав українське селянство на голодну смерть», — висловив думку Олег Пустовгар.
Згадані «пам’ятники» бовваніли над могилами. Тож у громадах готуються до наступного кроку: перепоховання праху колаборантів з публічного простору на територію найближчого комунального кладовища згідно із статтею 5. п. 4 деколонізаційного Закону.
Представництво УІНП в Полтаві
