Холерні вібріони знаходили в річці біля міста Глобино

За даними ВООЗ, у минулому році кількість хворих на холеру склала 221226 осіб, з них померло 4946 (летальність — 2,24%) і збільшилась у порівнянні з попереднім роком на 16%. Про епідемічні ускладнення з холери повідомляли 45 країн з усіх континентів. У країнах Африки кількість хворих зросла на 20%. В минулому році спалахи мали місце в Папуа-Нова Гвінея, Непалі, Індії, Нігерії, Кенії, Камеруні, Анголі, Мозамбіку. Продовжується значний спалах холери в Гаїті, де у січні цього року кількість хворих досягла 194095, з них 3819 померло (2%).

Епідемічні ускладнення мали місце в Сомалі, Нігері, Замбії, Бені, Лаосі, Індонезії, Таїланді та в інших країнах світу.

Холера в Україні

За останні роки спалахів холери в Україні не зареєстровано. При лабораторному дослідженні хворих на гострі кишкові інфекції (ГКІ) в попередні роки виявлені поодинокі випадки вібріоносійства в Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській областях, у АР Крим, а також у 2007 році випадок захворювання на холеру у Сумській області, завезений з Індії.

У минулому році зареєстровано 2 випадки вібріоносійства холери в АР Крим та Запорізькій області.

Дані моніторингу по Україні свідчать про значне поширення холерного вібріону в об’єктах довкілля. Кількість культур у 2010 році в 4,4 рази вище проти 2009 року. Відмічено значне зростання кількості холерних вібріонів у Дніпрі у Запорізькій області та наявність вірулентних культур у Ялті, чого не спостерігалося протягом попередніх років. Усього з об’єктів довкілля у минулому році було виділено 96 культур холерного вібріону у Донецькій області, у Маріуполі (морська вода та з річок Кальміус та Бистра), в Ялті (річки Водопадна та Бистра, морська вода, стоки інфекційного стаціонару), Сімферополі (водосховище, річка Салгар), Запоріжжя (річка Дніпро), Мелітополь (річка Молочна), Полтавській області (річка Сухий Омельник, став Некрасівський, місто Глобино). Усі культури, за винятком 7 вірулентних у місті Ялта, авірулентні.

За оперативними даними в Маріуполі Донецької області в поточному році вже лабораторно підтверджено 14 випадків захворювань на холеру.

Вказана ситуація свідчить про необхідність вжити адекватних, оперативних заходів у нашій області.

Холера у документах

Основними нормативними документами, якими необхідно користуватись щодо захворювання на холеру, це накази МОЗ України від 30.05.1997 р. № 167 «Про удосконалення протихолерних заходів в Україні», від 19.05.2001 р. № 188 «Про зміни обсягу досліджень на холеру», від 07.04.2004 р. № 185 «Про оптимізацію комплексу протиепідемічних заходів при виявленні захворювань, що викликані холерними та іншими патогенними вібріонами», від 30.05.2011 р. № 161-Адм «Про організацію роботи закладів охорони здоров’я під час локалізації та ліквідації спалаху в Донецькій області», наказу ГУОЗ ОДА, облСЕС від 20.06.2001р. № 250/99 та «Комплексного плану заходів по санітарній охороні Полтавської області від заносу та розповсюдження карантинних інфекцій на 2011-2015 роки від 27.04.2011 р.». У цих нормативних документах визначено порядок дій медичних працівників при виявленні або підозрі хворого на холеру, а також визначені дії органів місцевої влади та всіх причетних організацій, установ, підприємств різних форм власності.

Зважаючи на інтенсивні міграційні процеси, торгівельно-економічні зв’язки, екологічні проблеми та інші особливості сьогодення, ризик розповсюдження холери та виникнення спалахів є дуже великим. Адже, як і при інших інфекціях, на одного хворого припадає декілька осіб, які не захворіли, але залишаються носіями збудника захворювання.

