Понад 500 років історії на Ворсклі: підсумки археологічного сезону в Глинському
На Полтавщині завершився шістнадцятий польовий сезон археологічної експедиції Історико-культурного заповідника «Більськ». Цьогорічні дослідження під керівництвом провідного наукового співробітника установи кандидата історичних наук Юрія Пуголовка пролили світло на історію регіону від часів Русі 10–11 століть до пізнього Середньовіччя 15 століття.
Розкопки відкрили нові господарські та виробничі об’єкти, давні поховання та кілька тисяч артефактів.
Однією з найпомітніших знахідок сезону став скарб із 118 мідних ординських пулів. Монети лежали компактним скупченням у невеликій ямі. Завдяки детальному аналізу та флотації ґрунту науковці виявили поруч із монетами перфоровані шматочки бурштину й залишки шкіри. Це свідчить про те, що скарб зберігався у шкіряному мішечку чи гаманці. За оцінками науковців, гроші сховали наприкінці 14 століття у період політичної нестабільності. Дослідники наголошують на потребі подальшого вивчення контексту знахідки, перш ніж пов'язувати її з битвою на Ворсклі 1399 року.
Археологи підкреслюють, що головним у розкопках є контекст залягання артефактів. Для відтворення точної картини минулого дослідники застосовують сучасні методи, серед яких супутникова навігація, аерофотознімання за допомогою технології LIDAR, мікрорельєфний аналіз та лабораторна флотація.
Географія знахідок підтверджує, що Ворскла у середньовіччі слугувала комунікаційним і торговельним коридором між Степом і Лісостепом, Руссю, Золотою Ордою, Великим князівством Литовським, Центральною Європою та Кримом. Про це свідчить різноманіття знайдених монет, серед яких обрізані куфічні дирхами, срібні та мідні монети Золотої Орди, празькі гроші, монети Великого князівства Литовського часів князя Вітовта, а також кримськотатарські акче династії Ґіреїв. Матеріали 14–15 століть доводять, що після монгольської навали життя на цих землях не зупинилося.
Знайдені господарські ями, побутовий посуд, прикраси й елементи зброї дозволяють дослідити щоденне життя, працю та військовий побут жителів. Частиною досліджень стали поховання 11 та 14–15 століть. Антропологічний аналіз решток дозволяє з’ясувати стать, вік, стан здоров’я, хвороби та рівень фізичних навантажень тогочасних людей. Серед знахідок є й речі особистої віри, зокрема фрагмент хреста-релікварія та натільний хрестик із пізнішого дитячого поховання.
Попереду у науковців робота з лабораторного опрацювання матеріалів, що включає реставрацію кераміки, нумізматичні дослідження, антропологічні експертизи та аналіз просторових даних. Головна цінність Глинського археологічного комплексу полягає у можливості дослідити майже безперервну історію одного регіону протягом кількох століть.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»