Як передається холера

Особливістю холери є ще й те, що вона проявляється досить різноманітно: від «блискавичної» форми (тоді смерть настає через кілька годин після перших ознак хвороби) до «звичайних» ентероколітів. Хворий у таких випадках не вважає за потрібне звертатися до лікаря.

Холера також характеризується запаленням кишківника, тяжким клінічним перебігом, різко вираженим загальним отруєнням та високою смертністю.

Збудник холери ще має назву «холерного вібріону». На холеру хворіють лише люди. Заразитися нею може кожний. Але частіше це захворювання вражає людей ослаблених та похилого віку, і навіть малих дітей. Особливо часто виникає ця недуга при хворобах шлунку, які супроводжуються зниженням кислотності.

Інфекція передається через побутові речі, руки, воду, харчові продукти. Спалахи холери найчастіше бувають у теплу пору року. Імунітет після перенесеної хвороби нестійкий.

Від моменту зараження до появи перших ознак хвороби (як правило, це багаторазовий за день інтенсивний пронос) минає 1- 3 дні. А іноді буває й кілька годин. Хворий на холеру дуже небезпечний для оточуючих. При його виявленні потрібно робити все можливе, щоб він залишався на місці до виклику лікаря. А тим, хто контактував з ним, необхідно пройти обстеження на наявність у кишківнику мікроба — вібріона.

Як вберегтися від «чорної смерті»

Основні профілактичні заходи проти холери прості. Це сувора гігієна, санітарні вимоги до комунальних, харчових, дитячих, оздоровчих та інших об’єктів.

Тому у всіх лікувально-профілактичних закладах області, санепідустановах директивні документи з питань проведення протихолерних заходів мають бути настільними документами. Всі медичні працівники повинні бути обізнані, як діяти з метою попередження розповсюдження холери та її запобігання.

Про ситуацію з холери та стан захворювань на ГКІ в Україні необхідно доводити до відома органи місцевої влади.

Щодо готовності на випадок холери необхідно завершити роботу з питань учбово-тренувальних семінарів з заліками для медиків поліклінік, стаціонарів, баклабораторій, станцій швидкої медичної допомоги та ін. з залученням працівників МВС, транспортних служб, санаторно-курортних закладів, готелів; підготувати госпітальну базу місцевих закладів охорони здоров’я.

В області санепідустановами спільно із зацікавленими службами рейдових перевірок проводиться стан очищення населених пунктів, рекреаційних зон, оздоровчих закладів, забезпечення населення доброякісною питною водою, видалення та знезараження стічних вод, робота каналізаційних споруд, виробництво і реалізація харчових продуктів. Результати перевірок доводяться до органів місцевої влади. Також в області здійснюється постійний моніторинг щодо захворюваності на ГКІ і лабораторна діагностика об’єктів зовнішнього середовища та бакдослідження людей на холеру. У всіх регіонах вже проводиться обстеження контрольних точок води відкритих водоймищ.

Необхідно посилити санітарно-освітню роботу серед населення, особливо на об’єктах епідризику. Санітарні бюлетені мають бути в кожному лікувально-профілактичному закладі (ФАПах, медичних лабораторіях, лікарнях, поліклініках тощо), санепідстанціях.

Було б дуже доречно, щоб кожен, хто повертається з закордону, з неблагополучних країн по захворюваності на холеру, звернувся в «свій» медичний заклад для профілактичного огляду. Якщо ж ви знаєте, що хтось із знайомих, повернувшись із цих країн чи неблагополучних місцевостей, почуває себе дискомфортно і не звертається до лікаря, то необхідно адекватно на це зреагувати. Адже такі приїжджі можуть бути «здоровими носіями» збудника різних інфекцій, небезпечних для оточуючих. Має бути також налагоджена співпраця та взаємоінформація з туристичними агенціями.

Отже, поки грім не вдарив, необхідно об’єднати всі зусилля, щоб холера не змогла проникнути в нашу область.

Валентин ШАПОВАЛ, завідувач відділом особливо небезпечних інфекцій обласної санепідстанції, кандидат медичних наук